Не хочу я бiдкатись та плакатись

НЕ ХОЧУ  Я  БIДКАТИСЬ  ТА  ПЛАКАТИСЬ !!!

*********************************************************

А я не краща та й не гiрша!

Та я ж, просто, зовсiм iнша.

Та я нiколи вже не буду,як ранiше!

Як свiт навколо мене, та таке iше!

Менi кажуть, що мова моя

Дуже " грубая" та й не гарная.

Та всим так вiдповiдаю я:

" Тяжка доля народу мого!Знаю я".

А народ мiй : спiучiй та творчий!

Його кров тече в жилах моїх.

Але ж я розумiю все, та й не хочу

Гiркої долi  народу моєму! Та грiх!

Грiх менi нарiкати та плакатись!

Та вiд свого народу зрiкатись !

Бо ненько моя,татко,дiдусь мiй---

Вони такi рiдненькi ! Та зрозумiй,

Не хочу я бiдкатись та плакатись!

А хочу радiти життю, не зрiкатись

Нi мови своєї, а нi свого народу

Та нi свого слов'янського, древнього роду!

Скажiть,добрi люди: кому--що я винна???

Та чому ж я принижувати себе повинна?!!

Невже ж я не гарная та не розумна ?

Так чому ж я не радiсна, а сумна ?

Бо, ось тут !-- У саме цiй Землi

Знайшли спокiй останнiй всi рiднi мої:

Сестричка, татко та матiнко моя.....

Ось ТУТ пролунае й остання моя колисковая.....

Не хочу я бiдкатись та плакатись!!!

А хочу радiти життю, не зрiкатись

Нi мови своєї, нi свого народу !

Та нi свого древнього ,славного РОДу !!!

*******             / сiчень 2010 року /