26 листопада Україна та світ вшанують пам’ять жертв Голодомору

26 листопада у всіх обласних центрах країни, Києві та 32 столицях країн діаспори вшанують пам’ять мільйонів жертв геноциду ’32—33 років. Натомість за тиждень до роковин офіційна влада мовчить і не оголошує жодних заходів.

З ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування у всіх містах країни. Світовий конгрес українців організовує заходи у столицях 32 країн.

Натомість за тиждень до офіційного Дня пам’яті жертв Голодомору — 26 листопада — інформації про плановані державні заходи немає. Крім того вчора Український парламент відмовився на державному рівні у 2012 році вшанувати пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Цьогорічний всеукраїнський громадський меморіальний захід буде зокрема присвячено вшануванню пам’яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 32-33 років.

«Тоді нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам’ять. Приходь. Пам’ятай. Запали свічку!» — закликають українців організатори акції.

У Києві о 14:00 26 листопада розпочнеться скорботна хода від метро Арсенальна до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору. Хода буде присвячена дітям, вбитим і ненародженим.

О 14:30 біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять ієрархи всіх конфесій. До участі запрошені представники віх церков та релігійних організацій в Україні.

У Львові скорботні заходи починаються о 15:00 біля пам’ятника Шевченкові. О 16:15 – хода до Підзамчого.

Щодо заходів у інших містах – слідкуйте за новинами у соцмережах, посилання на які знаходяться нижче.

О 16-й годині 26 листопада — загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

Раніше Громадський комітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Це звернення підтримало понад 4000 провідних українських мистецьких і громадських діячів та просто небайдужих українців. Відтак Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення підтримала заклик громадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодоморів.

Громадськість також закликала освітян продовжити загальнонаціональну традицію та провести у поминальний тиждень 21—25 листопада Уроки пам’яті Голодомору в Україні.

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років був створений минулого року у зв’язку із намаганнями нової влади відмовитися від традиції вшанування жертв геноциду. Незважаючи на Закон, Президент Віктор Янукович публічно заперечував Голодомор як геноцид, втім, після значного громадського тиску, перші особи держави вшанували пам’ять мільйонів невинно загиблих, проте окремо від громадськості.

До складу комітету увійшли 38 знакових постатей в науковому, мистецькому та громадському житті країни:

Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, Іван Драч, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років

Голова представництва ЄС: "Ми не робитимемо винятків для України



Скандального розголосу набула відмова голові Представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануелу Пінту Тейшейрі взяти участь в ефірі одного із українських телеканалів. Дипломат мав намір роз’яснити
позицію ЄС щодо ускладнень у стосунках з Україною. Пану Тейшейрі було  відмовлено із поясненням, що йдеться про внутрішньоукраїнську дискусію. В розмові з кореспондентами Голосу  Америки посол прокоментував актуальні проблеми українсько-європейських  взаємин.

ГА: На 19 грудня призначений саміт Україна-ЄС. Яким, на вашу думку, буде його результат? Чи буде підписано Угоду про асоціацію?


Тейшейра:
Саміт – це нагода для діалогу на найвищому рівні. Немає значення, чи  буде оголошено про завершення переговорів, чи будуть озвучені якісь інші результати – не в цьому справа. Головне, щоб ми розуміли, що Україна  рухається в правильному напрямку.

ГА: До підписання цієї  угоди Україна йшла п’ять років. Однак тепер, коли результат уже близько,
доля договору під загрозою. ЄС висуває вимогу звільнити ув’язнених  опозиціонерів, Україна зі свого боку домагається перспективи членства в  Євросоюзі. Чому ЄС відмовляє Києву?


Тейшейра:

Позиція  Євросоюзу була завжди дуже чіткою – на прохання України ми пропонуємо  вам Угоду про асоціацію. Це означає як політичну співпрацю, так і доступ до ринку країн ЄС. Для України це шанс реформуватися з нинішньої  пост-радянської системи в сучасну демократію західного зразка. Нещодавно  наші переговори про всеохоплюючу зону вільної торгівлі увійшли у  завершальну стадію. Залишилося узгодити лише окремі деталі. Це дуже  позитивний розвиток. Але в переговорах про асоціацію несподівано виникли складнощі. Йдеться про те, що ЄС не гарантує Україні перспективи  членства. Але про це не йшлося протягом п’яти останніх років
переговорів.  Ми вважаємо, що Україна має досягти значного  прогресу в сприйнятті, як ми їх називаємо, наших засадничих цінностей –  поваги до демократії, прав людини, верховенства права. Лише після цього
члени Євросоюзу можуть досягти консенсусу в тому, щоб запропонувати  Україні членство. Тобто не має жодних підстав використовувати питання  перспективи членства як перешкоду для завершення переговорів про
асоціацію. По-перше, пропозиція ЄС була такою із самого початку  переговорів, і українська сторона завжди це усвідомлювала. Я пригадую  заяви президента Януковича під час виборчої кампанії і вже після  обрання. І публічні, і сказані особисто лідерам Євросоюзу. Він сказав,  що Україна не проситиме від ЄС зробити те, що він не готовий зробити.  Мовляв, Україна будуватиме європейське життя і буде очікувати від Європи
кроків на зустріч. Це і є розуміння угоди про асоціацію. Ваш президент  прекрасно розуміє, що означає угода про асоціацію, і які можливості для  України вона відкриває, і що треба зробити, щоб відкрилася перспектива
членства в ЄС.
ГА: Коли може відбутися візит президента  Януковича до Брюсселя, який планувався на 20 жовтня, але був перенесений через оголошення вироку Юлії Тимошенко?

