Профіль

kabasha

kabasha

Україна, Львів

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Свіжі шпалери



Припасти до тебе

  • 23.04.09, 15:34
Припасти до Тебе, поволі зринати  У світ, що вмістився у Твоїх долонях,  В тремтливих вустах, поцілунком прим’ятих,  У грішно-розпалених пристрастю скронях,  У тихому голосі, в тихій сльозині,  В безмовних руках на принишклих раменах…  І слухати подих, невинно-звабливий,  І рвати своєї любові стремена.  Припасти до Тебе, здолати вершину,  Зайнятись вогнем медвянових печалей,  Зайнятись вогнем… Хай душа відпочине  У Твоїх обіймах від давніх фантазій,  Від терпких зітхань, від свого ...

Читати далі...

Море твоєї любові

  • 23.04.09, 15:27
Вже вкотре попрощався з портом –  Тепер він цятка за кормою,  Далекий дім. Над головою  Вечірній бриз тріпоче гордо  В сірих вітрилах й такелажі.  Нічні з’явились в небі стражі –  (Ескорт самотнього фрегата)  Замовкло все. І тільки вахта  Дрімає між двома морями,  А я, наповнений вітрами,  Несусь назустріч дню новому  У пітьму чорну.  Долаю милі і пливу…  Морська тропічна каламуть  Іскриться світлом із кают  І думу думає свою.  Та я йду далі – хвилі, хвилі,  Підкорений...

Читати далі...

Пробач мені

  • 23.04.09, 15:21
Пробач мені  За те, що я між нами звів хрести,  Що в щастя влив полину гіркоти,  Дитинно граючи війну з душею,  Й не бачив я страшні  Руїни, захопившись грою.  Пробач мені,  Прости, що ти терпіла до кінця  Тупого й себелюбного самця,  Який хотів по-свому все зробити,  Але спалив в вогні  Свій рай, не залишивши й крихти

Світанок

  • 23.04.09, 15:15
Це сталося, коли злетіла  У небо місяць – птиця ночі.  Коли весь світ і моє тіло  Зірки пронизали дівочі.  А я стояв у існуванні,  Прибитий світлом й темнотою,  Бо це прийшло перше кохання…  Не вірю! Сталось це зі мною.  Та залишився спогад тільки  Про серце штурмні ті хвилини…  І опускаються повіки,  І сльози мимоволі ринуть

Там, де ти

  • 23.04.09, 15:09
Дивлюсь в твої очі,  В ці ніжні перлини дівочі,  В посріблене сяйво вогнів.  Жодних слів…  Лиш дві стежки юнацького шалу.  Ти чекала, я знаю, чекала.  Краєм шляху цвіте матіола:  Пахне ніч, день заходить за гори,  Струменіє сонливо земля.  А десь там, де згасають поля,  Бачу зорі.  Як хвилі у морі  Випинаються їхні загривки,  Раз-по-раз ударяють в обшивку  Одинокого місяць-човна.  Я пливу без вітрил і без весел,  Мій байдак сизий простір розкреслив,  Прогайнувши Чумацьким ...

Читати далі...

ВІршик

  • 23.04.09, 15:03
Поміж нами прозорі мости — відчуття ці незвичні і нові, бо у мене вливаєшся ти літром спільної крові. І нехай голова знов болить, і знекровлені в’януть судини, я завжди пам’ятатиму пиво, як ти, я зненавиджу драп і аборти, і тебе я любитиму доти, доки ти в мені будеш текти.

На відстані подиху й погляду

  • 23.04.09, 14:56
Ти біля мене на відстані подиху й погляду,  Грію повіки вустами від трепету й холоду,  Тане на грудях моїх тіло місячно-зоряне,  Чую на грудях чоло твоє… Виіскрить, сколихне  Думка мовчання замріяне мріями, гільзами,  Серця шматочок забрала, солодко урізала  Мою частинку для себе і дала мені свою.  Дякую, сонце, за те, що тебе люблю.  Ти біля мене, у мені, сплелися в тиші вуста,  Ми не живемо, ми вирвались, плоть вже для нас пуста,  Ми надреальні – співають нам днесь архангели...

Читати далі...

Просив я зірку

  • 23.04.09, 14:48
Вечірню зірку я просив,  Щоб дарувала світ лиш нам  У темну нічку. Я віддам  Всього себе тобі, та крил  Почую помах.  Усіх вітрів, що в небі віють,  Благав навколішках змести  З минулого усі хрести…  Нехай вони там не чорніють,  Вином цвітуть.  І місяця просив я слізно,  Щоб дарував їй сни чудові;  Гарячої краплинку крові  У серце вніс пречистим світлом…  Моєї крові. 
Сторінки:
1
3
4
5
6
7
8
9
попередня
наступна