Ти вагався,зривався ,приходив до тями,ти на небо дивився і сонця не бачив,так хотів ,щоб вона покохала без тями,а вона покохала і тобі це пробачила...Ти боявся,не вірив,шукав собі кривди,ошуканки вигадував, знов ненавидів,а вона все чекала закінчення битви,І вплітала у коси стебельця полину...Ти хотів з неї пити, як сік із берізки,але сік той гіркий ,чи не правда, мій милий?і немає у тому ніякого зизку,бо у небо не зводять поламані крила.Час минає, й здається ,усе - як ти хочеш,Ти гарцюєш у...
Читати далі...