на смерть путіна

Боженьку, як я чекав того москаля, щоб він ту кашу зжер!!! Накликав. І от він приперся. Через 50 літ до мого дому, моєї України, і хоче зжерти не тільки нашу кашу, але й наше життя і наші душі.

Кожна нормальна людина, щоб не зійти з розуму від болю і втрат, що принесла нам війна, намагається спростити образ ворога, персоніфікувати його. От для мене та вража Росія – то Путін. І не тільки для мене одного. Дивіться, як нарід зхарапудився, як зайшла лиш чутка, що Путін вмер! Ті, що сповідують путінізм на кухнях – мовчали в кулачок, натомість противники того вилупка тішились, як дурний цьвочком. Бо ж мрія мільйонів і мільйонів людей здійсниться!

Що вже про ту смерть не фантазували, які гіпотези не вивершували. Але я думаю, що найприродніша і правдивіша таки моя. Я думаю, що Путін на люди не виходить, бо йому невдало зробили ін’єкцію ботоксу в лице. Пішла побічна реакція і ботокс з лиця перетік в голову. І тепер Путін в двері не влазить – голова заважає. Зараз у Кремлі заробітчани-таджики одвірки розширяють, щоб карликова голова на світ Божий вийшла.

А моя сусідка пані Стефа, каже, що Путіна від людей ховають, бо в нього сказ. Днями він покусав Дімочку Мєдвєдєва мало не до кості на дупі. Пані Стефі вірити можна, бо в неї племінниця дворнічкою в Кремлі робить.

Але, як практикуючий християнин, я засуджую радість і місцями бурхливе святкування від новин про смерть цього, з дозволу сказати, чоловіка. Ну, бо нащось Бозя вдихнула в нього безсмертну душу. Може, навіть, для того, щоб Януковича врятувати…

Але разом з тим, глибоко в душі в мене празник. Грають скрипочки, цимбали, а їм підспівують Бітли. А я співаю і складаю оди на смерть диктатора. От таке мені написалось:

Чорні хмари небо скрили,
полонину всю спалили,
а гуцулка чорно-біла,
йде на город яму брати,
щоби Путіна ховати...

От розумію, що то гріх тішитися смерті, чи хворобі чоловіка. Але нічого з собою зробити не годен. Душа співає. Та най він там вклякне вже, в тім Кремлі. А ще ліпше в Мавзолєї. І щоб москалі завше мали кого там покласти. Бо вони прийшли з далекого мого дитинства не казки розповідати, а життя наше забрати. Ліпшого не вартують. Амінь...

http://zik.ua/ua/analytics/2015/03/14/blog_martsynyaka_na_smert_putina_572091