Тейшейра:

 Я не  маю інформації, коли такий візит відбудеться і чи він відбудеться  взагалі. Думаю, що обидві сторони чітко заявили про свої позиції. І для  того, щоб така зустріч відбулася, має бути продемонстрована готовність
рухатися в потрібному напрямку.
ГА: Багато хто вважає, що Європа нав’язує
Україні свою волю, вимагаючи звільнення Тимошенко та інших лідерів опозиції...

Тейшейра:

По-перше, ми не нав’язуємо волю Євросоюзу Україні. Навпаки, це Україна  говорить, що хоче бути частиною європейської родини, Європейського  Союзу. Дійсно, нині є перешкода на шляху до завершення переговорів –
Україна вимагає більшого, ніж ми можемо зараз пообіцяти. Київ хоче  зафіксувати перспективу членства в ЄС. Ми можемо гарантувати це лише  країнам, які просунулися значно далі у повазі до наших цінностей. Тому
Євросоюз нічого не нав’язує. Ми відповідаємо – якщо Україна хоче  рухатися цим шляхом, ви маєте поважати наші цінності, серед яких і  верховенство права, і право громадянина на справедливий суд. Ми цього не
бачимо в Україні, зокрема і в справі пані Тимошенко. Її судять за  законами, написаними в часи Сталіна і Хрущова. Це не співвідноситься із  європейськими цінностями. Навіть сам судовий процес не відповідав нашим  уявленням про правосуддя. Якщо Україна хоче бути частиною європейської  родини, вона має поважати наші цінності. Ми не робитимемо винятків для  України, і ніколи їх не робили для інших країн, які приєднувалися до  Євросоюзу.
ГА: Чи можете ви прояснити ситуацію – європейці  твердять, що українська влада обіцяла звільнити Тимошенко. Український  президент каже, що нічого не обіцяв. То чи насправді були якісь  домовленості?

Тейшейра:

Я не можу сказати, що були обіцянки  (випустити Тимошенко). Але нам чітко дали це зрозуміти під час декількох зустрічей на високому рівні. Тобто, у нас сформувалися саме такі  очікування.
ГА: Ви маєте на увазі очікування, що Тимошенко буде звільнена?

Тейшейра:
Що буде знайдене рішення, як вийти із ситуації із судом, під час якого не були дотримані стандарти  верховенства права.
ГА: В Україні жорстку реакцію Європи дехто пояснював «емоційним ставленням» до Тимошенко.

Тейшейра:
Ці емоції у нас викликає не особисто Тимошенко. Ми стурбовані тим, що  колишній прем’єр-міністр та інші урядовці стали об’єктом вибіркового  застосування закону з метою перешкодити їм брати участь у політичному
житті країни. Ось у чому полягає проблема.
ГА: Поки що  українська влада не дуже прислухається до рекомендацій з Європи. Уявімо,
що так триватиме й надалі. Тимошенко і Луценко залишиться в тюрмі. Чи  готовий Євросоюз застосувати санкції проти українських чиновників?


Тейшейра:
Мені б не хотілося спекулювати або робити якісь прогнози. Ми будемо  оцінювати конкретні кроки і відповідно на них реагувати. Ми все ще  налаштовані на позитивну співпрацю, яка дозволить нам рухатися до  спільної мети. Звичайно, якщо цього не станеться до саміту, чи після  нього, Україна залишиться в Європі, і буде сусідом ЄС. Між нашими  громадянами залишиться багато міцних зв’язків. Ми завжди будемо
підтримувати діалог і співпрацюватимемо з українськими людьми. Ми  сподіватимемося, що колись прагнення українців здійсняться.


