В наступающем 2012 году Украина будет переходить на собственные энергетические ресурсы, в частности уголь.

Об этом в эфире «5 канала» заявил министр энергетики и угольной промышленности Юрий Бойко.

«Мы сообщили российской стороне, что будем отказываться от газа и будем переходить на уголь», - цитирует министра Украинская правда.

По его словам, со следующего года в два раза будет уменьшена закупка газа. «Такую цену наша экономика не выдерживает, и мы будем переходить на собственные ресурсы», - сказал он.

«Мы договорились продолжить переговоры (с Россией) после 15 января, и будем проводить столько, чтобы отстоять национальные интересы и позиция президента была достигнута (чтобы газовый контракт был пересмотрен)», - сказал Бойко.

«Мы приблизились в некоторых позициях, некоторые вопросы уже решили», - сказал министр, комментируя газовые переговоры.

Что касается запуска «Южного потока» по дну Черного моря, то Бойко сказал ,что это предложение для Украины крайне невыгодно, так как «задевает наши интересы». «Просто говоря, они будут отбирать газ из нашей трубы. Это вредит нашим национальным интересам», - объяснил министр.

На вопрос, усложнит ли «Южный поток» газовые переговоры Украины с Россией, Бойко сказал, что Украина будет выходить из позиций собственной ГТС.

Как известно, Украина добивается от России снижения цены на газ. Последний раунд переговоров на высшем уровне состоялся 20 декабря в Москве. Ожидалось, что стороны договорятся о скидке для Украины, однако Виктор Янукович и Николай Азаров вернулись из российской столицы ни с чем.

Напередодні новорічних свят моніторинг Центру дослідження суспільства, як і в попередні два роки, фіксує значний спад протестної активності на вулицях України. Ці обставини можна використати для того, щоб підбити якісь підсумки, як це й прийнято робити напередодні Нового року. Підсумки, зазвичай, підбивають оптимістичні – підсумки позитивних тенденцій, реалізованих планів, досягнень. Не відступаючи від традиції, ми розкажемо про перемоги, які змогли здобути українські протестні рухи за останні три місяці.

Цієї осені уряд планував прийняти законопроект №9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У цьому законопроекті пропонувалося позбавити пільг 16 категорій громадян України, зокрема чорнобильців, афганців, дітей війни та інших. Протести обурених громадян розпочалися у різних куточках України та переросли в багатотисячний мітинг пільговиків перед Верховною Радою 20 вересня. Розлючені люди зламали огорожу та намагалися взяти штурмом будівлю парламенту. 5 жовтня міністри ухвалюють рішення про підвищення соціальних виплат для ветеранів Великої вітчизняної війни, учасників бойових дій і потерпілих від чорнобильської катастрофи. Виступи пільговиків тривають. 20 жовтня Верховна Рада знімає з розгляду скандальний законопроект №9127.

Однак боротьба за соціальні пільги тільки починається. Маючи на руках судові рішення про те, що їх пенсії підлягають перерахуванню і мають бути збільшені в кілька разів, пільговики знову виходять на вулиці столиці та інших міст. З’являються наметові містечка, оголошуються голодування, проводяться акції, активістів розганяють, залякують, годують обіцянками. Протести поступово політизуються – висуваються вимоги відставки уряду та розпуску Верховної Ради. Нарешті, 23 листопада уряд заявляє про те, що з наступного року соціальні виплати будуть збільшені. Незважаючи на це, протести тривають – люди не вірять обіцянкам влади та й суми, які їм обіцяють, менші за ті, які гарантують судові рішення. 27 листопада під час розгону наметового містечка у Донецьку гине Геннадій Конопльов. 29 листопада, на фоні цієї безглуздої смерті, Кабінет міністрів підписує указ про підвищення пенсій пільговикам.

Але не тільки пільговики добивалися поступок з боку влади останні три місяці.

Ще в лютому 2011 року по всій Україні почалися протести ветеринарів проти спроби влади ввести заборону на використання наркотичних речовин в їхній практиці. Фактично ця заборона означала позбавлення ветеринарів права застосовувати знеболюючі препарати. Після протестів і страйків влада йде на поступки, відтягує повну заборону, даючи лікарям час на «пристосування» до нових правил. А 1 листопада Верховна Рада фактично знімає свою заборону.

