«Голий король» говорить: ялтинська промова Путіна

Цієї промови Володимира Путіна очікували як головної політичної події серпня. Журналісти – і в Росії, і за її кордонами – запланували спеціальні програми, готувалися писати аналітичні статті. Багато говорили про політичний перелом, про важливі сигнали, які Володимир Путін має надіслати у своєму ялтинському виступі.

Але не сталося анічогісіньки. Взагалі нічого, про що варто було б написати. Путін зустрівся з депутатами із запізненням в  чотири години і говорив близько 15 хвилин – якщо не рахувати відповіді на питання гостей. Виступ Путіна не транслювався в прямому ефірі. Навіть у програмі «Час» новина з Криму з’явилася в середині випуску. Аналітикам і журналістам довелося лише розводити руками. Путіну просто нема чого сказати.

Втім, я не став би стверджувати, що Путін взагалі не виголошував історичних промов. Виголошував, та ще  й які! Ось промова, в якій російський президент виправдовував окупацію Криму і давав сигнал про наступ на схід України, дійсно була історичною, тому що ознаменувала остаточний крах проекту демократичної Росії і повернення країни до радянських ідеологічних догм. Але з часу тієї промови сценарій Путіна явно дав збій.

Російський президент не припускав ані економічної відповідальності за Крим, ані наполегливого опору українців диверсантам, яких Москва заслала на Донбас, ані «Боїнга», ані інфраструктурного провалу анексованої території. Він, звичайно, може не звертати на все це ніякої уваги – але розвивати наступ тоді, коли у тебе одні проблеми, якось не дуже просто.

Буквально через кілька місяців, що минули після його історичної промови, Путін із нового самодержця перетворився на класичного «голого короля», що насилу балансує між картинкою імперської величі і неминучим економічним крахом свого режиму. Саме тому він більше не виголошує промови, а приймає почесті. Саме тому в ролі хлопчика, який зауважив, що король голий, у Путіна виступає обрезклий Жириновський, що пропонує зробити президента верховним правителем Росії. Це, мабуть, заспокоює Путіна, але не додає змістовності його висловлюванням.