Оксана Лігостова і Руслан Дейниченко

http://www.voanews.com/ukrainian/news/ukraine/ua-eu-2011-11-11-133703478.html

P.S. Оксана Лігостова, Руслан Дейниченко і Жозе Мануелу Пінту Тейшейрі не є членами партії "Бактьківщина" і не представлять жодної партії, що входить до БЮТ, а "Голос Америки" не є спонсором жодної політичної партії в Україні .

У суботу «Батьківщина» проведе акцію під Лук’янівським СІЗО


У суботу, 12 листопада, виповнюється 100 днів з дня арешту екс-прем’єра,  лідера «ВО «Батьківщини» Юлії Тимошенко та її утримання у Лук’янівському СІЗО.
 Київська міська партійна організація «ВО «Батьківщина» у суботу, о 17:00, збирає прихильників та активістів партії на акцію підтримки до стін СІЗО (вул. Дегтярівська,13)
 
В ході акції буде влаштований флеш-моб.
 
Додаткова інформація: 527-70-75, 096-334-30-05, прес-служба Київської парторганізації «ВО «Батьківщина».

Відкритий лист народних депутатів до українського народу


Живемо з вами у трагічний час, коли влада регіоналів-безбатченків щоденно здійснює замах і на Українську Державу, і на українську душу.
То закриваються, і без того рідкісні на Сході і Півдні, українські школи. То «в теплій компанії» майже за безцінь віддається ще на чверть століття Севастополь. То знову псевдоміністром псевдоосвіти переписується наша історія на догоду північному сусідові.
То в смердючу буцегарню закидають відважних і непохитних патріотів-опозиціонерів наперекір обуренню найвпливовіших політиків світу. То озлоблені колоністи з п’ятої колони знову й знову продукують підлі проекти законів про «двуязичіє», які спрямовані на знищення нашої української мови.
То за рахунок зубожілого до краю простолюду списуються багатомільярдні борги олігархам-регіоналам. То здирають вже не сорочку, а шкіру з афганців, чорнобильців, дітей війни, щоб утримувати забаганки чи не «найдорожчого» в Європі президента, який любить царську розкіш. То замість зміцнення та модернізації українського війська – вони до зубів озброюють не право-, а владоохоронні органи для репресій і придушення наших елементарних свобод.
Ряд цей кожен із нас може продовжувати до безкінечності.
Та ось останній «терористичний акт» регіоналів проти України, проти її святинь – культури, мистецтва і духовності.
У вересні цього року агресивна регіоналка Олена Бондаренко вкинула у Верховну Раду поправку до Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Стан телевізійного та радіоефірів в Україні і до цього був плачевним. З усіх екранів та приймачів на нас Ніагарою виливається, як правило, російськомовна попса. Дуже часто вона «ніяка», позбавлена будь-яких національних ознак, вона навіть не російська, а лишень російськомовна.
Чи чули ви на центральних каналах радіо і телебачення музику, пісні, вистави, дивилися кінофільми мовами інших наших національних меншин: кримсько-татарською, угорською, польською, ідиш, румунською, болгарською, грузинською, ромською, ґаґаузькою?.. Якщо відстежити та проаналізувати теле- і радіопростір України – висновок безальтернативний: український, україномовний національний продукт представлений на рівні національної меншини, а не кореневої, титульної нації. До того ж найкращі українські художні і документальні фільми, програми з української історії, виступи професійних українських колективів, літературні передачі транслюються, як правило, вночі, щоб формально «накрутити» видимість означеної в законі пропорції 50% – 50%.
До 3-го листопада бодай така норма існувала, хоч її рідко хто в Україні виконував. Однак регіоналка Олена Бондаренко вирішила, що й цього для українців у своїй державі забагато. От і внесла законопроект, в якому українському національному продукту в ефірі вже відводиться жалюгідних 25%.
Коли агресивна антиукраїнська більшість Верховної Ради проголосувала цей провокаційний закон у першому читанні, ми сподівалися, що вони зупиняться, що в їхньому середовищі таки знайдеться бодай одна впливова і мудра голова, котра отямить провокаторів-шовіністів. Всі наші поправки, котрі могли врятувати бодай існуючу присутність українського слова, української пісні, української культури і мистецтва на телебаченні та радіо – «механічна» рука регіонального диригента з тупою впертістю «косила» їх.
Вони таки прийняли цей підлий, антиукраїнський закон у їхній редакції, залишивши для мільйонів українців жалюгідну частку ефіру. Всього 25% загальноукраїнського теле- радіопростору. І це на двадцять першому році після відновлення самостійної Української Держави.
Цю зухвалу диверсію проти свого народу підтримали регіонали (не дивно), комуністи (закономірно), «народники» Литвина (ганебно!) та кілька перебіжчиків-перевертнів (логічно).
Закон прийнято у Верховній Раді. Литвин його підпише.
Остання перешкода перед його вступом у дію – Президент. Для нього – це тест. Схвалення чи «вето»?
Ми, а з нами мільйони українських громадян вимагаємо заветувати цей закон-покруч!

