Мабуть , переважна більшість бачила таку телепередачу - на екрані в заставці перемішані літери, з яких досить легко скласти слово . І великий приз тому, хто те слово відгадає. А всі, хто в ефірі з'являються, якісь дивовижно тупі. Людина дивиться передачу і виникає сильне бажання телефонувати і сказати те слово. Навіть не в призі справа, просто хочеться  дати правильну відповідь.
Мені все, що пов'язане з нашою державою, здається схожим на таку гру. Дивишся, які рішення приймають наші можновладці і від їхньої дурості прямо чманієш. Всі питання можна просто вирішити, нема нічого надскладного, держави  ( і приклади державного керування ) існують уже багато тисячолітть. А ці кловуни ( написано, щоб не ображати справжніх клоунів ) таке видумують, слухаєш і враження , як від тої телегри, хочеться дотелефонуватись і дати відповідь. Але кажуть, на цю гру чужих не пускають, всі ходи давно прописані. Який же вихід?

Зранку небо затягнуте, чути грім. І ось дощик!!! Спека не назавжди. В Луцьку йде дощ!

14 серпня 1775 року, 235 років тому, указом російської імператриці Катерини II , була ліквідована Запорізька Січ.

Во время визита в Севастополь мэр Москвы Юрий Лужков обсуждал проект о переселении российских пенсионеров с крайнего Севера в Крым

Как сообщает «Новый регион», проекты, связанные со студентами и пенсионерами, лежат в основе концепции смены имиджа Севастополя, разработанной специалистами администрации президента России.

«Нынешний образ связан с войнами, Черноморским флотом, военным туризмом, то есть с милитари-темами. Мы хотим расширить бренд, тем самым, расширив диапазон привлекательности города для инвестора», – сказал советник председателя Севастопольской горгосадминистрации, руководитель коммунального предприятия «Агентство экономического развития» Игорь Здора. http://focus.ua/politics/136668 Цікаво, як українська влада віднесеться до того, що зміни іміджу українського міста плануються адміністрацією російського президента?  Вони, януковичі і компанія, себе хоч самі поважають?

Були ми ще вчора шпаною
І чисто, в натурі, братвой,
Та ціллю задавшись одною,
В магучій, один стали строй.

В нас з другого разу все вийшло,
І став президентом пахан.
Ми круто звернули те дишло – 
І ще занявчить горлопан.

Бандери-казли лоханулись,
На них Леопольду насрать.
Як круто же їх киданули!
А що від бариги чекать?

Не будем ми зону топтати,
Ой, зря попустили Донбас:
Ми в хазах, малінах, і хатах – 
І клали по ходу на вас!

В нас схвачено все з патрахами,
Лаве в нас ніхто не забрав,
Ми в міг розберемся з лохами – 
Все буде, як папік сказав.

Приспів:
Ми реально-крута кааліція!
Ми канкретно-серьйозная власть!
Ми поставим всіх раком в позицію – 
І заляпаєм фраєрам пасть!

Ми задавим любу аппазицію!
Всі казли замичать в унісон!
Ми поставим всіх раком в позицію – 
Не забудем той подлий прогон!

Валерій Гнатюк

Донецкий бизнесмен записал видеообращение к Януковичу
http://www.youtube.com/watch?v=tgPpUDv-fmA&feature=player_embedded

"А что он у себя в блоге писал?
Наверняка, копипастил ("рерайтил"), компилировал уже опубликованное и
,возможно, разбавлял продукт руганью, улюлюканьем. СБУ делает своё дело."
                                                                                                                               ( з коментарів )



Чим глибше насуну берета,
Тим менше в макітрі мізків.
І зовсім не варить кебета.
А нашо вона для орлів?

Шо скажуть, те й будем робити:
Наказ – він і в дупі наказ!
Стріляти, крутити, чи бити – 
За шо? – То все рівно для нас!

Кого і за віщо по пиці?!
Я чхав на дрібниці такі:
Закон є для всіх без різниці,
Закон – копняки і кийки!

Ше кажуть: якомусь там хамству – 
«Народу» присягу складав?
Давав я присягу начальству!
Начальство гар-гар – я гав-гав!

Приспів:
Я гав-гав!
Я дзяв-дзяв!
Я кусь-кусь!
Я ням-ням!

Валерій Гнатюк

Українського блогера Олега Шинкаренка викликають до СБУ на співбесіду. Про це він написав в своєму блозі.
http://zik.com.ua/ua/news/2010/07/30/239368

 Камо грядеши, брате во Христі?
Куди ідеш, істото безталанна?
В полоні ілюзорних мрій,
У віртуальності придуманих надій,
Загублених реалій у вигннні
Сновидою з закритими очима,
Ти балансуєш на краю безодні,
Прямуєш в жерло чорне і страшне?
Чи тріскою пливеш по течії
В потоці бистрім, крижанім, облуднім
Своїх потворних збочених страстей,
Інстинктів-прагнень нелюдських, тваринних?
В житті у кожного є доленосна мить,
Коли дійшовши до сакральної межі,
Із правом вибору дарованим усім
Один із двох шляхів потрібно вибирать.
Немає золотої середини,
По двох дорогах зразу не підеш,
І світлу й тьмі служити неможливо – 
Одна лиш путь і вибір лиш один.
В анабіозі феєричних снів
Життя безцільно пусто змарнувати,
В провалля канувши в кінці усіх часів,
Чи осоружні скинути кайдни,
Убивши в серці ницу звірин,
На крилах вільних гордо піднестися
Господарем і майстром власного життя,
Актором, режисером й глядачем.
Камо грядеши, грішне сотворіння?
Куди ідеш істото безталанна?

Валерій Гнатюк

Цю країну врятує не натовп,
Не казкар, не кобзар, не співець,
Не партійно-парламентський «тато»,
А  досвідчений, влучний стрілець.

Ви вгадали, Валерій Гнатюк