Перемогу в останні три місяці могли святкувати й студенти Київського політехнічного інституту. У жовтні вони виступали проти спроби Міністерства освіти змінити їхнього ректора Михайла Згуровського. Останній, варто зазначити, публічно критикував діяльність Міністерства. Після студентських протестів Міністр освіти пообіцяв поновити контракт із Згуровським і 2 листопада підписав відповідний наказ.

3 листопада Верховна Рада скасувала квоти на українську музику в музичних програмах та зменшила квоти на національний аудіовізуальний продукт з 50% до 25%. Таке рішення викликало обурення музичних виконавців, митців, та інших громадян, які вийшли на акції протесту. 11 листопада була зроблена заява про те, що Верховна Рада перегляне цей закон, оскільки в ньому виявили багато помилок та суперечностей.

20 грудня Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю сільськогосподарських земель ще на один рік. Цьому рішенню передували тривалі протести по всій Україні – на вулиці виходили ті, хто вважав продаж земель взагалі небезпечним явищем, і ті, хто вважав створення ринку землі передчасним. У результаті, як і в попередні роки, народні обранці грозилися-грозилися, та й не наважилися відмовитися від мораторію.

Ще один мораторій вдалося нещодавно відвоювати природоохоронним активістам та екологам. У березні цього року закінчилася дія мораторію на вилов дельфінів. Хоча дельфінів і без мораторію не можна було б виловлювати для комерційного використання, але в такому випадку охочі могли легко скористатися «дірками», які залишало існуюче законодавство. Майже рік екологи та природоохоронні організації боролися за продовження заборони, і у вересні цього року Міністерство екології ввело мораторій ще на три роки.

Розглядаючи перемоги протестів, варто окремо згадати боротьбу за простір та робітничі протести. Саме ці протести найчастіше завершувалися перемогами.

Боротьба за простір охоплює протести навколо незаконних та небажаних будівництв, земельних проблем та екології. Лише протягом останнього місяця громадяни здобули перемоги в Кіровограді, селищі П’ятихатки біля Харкова, захищаючи парк та протестуючи проти двох незаконних будівництв у Києві. Окремо варто згадати ситуацію, яка склалася у мешканців села Соколова Балка Полтавської області. У цьому населеному пункті та в сусідньому селі Андріївка в приватні руки депутата Володимира Замули потрапили соціальні об’єкти, такі як дитсадок, клуб, дорога, водонапірна башта, та навіть багатоквартирний житловий будинок. Більше місяця люди протестували проти такого очевидного абсурду і беззаконня. 2 грудня стало відомо, що медичний пункт у селі Андріївка, дитячий садок, 16-квартирний будинок і пам’ятник Т. Г. Шевченку у селі Соколова Балка 30 листопада прийнято на баланс Соколобалківської сільської ради.

Робітничі протести найчастіше вимагають виплат заборгованості із заробітної плати. За останні три місяці страйки та інші форми протестів допомогли вирішити цю проблему працівникам Донецькшахтометробуду, Маріупольського дослідно-експериментального заводу, Славміськводоканалу у Слов’янську, Коростишівської лікарні, Харківського танкового заводу імені Малишева, Львівської вугільної компанії.

На жаль, формат огляду не дає можливості охопити всі перемоги, які українці здобули, виходячи на вулиці. Але навіть згадані здобутки очевидно вказують на те, який прямий чи опосередкований вплив можуть мати акції протесту на дії влади фактично у кожній сфері суспільного життя. Економічні, соціальні, громадські, культурні, та інші права можна і треба відстоювати. Прості громадяни, зазвичай, відлучені від процесу прийняття рішень, але вони можуть змусити чиновників та депутатів прийняти ті рішення, які їм потрібні.

Центр дослідження суспільства (ЦДС) – незалежний некомерційний науково-дослідний центр дослідження соціальних проблем і колективних протестів. З вересня 2009 року ЦДС фіксує усі протестні події, позитивні та негативні реакції на них влади або інших об’єктів протесту в Україні на основі регулярного моніторингу більше 150 національних, обласних та активістських засобів масової інформації.