Народні депутати «Блоку Юлії Тимошенко – «Батьківщина»:
В.Яворівський, О.Білорус, М.Косів, М.Петрук, В.Дончак, С.Кошин, Б.Пудов, О.Фомін, О.Лукашук, М.Томенко, О.Тищенко, В.Уколов, В.Кравчук, В.Корж, Є.Суслов, Д.Шлемко, В.Бондаренко, О.Бондаренко, О.Рябека, О.Боднар, С.Сас, І.Кириленко, А.Кожем’якін, Ю.Гнаткевич, С.Шевчук, Р.Забзалюк, С.Міщенко, О.Семерак, В.Передерій, І.Єресько, З.Шишкіна, Ю.Сербін, В.Дубіль, В.Терен, В.Кальченко, С.Курпіль, С.Давимука, В.Деревляний, Ю.Прокопчук, С.Терьохін, А.Шевченко, С.Соболєв, А.Ягоферов, А.Шкіль, О.Скибінецький, Е.Шишкіна, А.Болюра, О.Шустік, О.Гудима, Є.Кирильчук, Є.Шаго, П.Унгурян, О.Абдуллін, В.Філенко, Н.Королевська, В.Бабенко, К.Бондарєв, В.Бородін, М.Волинець, О.Кеменяш, П.Костенко, В.Левцун, Р.Лук’янчук, У.Мостіпан, С.Пашинський, В.Петренко, С.Подгорний, В.Сушкевич, Я.Федорчук, В.Чепинога, В.Чудновський, В.Швець, Л.Бірюк, В.Бородін, С.Веліжанський, С.Власенко, Ю.Ганущак, І.Гринів, Є.Добряк, М.Ковзель, О.Кондратюк, В.Коротюк, В.Крайній, Ю.Одарченко, В.Олійник, М.Потапчук, О.Стешенко, Ю.Триндюк, О.Сочка, О.Шевчук, Б.Шиянов, Г.Арутюнов, М.Соколов, Є.Зімін, Ю.Трегубов, О.Радковський, В. Трофименко, О. Дубовой, В.Данілов

«Северный поток»-серьезный ударе по Украине?

Сразу же после торжественного открытия «Северного потока» российские политики, энергетики и журналисты стали говорить о происшедшем как о серьезном ударе по Украине.

Если мы просто просмотрим заявления официальных лиц или заголовки газетных репортажей, то поначалу даже и не поймем, о чем собственно идет речь – об энергетическом проекте, который позволит прокачивать в Европу дополнительные объемы газа или о некоей специальной операции, главной целью которой было уменьшить шансы Украины на уступки в ходе переговоров по цене российского газа.

Нет никаких сомнений, что пропагандистская кампания своей цели достигла. Если теперь на российско-украинских переговорах будет принято решение о передаче России контроля над украинской газотранспортной системой, создании консорциума, в котором «Газпром» будет играть главную роль или о других уступках российской стороне – Виктор Янукович, Николай Азаров или Юрий Бойко вполне смогут сказать, что у них не было никакого другого выхода, так как запуск «Северного потока» фактически лишил Украину аргументов на переговорах с Россией.

Но все это будет неправдой. Неправдой хотя бы уже потому, что начало работы «Северного потока» еще не означает краха украинской ГТС – как, впрочем, и самая неприятная для Украины возможность запуска «Южного потока», против строительства которого неоднократно высказывался президент Янукович. «Северный поток» задумывался не как альтернатива украинской ГТС, а как дополнение к тем объемам поставок, которые идут по украинской «трубе». И если эти дополнительные объемы не будут достигнуты, если весь смысл газопровода будет состоять в простом перебросе объемов российского газа из нашей трубы в «Северный поток» – то тогда будет совершенно неясно, зачем на строительство газопровода тратились миллиарды долларов!

Фото: EPA/UPG

В этом случае «Северный поток» превращается в политический газопровод, совершенно бессмысленный для его конечного потребителя, которому, в конечном счете, придется заплатить за сырье гораздо больше – учитывая те средства, которые были вбуханы в строительство трубы. А если бизнес-план «Северного потока» оправдается, тогда будет загружен и он, и украинская труба. И никакой возможности шантажировать Украину сокращением объемов поставок не будет – потому что «Газпром» будет обязан выполнить все обязательства перед поставщиками. Пока что украинская ГТС куда вместительнее «Северного потока».

Впрочем, это оптимистичный вариант, связанный и со стремительным развитием европейских энергетических потребностей – а пока что Европа находится в кризисе и вряд ли будет развивать новые производства, и с отсутствием прогресса в разработках сланцевого газа, и в отказе ЕС от доставки газа танкерами.

