Звернення до Української міліції

Як і сто років тому - питання: ризик загинути у бою - або бути з'їденим збожеволілими родичами у часи Голодомору?У 1933 році люди їли одне одного, але не чинили опір тим, хто їх пригноблював. У Західній Україні, УПА після Другої Світової війни не допустила Голодомору, ціною загибелі своїх бійців УПА. Обирайте: вовча зграя не залишає вибору.

Рядові, офіцери і солдати Вітчизни!

Сьогодні кожен українець повинен зробити вибір - прийняти сторону народу або відстоювати інтереси невеликої групи політиків і олігархів, які своїми діями неодноразово доводили байдужість і навіть презирство до кожного з нас.

Люди, яким ми довірили управління країною, не виправдали цієї довіри! Пристрасть до наживи перетворила їх на вовчу зграю, прагнучу крові - людської крові. Згадайте, як генерал міліції власними руками відрізував голову журналістові Гонгадзе. Адже він не був божевільним маніяком - він виконував накази тих, для кого людське життя не представляє ніякої цінності. Згадайте, скільки безневинної крові пролито на дорогах України, але ніхто з "мажорів" - синків можновладців - не притягається до відповідальності. Згадайте, як народний депутат давив колесами свого джипа людини, яка зайшла в його лісові угіддя.

В урядових колах нашої Батьківщини відсутні поняття елементарної моралі. Гроші і влада - ось два боги українських політиків.

Так розпорядилася історія, що сьогодні вам - захисникам правопорядку - доводиться приймати важке рішення. Громадяни України відмовилися підкорятися тим, які пригноблюють їх, бандитам, прийнявши власне рішення позбавити їх влади. Але між народом і його зрадниками побудовані стрункі міліційні лави, що отримали наказ захищати урядові персони від власних виборців. Заради захисту своєї влади і своїх безрозмірних гаманців, заради захисту своїх закордонних вілл і золотих унітазів, вони не замислюючись віддадуть наказ стріляти в цивільних. І саме ви, що колись дали клятву служити народу України, повинні будете цей наказ виконати. Саме вам доведеться вирішувати, чи стріляти в шахтаря і лікаря, в чорнобильця і воїна-інтернаціоналіста. Чи стріляти вам в кращих синів і дочок своєї Вітчизни?

Усі ми діти однієї країни, усі ми родичі, товариші по службі, сусіди. Ми усі однаково бідні і однаково нещасні. Ми бідні, тому що левова частка бюджету розкрадена тисячами злодіїв і вбивць, що прийшли до влади шляхом насильства, підкупу і шантажу. Вони піднімають нам податки, позбавляють пільг інвалідів і ветеранів, крадуть гроші з медицини, освіти, спорту. Нас судять продажні судді, нас грабують адміністратори-хабарники, нас штрафують нечисті на руку даїшники. Нещасному українцеві нікуди сховатися від безжальної корупційної машини.Народ України не бажає більше жити в державі, якою править банда! Але між свободою і кабалою залишився усього лише один рубіж - це ваше рішення стріляти або не стріляти.

Нікого не можна змусити бути справедливим і любити свободу. Це вибір совісті, це вибір честі. І сьогодні кожен, хто виявився волею долі між народом України і купкою зрадників, повинен зробити вибір по своїй совісті. І дай Бог, щоб цей вибір був правильним тому що з ним доведеться прожити усе життя!

Сини Вітчизни, возз'єднаєтеся з народом України і впишіть в історію нашої держави свої чесні імена!