коник-стрибунець
- 16.04.10, 19:45
У степу, в траві пахучій,
коник, вдатний молодець,
і веселий, і співучий,
і проворний стрибунець,
чи в пшениченьку, чи в жито,
досхочу розкошував
і цілісінькеє літо,
не вгаваючи, співав;
розгулявся на всі боки,
все байдуже, все дарма...
Коли гульк — аж в степ широкий
суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє;
кинувсь він до Мурав'я:
— Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лісі ворон кряче,
вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
як це лихо перебуть!
— Опізнився, небораче,—
одказав земляк йому,—
хто кохав життя ледаче,
непереливки тому.
— Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте,—
Коник,— пташки, квіти,
любе літечко на те;
скочиш на траву шовкову —
все співав би та співав.—
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспівав ти літо Боже,—
вдача вже твоя така,—
а тепер танцюй, небоже,
на морозі гопака!
Леонід Глібов
3
Коментарі
Гість: Dreams))))
116.04.10, 20:51
Alyana
217.04.10, 09:47
mestor
317.04.10, 09:55Відповідь на 1 від Гість: Dreams))))
mestor
417.04.10, 09:55Відповідь на 2 від Alyana