Между тем, пока что ситуация для «Газпрома» выглядит не так уж замечательно: и в Европе особых подвижек не предвидится, и разработка месторождений сланцевого газа продолжается, и танкеры пришвартовываются в европейских портах, и стратегию ЕС, направленную на диверсификацию поставок, еще никто не отменял. Поэтому, скорее всего, в обозримом будущем «Северный поток» действительно не будет заполнен достаточным количеством газа и возможна переброска сырья, поставляемого сегодня по украинской ГТС. Но нужно понимать, что в этом случае такая переброска будет исключительно политическим решением: доставка морем всегда будет дороже доставки по суше.

А кто будет платить за такую переброску? Европейский потребитель или все же «Газпром»? Но европейцы, уже сейчас не опасающиеся – в отличие от украинской стороны – судиться с российским монополистом, вряд ли захотят платить лишнюю сумму за политическую операцию. А зачем в таком случае «Газпрому» терять часть прибыли? Только из желания показать, что Украина ему больше не указ?

Фото: EPA/UPG

Но эта демонстрация силы будет выглядеть наивно, если мы перестанем смотреть на себя прежде всего как на страну-транзитера российского газа и начнем воспринимать себя как страну-потребителя. Именно в этом качестве мы можем интересовать «Газпром» в эпоху уменьшающегося потребления российского сырья. Европа действительно будет потреблять все меньше газа – в то время как у растущих рынков Юго-Восточной Азии есть другие альтернативы. Козыри Европы – не только уменьшающийся объем производства, которому вряд ли стоит радоваться. Это еще и политика энергосбережения. Это и растущее потребление сланцевого газа в США, высвободившее возможности того же Катара – его танкеры поставляют в европейские страны куда больше газа, чем раньше. И все это происходит еще до принятия окончательного решения об использовании сланцевого газа на самом европейском континенте – если будет найдена необходимая технология, позволяющая решить экологические проблемы, то большая часть европейских стран сможет вообще обойтись без России.

В этих условиях в стратегическом смысле Украина с ее энергоемкой экономикой становится не просто находкой, но спасением российского энергетического монополиста. Именно Украина – Беларусь потребляет газ в куда меньшем количестве и по куда меньшей цене. Если мы начнем развивать собственные газовые месторождения, займемся энергосбережением, закроем предприятия, которые способны приносить прибыль только в условиях фактического дотирования российской стороной, словом – станем нормальной страной с цивилизованной экономикой – «Газпром» окажется на коленях.

Ведь энергетический гигант по сути своей напоминает страну, с которой он постоянно хочет сражаться – Украину. В «Газпроме» никто не пытается мыслить стратегически, не предвидит возможностей коренного изменения ситуации на рынках, не развивает новые технологии – словом, себестоимость добычи газа все выше, а потребителей все меньше. И какие бы дорогостоящие маршруты не прокладывались в европейские страны, это не изменит самой сути мирового энергетического развития.

Поэтому мы должны не сдаваться, а напоминать «Газпрому» о важности нашей страны для его выживания. Да, это компания – «кошелек Путина», но мы – ее кошелек. И пытаться выпотрошить этот кошелек уже сегодня – значит, решительно не интересоваться тем, на какие средства российским энергетикам придется жить дальше.

Виталий ПортниковВиталий Портников

главный редактор и телеведущий канала TBi

ГПУ не знайшла свідомої брехні в показах Ющенка в суді Кірєєва

Генеральна прокуратура не знайшла підстав для порушення кримінальної справи проти колишнього Президента (2005-2010) Віктора Ющенка за його показниками в Печерському районному суді Києва в справі проти колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко за газовими контрактами з Росією. Про це йдеться в копії відповіді Генпрокуратури на запит  голови громадського об'єднання "Новий Київ" Зоряна Шкіряка, який він розмістив на своїй сторінці в Facebook. Генпрокуратура роз'яснила, що відповідно до вимог статті 279 Кримінально-процесуального кодексу, разом з винесенням вироку суд своєю постановою вправі поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка за свідомо неправдиві показання.

"Однак, виносячи вирок, суд не знайшов підстав для винесення  такої постанови щодо свідка Ющенко В.А., більше того, на зазначені  показання суд послався в мотивувальній частині обвинувального вироку щодо Тимошенко Ю.В., оцінивши їх у сукупності з іншими доказами в  справі, що свідчить про відсутність підстав вважати такі показання  свідомо неравдивими", - сказано у відповіді Генпрокуратури.

