Уявімо "вибори на Донбасі"...
- 28.08.16, 10:56
Хто про що, а я про майбутні «вибори на Донбасі». .. Ну, не можу я собі уявити, навіть гіпотетично, що таке дійство може відбутися! Хоча, гіпотетично, звісно, можу…. У нас, останнім часом, все можливо. І що цікаво, на все є залізобетонна відмазка – «іншої альтернативи немає!» Це я зараз процитував Петра Олексійовича, який саме цією фразою оцінив «мінські домовленості».
Стоп! А як же бути з іншою його фразою, завдяки якій мільйони довірливих українців поставили хрестика навпроти його прізвища в президенти? - "Вони просто вбивці, звичайнісінькі бандити і терористи. Ось в чому справа. І якщо ви очікуєте, що я буду шукати підтримки цих людей — ні в якому разі! Ні за яких обставин. У жодній цивілізованій країні світу не ведуть переговорів з терористами "
Як бути з нею? Але я відволікся від теми виборів…
От скажіть чесно, ви вірите, хоча б трішечки, що вибори на Донбасі – є благом для України? Особисто я не вірю, та спробую, (як сліпий), за допомогою «товаришів» з «опоблоку», помацати це «благо» за мордяку.
Ну, по-перше, на думку «опоблоківців», Донбас повинен бути задецентралізований до непізнаваності. Тобто з таким «особливим статусом», який би дозволяв йому відсилати Київ нахуй офіційно і легітимно. Без усяких там оглядок на євро інтеграційні наміри України. Мовляв, хочете в Євросоюз - ідіть, а ми підемо в Росію! Бо до сраки нам ваша Європа!.. Вона ж (Європа), звісно, образиться, і скаже – сорі, але нам троянські коні нахер не треба. Почекайте поки сепаратисти повиздихають, а потім приходьте.
По-друге, усім бойовикам – амністію! Тобто, не тільки тим, хто не вбивав українців, а всім! Бо, як показує практика програми СБУ “На тебе чекають вдома”, усі вони (терористи) лишень чергували на блокпостах. А «градів» з «мухами» в очі не бачили!
По-третє, внутрішня політика областей за лінією розмежування «клала з пробором» на декомунізацію, та декацапізацію України. Не здивуюся, якщо російська мова стане там державною, а триколор з куркою займе своє почесне місце на облрадах, поруч з приспущеним українським прапором. Та й в майоріння українського прапору у Донецьку, чи Луганську, чесно кажучи, мені досить важко повірити.
Четверте – Україна відбудовує Донбас власним коштом…. Це взагалі пиздець, якщо ще й взяти до уваги наші нинішні фінансові справи. А що поробиш, коли, як казав один розумник, «іншої альтернативи у нас немає»… Хоча, бреше, напевно, як завжди. Бо альтернативи немає тільки у мертвяків. А живі її шукають, та знаходять! Звісно, якщо хочуть знайти. От, скажімо, демаркаційна лінія під охороною ЗС ООН, як на Кіпрі, чим не альтернатива? Нам що, так пече той шматок землі, що ми готові відмовитись від волі заради нього?!
Як на мене, майбутні вибори на Донбасі – це ніщо інше, як капітуляція України у цій «АТО». І як би влада на закатувала очики під лоба,, як би не деренчала тембром - не можливо перемогти ворога лишень одними дулями.
Оце таке в мене уявлення про «вибори на Донбасі»…
Стоп! А як же бути з іншою його фразою, завдяки якій мільйони довірливих українців поставили хрестика навпроти його прізвища в президенти? - "Вони просто вбивці, звичайнісінькі бандити і терористи. Ось в чому справа. І якщо ви очікуєте, що я буду шукати підтримки цих людей — ні в якому разі! Ні за яких обставин. У жодній цивілізованій країні світу не ведуть переговорів з терористами "
Як бути з нею? Але я відволікся від теми виборів…
От скажіть чесно, ви вірите, хоча б трішечки, що вибори на Донбасі – є благом для України? Особисто я не вірю, та спробую, (як сліпий), за допомогою «товаришів» з «опоблоку», помацати це «благо» за мордяку.
Ну, по-перше, на думку «опоблоківців», Донбас повинен бути задецентралізований до непізнаваності. Тобто з таким «особливим статусом», який би дозволяв йому відсилати Київ нахуй офіційно і легітимно. Без усяких там оглядок на євро інтеграційні наміри України. Мовляв, хочете в Євросоюз - ідіть, а ми підемо в Росію! Бо до сраки нам ваша Європа!.. Вона ж (Європа), звісно, образиться, і скаже – сорі, але нам троянські коні нахер не треба. Почекайте поки сепаратисти повиздихають, а потім приходьте.
По-друге, усім бойовикам – амністію! Тобто, не тільки тим, хто не вбивав українців, а всім! Бо, як показує практика програми СБУ “На тебе чекають вдома”, усі вони (терористи) лишень чергували на блокпостах. А «градів» з «мухами» в очі не бачили!
По-третє, внутрішня політика областей за лінією розмежування «клала з пробором» на декомунізацію, та декацапізацію України. Не здивуюся, якщо російська мова стане там державною, а триколор з куркою займе своє почесне місце на облрадах, поруч з приспущеним українським прапором. Та й в майоріння українського прапору у Донецьку, чи Луганську, чесно кажучи, мені досить важко повірити.
Четверте – Україна відбудовує Донбас власним коштом…. Це взагалі пиздець, якщо ще й взяти до уваги наші нинішні фінансові справи. А що поробиш, коли, як казав один розумник, «іншої альтернативи у нас немає»… Хоча, бреше, напевно, як завжди. Бо альтернативи немає тільки у мертвяків. А живі її шукають, та знаходять! Звісно, якщо хочуть знайти. От, скажімо, демаркаційна лінія під охороною ЗС ООН, як на Кіпрі, чим не альтернатива? Нам що, так пече той шматок землі, що ми готові відмовитись від волі заради нього?!
Як на мене, майбутні вибори на Донбасі – це ніщо інше, як капітуляція України у цій «АТО». І як би влада на закатувала очики під лоба,, як би не деренчала тембром - не можливо перемогти ворога лишень одними дулями.
Оце таке в мене уявлення про «вибори на Донбасі»…
11
Коментарі