Вітер в полі (Jaguar_65)
- 24.04.09, 15:58
Лежу у полі, та й в зубах травинка,
Думки приємні вітер навіва.
А поруч біля мене половинка,
І соловейко щось собі співа...
В своє волосся ти вплетеш ромашки
Ті, що тобі я вранці назбирав
Тоді, коли співала божа пташка,
А я мовчав, що я тебе кохав
Тобою милувався причарований,
В перлини заглядав твоїх очей.
І може серцю трішки було соромно
За те, що не було у нас ночей
За те, що може ти мене хотіла,
За те, що може був не поруч я.
За те, що не торкався твого тіла,
За те, що ти моя і не моя...
Думки приємні вітер навіва.
А поруч біля мене половинка,
І соловейко щось собі співа...
В своє волосся ти вплетеш ромашки
Ті, що тобі я вранці назбирав
Тоді, коли співала божа пташка,
А я мовчав, що я тебе кохав
Тобою милувався причарований,
В перлини заглядав твоїх очей.
І може серцю трішки було соромно
За те, що не було у нас ночей
За те, що може ти мене хотіла,
За те, що може був не поруч я.
За те, що не торкався твого тіла,
За те, що ти моя і не моя...
0
Коментарі
Samurayka
124.04.09, 23:37
"За те, що може ти мене хотіла,
.но все равно красивое стихотворение... Автор "Ягуар" 
За те, що може був не поруч я.
За те, що не торкався твого тіла,
За те, що ти моя і не моя..." -
только из-за этих строк стащила.
Гість: aikidojo
225.04.09, 08:51
Как только дотронется, потеряет это состояние(моя - не моя), и станет мелким частным собственником(в зелёных, белых,...жигулях)
Samurayka
325.04.09, 12:01Відповідь на 2 від Гість: aikidojo
даа, Неизвестность пугает и манит... я бы наверно, двинулась вперед