Таким чином, на думку відомства, підстав для ухвалення  процесуального рішення в порядку статті 97 КПК не вбачається.  Ухвалене рішення підлягає можливому оскарженню у встановленому законом порядку. Як повідомляло агентство, у своєму зверненні до генерального  прокурора Вікторові Пшонки від 18 серпня Шкіряк заявив, що Ющенко давав  на засіданні суду свідомо неправдиві показання.

СИЗО и медики спорят о здоровье Тимошенко

В Украине разгорается скандал вокруг реального состояния здоровья лидера оппозиции Юлии Тимошенко. В Интернете появилась информация о том, что  на медиков оказывает давление пенитенциарная служба Пенитенциарная служба опровергает фальсификацию медицинского заключения о состоянии здоровья Тимошенко.  Государственная пенитенциарная служба опровергает информацию СМИ о фальсификации медицинского заключения о состоянии здоровья лидера партии  "Всеукраинского объединения "Батьківщина", бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко. Об этом говорится в сообщении пресс-службы пенитенциарной службы. 9 ноября 2011 года медицинская комиссия Министерства здравоохранения в  составе четырех ведущих специалистов провела исследование состояния  здоровья Тимошенко, что было зафиксировано в соответствующем акте  подписанном каждым специалистом, в том числе доктором медицинских наук, профессором, заведующим кафедрой ортопедии и травматологии Национального медицинского университета им. А. Богомольца Александром Бурьяновым. При этом, по данным пресс-службы, администрация Лукьяновского СИЗО и Минздрав не вмешивалась в работу медицинской комиссии. Состояние здоровья Тимошенко находится под надзором медперсонала СИЗО. Ранее одно интернет-издание опубликовало статью о фальсификации результатов медосмотра Тимошенко. Согласно этому материалу, после обследования Тимошенко 7 ноября комиссия  рекомендовала проведение немедленной диагностики проблем спины в специализированной клинике с обязательным проведением МРТ и других экспертиз. Однако, по данным издания, комиссия 9 ноября была  повторно вызвана в Лукьяновское СИЗО для повторного осмотра, который полностью подтвердил результаты первого.

После этого руководство  СИЗО якобы предложило врачам изменить врачебное заключение и исключить  необходимость всех процедур, которые необходимо провести в клинических  условиях, чтобы при любых условиях Тимошенко не покинула стен тюрьмы.

За это представитель Минздрава, по данным издания, обещал врачам различные привилегии, в частности, было обещано присвоение звания "Заслуженный  врач Украины".

Однако Бурьянов, пишет издание, отказался подписывать фальсифицированный диагноз.

Он указал на реальную угрозу для жизни Тимошенко, ведь в случае, если  обострение грыжи не будет точно диагностировано, существует угроза  паралича нижних конечностей заключенной. Тогда Бурьянову приказали молчать, и фальшивое заключение подписал другой член комиссии. 

Таким  образом администрация СИЗО впервые признала, что у Тимошенко больной позвоночник.

Будет ли Бурьянов опровергать информацию?

Банки збирають досьє на клієнтів

В Україні практично неможливо скористатися послугами банку, не розповівши йому про своє майно та публічну діяльність. Такими є результати дослідження, проведеного Радіо Свобода після того, як Нацбанк своєю постановою зобов’язав фінансові установи збирати цю інформацію про клієнтів. Більшість опитаних депутатів Верховної Ради вважають збір інформації про клієнтів банків незаконним, незалежні експерти та деякі банкіри вбачають у цьому спробу влади обмежити можливості своїх опонентів перед виборами. Нацбанк пояснює свої дії боротьбою з тероризмом та фінансовою  злочинністю. У жовтні та на початку листопада київські підприємства та організації почали отримувати листи від банків, які обслуговують їхні зарплатні рахунки. Фінансові установи у ввічливій формі просять всіх своїх зарплатних клієнтів заповнити анкети, де серед іншого – вказати своє майно та рахунки в інших банках, а також розповісти, чи займаються вони публічною діяльністю. Банки посилаються на зміни до закону «Про запобігання… легалізації злочинних доходів» та відповідну постанову НБУ. «Уся інформація, надана вами, є банківською таємницею та може бути розкрита третім особам відповідно до статті 62 закону «Про банки та банківську діяльність», мовиться в одному з таких листів. Як видно з цієї статті, банківські анкети українців цілком законно можуть отримувати суди, державна виконавча служба, податкова, СБУ, міліція та антимонопольний комітет, а також органи державного  фінансового моніторингу, коли такі будуть створені.

