Європейські "нові праві" ч.5
- 14.09.13, 17:19
Європа тисячі стягів
Головним результатом Другої світової війни стала кардинальна зміна системи міжнародних відносин, що існувала до того. Повстання і боротьба двох наддержав - СРСР та США - сформували нову систему. Світ був поділений на антагоністичні лагері, де Європі не знайшлося місця. Колишня Європа померла, ставши полем змагання комуністичного і капіталістичного способу життя. На думку Ганса-Дітріха Зандера (Hans-Dietrich Sander), "перемога 1945 року означала тріумф лібералізму і комунізму. Тріумф світового альянсу росіян та американців не розв'язав усіх проблем, а тільки загострив їх. За декілька десятеліть вони перетворили світ у Авгієві конюшні". Втрата Європою своїх колишніх позицій разом з демографічними проблемами і напливом іноземців-гастарбайтерів засвідчили культурний декаданс, трансцедентну безпритульність європейця, який став бездомним через забуття своєї ідентичності.
Ганс-Дітріх Зандер
Тоді чи має іще на щось сподіватись Європа та її діти? "Нові праві" відповідають, що так, але для цього потрібні певні заходи. Одним з таких заходів має бути перегляд геополітичного і цивілізаційного місця Європи. Передусім це означає скасування уявного єдинства так званої євроатлантичної цивілізації. Треба визнати очевидне: європейський континент та Америка - це два світи, які мають різні позиції та інтереси. Історично і географічно ненатурально і помилково прилучати Європу до Заходу, звідки і апеляція до "західної" солідарності тратить будь-який сенс. Представник італійської "нової культури" Клаудіо Фінчі (Claudio Finci) переконаний:
"Кожен хто вживає термін "Європа" і "Захід", не відрізняючи їх, ніби це синоніми або ніби друге включає в себе перше, робить тяжку історичну і політичну помилку. Сподіваючись на входження Європи у Захід, ці люди, свідомо або несвідомо, засвоюють американський погляд на світ...Ті європейці, які сьогодні уявляють себе паладинами Заходу - це люди, які підпорядкувалися світу буття і мислення американців і які свдомо або ні, вважають, що були врятовані і "визволені" американцями. Відрікшись від європейської традиції, ці люди насамперед потрапили у духовне рабство".
Глибинний поділ між Європою і США має історичне, геополітичне, культурне, метафізичне обгрунтування, яке тягне за собою однозначні висновки. Як оголосив напередодні 1992 року А.де Бенуа:
"тепер ми відмічаємо п'ятсот років відкриття Америки і, думаю, вже настав час, коли треба про неї забути. Забуття Америки означає повернути перспективу укорінення в часі, що нас істотно різнить від Сполучених Штатів з їх містикою простору. Означає це повернення до історичного виміру, до коріння, до естафети поколінь. Забути про Америку - означає вернути усвідомлення сутності політики, яку американці загалом не знають, не розуміють, що політика - це не звичайний додаток до моральності, права або економіки. Забуття Америки означає вийти з панівної філософії сучасного світу: філософії утилітаризму. Людина живе на світі не для того, щоб збагачуватись, але щоб досягати найвищих ступенів екзистенції, стану духу, що не досяжний для американців".
Редактор німецького часопису "нових правих" "Nation & Europa" Карл Ріхтер (Karl Richter) так само окреслює, яким має бути наступний крок: "Прийшов час грунтовної світоглядної переорієнтації європейських народів. Від чужих їм, насадженим їм міжнародними жандармами, ідей - до нового континентального порядку (Grossraumordnung), який відповідає справжнім інтересам Європи і дозволить їй знову стати суверенною суперсилою". Повернення Європі її куолишнього статусу і здобуття потрібної їй мощі можливе лише при об'єднанні всіх європейських країн у континентальну потугу.
Карл Ріхтер
"Нові праві" послідовні і принципові прихильники європейської єдності, бо у глобалізованому світі майбутнє належить великим культурам і цивілізаціям, здатним організовуватись у автономних просторах і володіти достатньою силою, щоб протистояти впливу інших. Загальноєвропейська ідентичність виступає для них символом величі і відвродження (слова А.де Бенуа: "Я означаю себе найперш і передусім європейцем, як такого чия Батьківщина знаходиться у Європі. Можна навіть сказати, що воля бачити Європу такою якою вона є насправді - прикладом для світу, що відновляє колективну ідентичність та існування - незмінна справа усього мого життя"). Але "нові праві" не приймають ліберального "маастріхтського" проекту європейської інтеграції, яка сприяє інтересам американського культурного і економічного імперіалізму. Замість "Європи торгашей" і "раю Макдональдса" вони пропонують ідею європейської етнічної федерації нового кшталту. Майкл Уокер (Michael Walker), англійський протагоніст "нової культури", закликає: "Нам не потрібна Європа під одним стягом, нам потрібна Європа тисячі стягів свободних спільнот".
Спільний етнокультурний субстрат, який має об'єднати переважну більшість європейців у майбутній спільноті - їх індоєвропейське коріння. Нова Європа покликана будуватись на федеративній основі, яка визнає самостійність усіх своїх складових часток, організуючи співпрацю регіонів та націй. Супроти централістської традиції, що позбовляє всіх повноважень на одному рівні, проти бюрократичної та технократичної Європи, проти Європи великого ринку, уніфікованого свободною торгівлею, проти Європи, де національні его не зданті ладити між собою, на грунті плюралізму особливих статусів, які злучаються статусом суспільним, має постати зовсім інше об'єднання. Кожен рівень добровільного об'єднання повинен виконувати свою роль і мати власну гідність, що не походять від вищих інстанцій, а грунтований на згоді усіх тих, хто бере в цьому участь...
