В ці суворі зимові вечори зігрітися допомагають улюблені вірші і пісні з улюблених ще з дитинства фільмів (Якось не повертається язик обізвати їх "саундреками":) ) [Приєднана картинка] Диалог у новогодней елки Что происходит на свете? - А просто зима.- Просто зима, полагаете вы? - Полагаю.Я ведь и сам, как умею, следы пролагаюВ ваши уснувшие ранней порою дома. - Что же за всем этим будет? - А будет январь...

Читати далі...

ЦВЕТЫ[Приєднана картинка] Цветы росли в оранжерее.Их охраняли потолки.Их корни сытые жирелии были лепестки тонки. Им подсыпали горький калийи множество других солей,чтоб глаз анютин желто-карийсмотрел круглей и веселей. Цветы росли в оранжерее.Им дали света и землине потому, что их жалелиили надолго берегли. Их дарят празднично на память,но мне - мне страшно их судьбы,ведь никогда им так не пахнуть,как это делают сады. Им на губах не оставаться,им не раскачивать шмеля,им никогда не...

Читати далі...

Гребця на багатовесельному судні не хвалять за оригінальні манери Р.Емерсон

Одне з головних призначень друга - піддаватися (в пом'якшеній та символічній формі), тим карам, які ми хотіли би, але не можемо застосувати до своїх ворогівОлдос Хакслі "О чудовий новий світ"

Йде зайчик через ліс. Бачить — лежить півлітра. "О, півлітра!",— зрадів зайчик. Взяв пляшку під пахву і чимчикує далі. З-за куща побачила його лисиця. "О, півлітра і закуска!", — зраділа лисичка і рушила за зайцем. Їх підстеріг вовк. "О, півлітра, закуска і панянка!", — та й рушив за ними. А з-за наступного куща виглянув ведмідь і зрадів: "О, півлітра, закуска, панянка, ще й є кому в морду дати!"

Есть женщины, в которых никто не влюбляется, но которых все любят. Есть женщины, в которых все влюблены, но которых никто не любит. Счастлива только та женщина, которую все любят, но в которую влюблен лишь один.В.Ключевский

«Для жінки краса важливіша за розум, бо чоловікові легше дивитись, ніж думати»Марлен Дітрих

В очікуванні останнього прекрасного зимового свята Водохреща починаю задумуватись над постканікульним похміллям, яке завжди якось так "несподівано" приходить після довгого святкування. Але похмілля радше морально-психологічне, а не фізичне. Його клінічні ознаки численні відчуття "недо" - здається, що недогуляла, недовідпочивала, недочитала, недолюбила, недопрацювала, недосказала і т.д. І кожного року здається, що от нарешті цих "недо" не буде, але вони таки...

Читати далі...

Як не дивно, але у ці святкові дні мене потягнуло на антиутопії. Можливо наштовхнули аномалії у природі, можливо у суспільному житті, чи просто захотілось контрасту із сльозливо-сопливими мелодрамами, якими з перемінним успіхом намагається в ці дні заповнити душевну лакуну телебачення.Почала я з вже мабуть класичного Орруелівського "1984". На свій сором, читала твір вперше. Сказати, що він справив на мене величезне враження - не сказати нічого. Як вихор прийшовся по розслабленому...

Читати далі...

СВЯТ-ВЕЧІРМороз малює у віконці. Узваром дихає кутя. І Мати Божа на іконці у хустку кутає дитя.Побудь дитиною, синочку. Твоє дитинство золоте. Ще вітер віє у терночку і дерево на хрест росте.Ще час не сплинув за водою. Ще Юда спить у сповитку. Он гурт з різдвяною звіздою уже на ближньому кутку.Поколядують і засіють. Ще, може, буде і життя. Ти на Голгофі вже Месія, а на руках іще дитя. Ліна...

Читати далі...