Банківські анкети ідуть до правоохоронців та податкової?   У постанові Нацбанку ідеться, що банки зобов’язані включити до своїх  анкет запитання про те, чи належить клієнт до публічних осіб або  пов’язаний із ними, і чи має він «контролера» (ідеться про довірених  осіб та фінансових радників). НБУ зобов’язав банки зібрати дані про  їхніх клієнтів до 22 жовтня, але банки не встигли, і термін збору анкет  було подовжено.  Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи зможе тепер пересічний українець  покласти гроші на депозит чи оформити споживчий кредит і не заповнювати  розроблену НБУ анкету? Виявилося, що в охочого відкрити депозит вимагають розповісти про свій  майновий стан та публічну діяльність дві третини банків, в яких побувало Радіо Свобода. У того, хто хоче взяти кредит, вимагають відповісти на  всі запитання анкети НБУ 85% від перевірених фінансових установ.  «Анкета є, можете її переглянути. Ви маєте обов’язково заповнити  фінансовий стан», – говорили нам у більшості банківських відділень. Кожен п’ятий банк готовий прийняти кошти на депозит, не запитуючи у  клієнта про публічну діяльність. І лише один банк з усіх перевірених  погодився відкрити депозит лише за паспортом та ідентифікаційним кодом та надати кредит без запитань про громадську активність. Радіо Свобода з’ясувало цікаву закономірність: всі банки з іноземним  капіталом вимагали заповнення анкет. Їхні працівники в неофіційних  розмовах пояснюють, що таким чином материнський банк перестраховується,  щоби його філія в Україні не мала проблем із владою. З іншого боку,  всіма нечисельними банками, які не задають клієнтам особистих питань,  володіють українці, наближені до чинної влади.   Українцям пропонують брехати, щоб захистити себе Коли ж кореспондент Радіо Свобода говорив, що не хоче так багато  розповідати про себе, в половині випадків працівники банків неофіційно  радили йому просто написати, що він не є публічним діячем, і не має ніякого коштовного майна.  «Ви публічний діяч? Напишіть, що ним не є, ніхто все одно не перевірить», – почули ми. Говорити банкам неправду або судитися з ними закликає в таких випадках депутат від НУНС Володимир Ар’єв. Якщо це робити масово, наголошує він, система збору досьє на українців розвалиться. «Банк мусить виконувати рішення НБУ. Але ви – ні. Примушують – подавайте до суду. Чи є ви публічною особою? Ця інформація не стосується того, що має знати про вас банк. Якщо людина не хоче розповідати про себе, я  особисто закликаю надавати банкам неправдиву інформацію про свою  громадську та політичну діяльність. Приховувати реальну ситуацію», –  радить депутат. Подавати до суду на банк у такому випадку радить і директор із інституційних зв’язків «Унікредіт-банку» Ярослав Солтис.  Чимало депутатів Верховної Ради, в тому числі й представники  парламентської більшості, запевнили Радіо Свобода, що не чули про нові  анкети Нацбанку. Зокрема, лідера фракції Партії Регіонів Сергія Єфремова це здивувало і обурило. «Я вперше чую про це. Я в це не вірю. Ви називаєте конкретний банк? Я  доручаю перевірити інформацію з цього питання», – сказав Єфремов.  Інший депутат-регіонал, керівник Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, вважає цю ініціативу НБУ цілком законною.   «Нацбанк не може випустити жодного акту, який би не відповідав  національному законодавству. На це є процедура, контроль з боку  Міністерства юстиції», – каже він. Нардеп від НУНС Олександр Омельченко припустив, що анкетування у банках не є ініціативою керівника НБУ Сергія Арбузова, і що він лише виконує доручення згори. НБУ: Банки самі виявляють злочинців за анкетами  Нацбанк на офіційний запит Радіо Свобода відповів, що… не збирає в  банків інформацію про їхніх клієнтів. Але водночас пояснив, що банки  ведуть збір таких даних із метою протидії тероризму та економічній злочинності. «Банк зобов’язаний ідентифікувати клієнта і вивчати його фінансову  діяльність. Це необхідно для запобігання використання банківських послуг для легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму», – ідеться у відповіді банку.  Більше того, в НБУ пояснюють, що розробили нові анкети на вимогу  Міжнародної організації з протидії відмиванню коштів та фінансування  тероризму (ФАТФ), і що лише завдяки цьому ФАТФ виключила Україну зі  свого чорного списку.   В Україні, як і в Сирії, запроваджують фінансовий контроль незгодних – експерт  Справжньою метою анкетування банківських клієнтів є спроба влади взяти  під контроль фінанси всіх своїх опонентів, так вважає екс-голова  «Ощадбанку» Андрій Пишний. «Рішення НБУ продовжує логіку розбудови поліцейської держави. За минулі  два роки фінансування Генпрокуратури зросло на півтора мільярди гривень, на стільки ж – фінансування МВС, СБУ – на мільярд. Ці органи повинні  чимось займатися. Чим? Своїми громадянами. Чи належите ви до публічних  людей? Це і є ключове запитання в анкеті! Щоби потім, за потреби,  заблокувати операції чи отримати інформацію про перебіг ваших  банківських рахунків», – каже Пишний.  Андрій Пишний та інші експерти сходяться на думці, що збір особистої  інформації про українців не випадково активізувався напередодні  парламентських виборів.   Вони порівнюють Україну з Сирією, де під час революції влада почала  блокувати фінансові операції всередині країни. І не виключають, що  подібна спроба фінансового контролю над громадянським суспільством у разі протестів проти дій влади можлива і в Україні.

