Партійна система безглузда
- 05.08.12, 18:49
В демократии отталкивают три вещи: бесхребетность, привычка коллективной безответственности и ложный миф о всеобщем счастье и безостановочном прогрессе.
Беніто Муссоліні
Я верю, что парламент — бубонная чума, отравляющая кровь нации. Её нужно истребить.
Беніто Муссоліні
Багатопартійність є доволі недолуга річ, котра нічого окрім анархії і розбрату в державний механізм не несе. І чим більше в країні партій, тим більше безладу. Це як при раковій пухлині, коли швидке розмноження шкідливих клітин призводить до смерті організму. Партія (з латини "частина") роздирає єдиний організм держави, кидаючись в протиборство з іншими так званими частинами, що породжує лише конфлікти. Нація, роз'єднана сектанським раболебством перед своєю партією і своїм "партійним фюрером", не відчуває себе єдиними організмом і єдиною душею, тому всі потуги до створення національної держави в партійній системі є лише трьопом деяких партійних вождів, що обгортують себе у мантію націоналістів.
Треба подумати, який взагалі сенс в партійній системі? Можна сказати, що різні партії несуть різні ідеології. Але тут треба говорити, що в державі має існувати одна ідеологія - державницький націоналізм. Не може бути будь-чого іншого, оскільки в разі, якщо ідеологія не є відображеннямм прагнень титульної нації і не спрямована на розвиток і створення безпеки державному механізму, така партія не має права на існування. Держава, котра допускає існування антидержавницьких і космополітичних партій, таких як комуністи, анархісти, прихильники єдиних просторів в СНД чи ЄС, інкорпорації нашої держави до інших держав і т.д., є самогубцею. Бо держава має спрямовувати свої сили перш за все на захист свого механізму від ракових пухлин космополітизму, а не плекати ці пухлини. Якщо дозволити офіційно сповідувати інтернаціональні та космополітичні ідеології, тоді вже краще одразу позбутися будь-яких державних механізмів і сидіти чекати того, хто підбере те, що погано лежить і натовче пику цим космополітам. Тільки не треба чекати від "того" шанобливого ставлення до себе, котрі так влучно просрали власну державу. Тоді максимум на що можна сподіватись - це рабство.
Можна сказати, що різні партії відстоюють різні економічні моделі. Насправді так, різні партії зацікавлені лише в питаннях економіки, але у вузькому плані економіки власної кишені. І саме веселе це те, що більшість народу про це говорить, але вперто готові перегризти один одному горлянки за "свою партію". Звісно це все бентежить електорат, щоб "свій депутат" підняв ВВП власної кишені більше за "їхнього депутата". Тому не може не радувати цей безмежний альтруїзм українця, котрий печеться про кишені своїх обранців. В разі якщо брати "доктринальну економіку", на котру звісно ложити всім об'єднаним і роз'єднаним фронтам порятунку і опозиціям, то тут, як і в питаннях ідеології, все чітко і зрозуміло. В разі, якщо ціллю є дійсне виконання положення Конституції України про суверенітет країни, то шлях в економіці лише один - автаркія. Як казав ще Тюрго, торгівля річ проста - продавай те, чого надлишок, і купляй те, чого немає. Україна в цьому плані одна з найбільш вдалих країн світу - в неї є майже все. Тому залізти в каббалу міжнародного ринку могли тільки або дебіли, або вороги. На жаль протягом років української незалежності Україною правила коаліція дебілів і ворогів. Тому в країні, з котрої німці ешелонами вивозили чорнозем, зараз турецьких огірків та ізраїльських помідорів більше за український продукт, в той час як олігархи виснажують землю ріпаком, котрий продають на захід. Англійці в Індії дозволяли майже все - мову, культуру, релігію. Тільки вивозили економічні ресурси і сплавляли свій непотріб індусам. То чим сьогоднішня ситуація Україні відрізняється від колоніалізму Індії? Тільки статусом на папері? Якщо хтось сповідує ідеологію справжньої свободи, а не "люмпенської" свободи пожрать і бовкнути, щось протестне, то перш за все має прагнути свободи економічної для своєї країни. А отже це автаркія - самозабезпечення. Все інше від лукавого. І отже і тут партії і нікому не потрібні.
Партійна система вирощує найбільш огидну людську якість - безвідповідальність. 450 депутатів за Конституцією не несуть відповідальності за свої слова. Це і дає змогу різним "кондотьєрам" рватися до влади, оскільки нічого тобі за це не буде. З кого спитати за ту ситуацію в країні? Система колективної безвідповідальності. Відповідальність за свої дії і слова - ось, що має бути основою. І відповідальність передусім кримінальна і от тоді це змусить відсторонити від влади різних "солдатів удачі".
Депутат взагалі фігура нічого не значуща. Він голосує так, як скаже йому фракція, тобто так як треба олігархам, що стоять за будь якою партією. Система демократії породжує необхідність пропаганди і підкупу, оскільки партія іде на вибори з одною метою - викупити голоси за різні "цукерки" від пачки гречки до обіцянок подолати корупцію. Підкуп і пропаганда річ дорога, тому ця система сама підштовхує партію на пошуки свого "господаря", того в кого є гроші. Це в тому випадку, якщо партія створювалася з ідеологічних мотивів. Таких мало, оскільки більшість партій створювались згори - тобто самими олігархами задля лобіювання своїх інтересів. Отже в системі немає різниці, яка це партія - ідеологічна чи псевдоідеологічна, оскільки в будь-якому випадку вона опиниться в руках олігарха суто з практичних міркувань необхідності виживання. І коли всі депутати займуть місця в парламенті, вони мають виконувати волю партії і їхня задача лише одна - тискати кнопки. В іншому випадку тебе виключать з партії.