Таким чином саме гомогенні європейські регіони або етнії - Нормандія, Бретань, Каталонія, Галісія, Валія, Шотландія, Фландрія, Баварія, Латгалія і т.д., а не якобінські держави (хоч там де треба вони також залишаться), будуть першочерговим елементом нової Європи, резервуаром аутоетнічних цінностей, укоріненності і органічної спільноти. Етнічний регіон може бути тою структурою, яка дозволить проводити делікатне розв'язання проблеми масової еміграції у європейській спільноті. Він встановлює натуральний, а не бюрократичний барьєр супроти мігрантів. Іншими словами ліберальна держава , відповідальна за недолугу іміграційну політику, здатна виступати проти міграції лише доти, поки вона має підтримку парламенту і громадської думки. Як видно цього не достатньо, щоб ненасильницько припинити колонізацію європейських країн прибульцями. На відміну від цього етнічний регіоналізм не буде випробовувати чужинців драконівськими законами і примусовою "націоналізацією". Регіоналізм зводить позитивні, але нездоланні культурні обмеження, навіть для тих, хто бажає інтегруватися в це національне суспільство, пов'язуючи концепцію представничого громадянства з особливим етнокультурним корінням. Принцип ексклюзивності відповідної регіону культури не означає, що "нові праві" відкидають інші культури, навпаки, покладаючи відповідальність за завезення іноземців та їх примусову асиміляцію на ліберально-капіталістичну державу, вони кажуть про загрозу не тільки для аутоєтнічної європейської ідентичності, але й для культур не автохтонних: "Жертвами іміграції є й як самі імігранти, так і ті хто терплять їхню ідентичність. В цьому сенсі проблема іміграції показує на хибність французької моделі якобінського проекту, що інтегрує індивідів, примушуючи їх відмовлятись від свого культурного коріння" (А.де Бенуа)". Європа етносів і регіонів - протилежність Європі метисів і ліберального мультикультуралізму, який сприяє утворенню культурних гетто і втраті самобутності всіма учасниками "інтеграції".
Наскільки актуальний "європейський міф" для Білорусі? Тенденція останніх років чергового втягування нашої країни у російсько-євразійський союз не можуть зневілювати факту належності Білорусі до європейського світу. Але реалізація слушного і високорідного лозунгу "Білорусь - в Європу!" не обов'язково має тягнути за собою вступ до теперішнього Європейського союзу (наприклад, Норвегія яка не стала членом ЄС, не скільки не втатила своєї європейськості). Шлях до справжньої Європи якраз через пізнання і переосмислення сутності своєї культури, історїі, геополітики. Витоки цього всього сховані не у Брюселі, Вашингтоні або Москві, а на своїй землі. Тутейшість вертає кожного білоруса до свого коріння і першопочатків, які, в свою чергу, лучать її з європейським космосом. Не зважаючи на те, що сучасний регіоналізм у сучасній республіці Білорусь репресований централістським авторитаризмом, етнотериторіальні елементи білоруської нації мусять відіграти ключову роль у формуванні національної та європейської ідентичності...
Європейські федеральні спільноти (Europaische Bundesreich) зроблять можливим зв'язок суверенних народів, спільною основою яких буде етнос, культура та історія. П.Кребс впевнений:
"Така Європа індоєвропейських народів відкине неопримітивні форми цивілізації індивідуалізму і як єдина Європа Прометея, грецьких богів, Фауста, поверне людину і природу до життя. Це наша Європа рішучого надмодерну (Uber-Moderne) і очищення пам'яті про нащих пращурів".
Далі буде...
2
Коментарі
Рябчик
114.09.13, 20:38
Бачу ви ратуєте за те, щоб Європа перетворилася на банку з павуками, що неминуче станеться, якщо альянс з США буде розірвано. А таке вигідно тільки Москві. І Україна точно тоді втратить незалежність... Тому я проти європейських нациків, які на догоду Москві розривають єдність Заходу! Але на Заході нацисти - жалюгідна купка маргіналів, а Росія рано чи пізно розпадеться, так що ваші коричневі мрії ніколи не стануть реальністю!
Lost_paradise
214.09.13, 20:57Відповідь на 1 від Рябчик
Ця купка, яких може і в два рази менша за тупорилих пожирачів гамбургерів, але як доводе історія і три людини змушують маси класти в штани. Янкі самі скоро сконають, мультирасове звалище не здатне на існування. Так що ваші веселкові мрії скоро сконають - Європа вже довела, що довго толерує, а потім надирає толерантні дупи, вчіть історію
Рябчик
314.09.13, 21:35Відповідь на 2 від Lost_paradise
Та я давно помітив, що ви за Росію
Lost_paradise
414.09.13, 22:19Відповідь на 3 від Рябчик
Свої манії і комплекси не накидуйте на інших, тут про неї мови взагалі не було. А параноя це психічна хвороба, тут допоможе психіатр
Davigadoff
515.09.13, 10:44
Не можу зрозуміти Вашої позиції.
Ви постійно поливаєте брудом ЄС, США та й наче Рашку теж не дуже полюбляєте...То Ви за кого "за белых или за красных",чи може за вузькооких?
Lost_paradise
615.09.13, 14:41Відповідь на 5 від Davigadoff
Як там у батька Махно: Бий червоних поки не побілішають, бий білих поки не почервонішають
Я взагалі то за сильну велику Україну, як частину сильної суверенної і незалежної Європи. США і Росія це не Європа, а ЄС це новий радянський союз. Власне така ж позиція як у всіх націоналістів Європи, помоніторьте позицію Національного фронту у Франції, Національної партії Великобританії, Націонал Демократичної партії Німеччини і т.д., вони всі проти ЄС і глобалізації, яку проводить США