Нардеп Палица стрелял по животным и комбайнерам с вертолета

Возле села Сосновка Гадячского района во время охоты стреляли по животным с вертолета, в котором, по неофициальным данным, находился депутат Партии регионов Игорь Палица, сообщает «Спротив». На прошлой неделе свободный журналист Алексей Пирогов сообщил редактору полтавской газеты «Свобода слова» Ирме Крат, что в селе Сосновка Гадяцкого района началось «невероятная охота». Как пояснили А.Пирогову крестьяне, средь бела дня прилетел вертолет, из которого начали хаотично стрелять по животным из автоматов. Убили беременную косулю, кабаниху и многих других животных, которых даже не забрали. В это время комбайнеры собирали на поле урожай кукурузы, испугались и спрятались под комбайн, ибо стреляли по кукурузе. По лесу якобы в тот же день ездил броневик, который прячут в лагере «Искорка» в сосновом лесу. Как объясняет сама Ирма Крат, журналисты приехали в лагерь «Искорка» проверить информацию, поступившую в редакцию. В летнем детском лагере «Искорка», который принадлежит нефтегазодобывающему управлению, входящему в «Укрнефть», местные журналисты обнаружили броневик, который ездил по лесу в тот же день. Bandvagn 206, (BV-206 «Лось») — гусеничный двухсекционный вездеход, разработанный в 1974 году шведской фирмой Haegglunds (теперь являющейся частью компании BAE land Systems) для Шведской армии. Фирма выиграла государственный тендер на право разработки и серийного производства лёгкого сочленённого вездехода с активным прицепом, предназначенного для нужд армии, патрульных подразделений и спасательных служб. Машина получилась настолько удачной, что быстро получила распространение по всей Скандинавии, а позже стала поставляться в США, Канаду и даже в Китае. Было выпущено более 11 000 вездеходов, используемых более чем в 37 странах по всему миру. Этот вездеход хорошо видно на видео, снятом командой главного редактора полтавской газеты «Свобода слова» Ирмы Крат.

О том, что произошло, было сразу сообщено в Гадячский райотдел Полтавской области, на место происшествия выехал спецназ, который начал искать гильзы от оружия. «Но впоследствии якобы позвонили начальнику райотдела Владимиру Пархоменко и объяснили, что если он хочет доработать свои пол года до пенсии, то ему лучше немедленно забрать своих „бойцов“ туда, откуда они приехали», — пишет И.Крат.

Из неофициальных источников сообщают, что в вертолете находился нардеп Игорь Палица. Вертолет якобы прилетел из Киева за 1 час 20 минут. Как известно, Игорь Палица — председатель правления ОАО «Укрнефть» с  02.2003, тушка от НУНС, кнопкодав мафиозной группы «Приват» Игоря Коломойского.

МВФ сомневается, что Украина вернет кредит, - Порошенко

Бывший министр иностранных дел, глава совета Национального банка Петр Порошенко заявляет, что у миссии Международного валютного фонда есть сомнения в способности Украины вернуть полученный от МВФ кредит.

Об этом он заявил в эфире Винницкой государственной телерадиокомпании "Винтера".

"Представители МВФ спрашивают: Вы хотите наших денег? И добавляют к вопросу: каким образом Украина гарантирует им возврат заемных средств, как будет стабилизирована национальная экономика, какова цель экономической реформы, какие средства для этого используются? Каким образом, дотируя НАК "Нафтогаз Украины" на многомиллиардные суммы, не имея света в конце тоннеля, деньги МВФ будут возвращены Украиной?", - сказал он.

При этом Порошенко называет опасными пренебрежительные оценки в вопросе сотрудничества Украины с МВФ.

"Очень опасно давать пренебрежительные оценки в плане того, что МВФ нам не нужен. Ибо когда он будет нужен, то тогда для вас эти двери будут закрыты. Другие долговые рынки для большинства государств, включая Украину, закрыты. В условиях кризиса никто не собирается давать деньги, ибо люди не верят в их возвращение", - добавил он.

Порошенко также сообщил, что МВФ и Нацбанк полностью согласовали условия меморандума на предоставление следующего транша, однако, при этом, не согласован ряд вопросов с Кабинетом Министров.