[Приєднана картинка]
У степу, в траві пахучій,коник, вдатний молодець,і веселий, і співучий,і проворний стрибунець,чи в пшениченьку, чи в жито,досхочу розкошуваві цілісінькеє літо,не вгаваючи, співав;розгулявся на всі боки,все байдуже, все дарма...Коли гульк — аж в степ широкийсуне злючая зима.Коник плаче, серце мліє;кинувсь він до Мурав'я:
— Дядьку, он зима біліє!От тепер же згину я!Чуєш — в лісі ворон кряче,вітри буйнії гудуть?Порятуй, порадь, земляче,як це лихо перебуть!— Опізнився...
Читати далі...