Багато хто бачить порятунок у так званих відкритих списках. Але що вони змінять? Ті самі депутати, котрі отримають місця в парламенті, будуть так само змушені виконувати волю партії і голосувати так як їм скажуть. І навіть якщо ми уявимо ситуацію, що в парламент за відкритими списками пройшла певна кількість чесних депутатів, які відмовились робити те, що їм наказала партія, що їх чекає? Їх виключать і вони будуть позапартійними, тобто знову ж таки тут партія ніяка не потрібна. Але мало ймовірно, що таких депутатів буде більшість, оскільки, щоб потрапити йому в наступну каденцію навіть по мажоритарному округу, йому будуть потрібні гроші, а отже треба буде або не сваритися з "партійним олігархом", або шукати нового. І безумовно інтереси цього пана будуть далекі від інтересів "пересічного українця".
Те саме і з іншим так званим, рятувальним кругом, так і не наставшого в Україні демократичного раю, імперативним мандатом. Хочу всіх заспокоїти, його в Україні не буде. Як немає його ніде і в світі, окрім Німеччини, та й то там настільки заплутана система, що народ до того мандату немає ніякого відношення. Але в разі такого дива, все одно нічого не зміниться, оскільки відзив депутата буде відбуватись, наприклад місцевим референдумом, щоб зробити котрий, треба ініціативна група, та ж пропаганда, що звісно коштує грошей. Мрії про те, що раптом "пересічний виборець" підніме свій зад і побіжить влаштовувати референдум, лише мрії. А отже контроль за таким референдумом буде мати партія (=олігарх) або партія-конкурент (=інший олігарх), в котрих є гроші створити групу, платити їм зарплатню і робити пропаганду "правильного вибору". А отже, безумовно, ніякого контролю за депутатом "лохторату" імперативний мандат не принесе. Окрім хіба що чергового хаосу.
Всі могутні держави сьогодення давно вже відмовились від багатопартійності. Деякі ще залишають ширму партійності, щоб плекати власні демократичні міфи. Безумовно не можна казати про існування партійної системи в США. Протиборство республіканців і демократів лише ширма для мас і мало хто зараз скаже відмінність між ними. Там існують сфери, які ніяк не залежать від зміни президента демократа на президента республіканця. Варто лише подивитись на зміну голів ЦРУ (наприклад Джорджа Тенетта, який працював і при Клінтоні, і при Буші-мол.), зміну голів міністерства оборони (наприклад Роберта Гейтса, який працював і при Буші-мол., і при Обамі), або зміну голів ФРС, котрі взагалі від держави не залежать. Показова ситуація була на других виборах Джорджа Буша, коли обидва кандидата і республіканець Буш, і демократ Ал Гор належали до однієї масонської організації "Череп та кістки".
Якщо ми не хочемо вважати власний народ бидлом і влаштовувати йому шоу у вигляді "типу голос народу", то представницький орган має сенс лише в тому вигляді, як він існував у фашиський Італії. Де двопалатний парламент представляв нижню корпоративну палату, і верхню Сенат. У нижню обиралися представники синдикатів (профсоюзів), котрі відстоювали інтереси своєї професійної галузі і зналися на проблемах цієї галузі. А верхню представляли кращі люди держави - науковці, філософи та воїни. І безумовно несли відповідальність за свої дії і слова. І тільки така професіоналізація політичної сфери та наявність відповідальності позбавить націю від балакучих хробаків, котрі заполонили екрани телевізорів. А партійна система не просто безглузда, а ще й шкідлива для нації.
13
Коментарі
анонім
15.08.12, 19:21
Вся ця демократична система веде до деградації, бо до влади допускаються кухарки і свинопаси. А їх завжди більше, ніж аристократів духу.
Lost_paradise
25.08.12, 19:39Відповідь на 1 від анонім
Гість: Жидостьоб
35.08.12, 20:51Відповідь на 1 від анонім
Рябчик
45.08.12, 20:57
Соціал-націоналізм = фашизм?
Lost_paradise
55.08.12, 21:04Відповідь на 4 від Рябчик
Не зовсім, це різні ідеології, хоча їх об'єднує, що в свій час вони були реакційними по відношенню до всеохоплюючої демократизації і пролетарізації. Хоча звісно тут знак рівності більш доречний, аніж в сучасних тупих ліберальних плакатиках фашизм=комунізм, що взагалі повна профанація й ідіотизм
Рябчик
65.08.12, 21:24Відповідь на 5 від Lost_paradise
Це точно! Нічого гіршого за комунізм бути не може. А ви не боїтесь, що після гіпотетичного повалення демократії не буде плюралізму, не буде свободи дотримуватись поглядів які людина вважає правильними, зрештою не буде інтернету? Зараз я маю змогу розглядати події з різних точок зору і не піддаватися маніпуляціям уряду. А при СН буде тільки одна точка зору - влади, а хто не згоден - "в разход". Будь-яка влада обманювала, обманюе і буде обманювати людей завжди. Зараз ми цей обман можемо принаймні бачити...
Lost_paradise
75.08.12, 21:57Відповідь на 6 від Рябчик
Не думаю, що в нас час можливо заборонити інет. Цього ніде вже немає, окрім хіба що Куби.
Я якось писав, що проти тоталітаризму в сенсі "тотальний контроль". Одна з відмінностей між фашизмом в Італії та нацизмом в Третьому Рейху була наявність розгалуженого механізму в Італії корпоративного устрою, в Рейху він розповсюдився лише на економіку, в той час в іншому діяв принцип "нічого окрім фюрера". В той час в Італії окрім дуче існували синдикати, Сенат, Вища фашиська рада і король кінець кінцем. Ми маємо знати, що конкретний Петренко Іван Іванович захищає мої інтереси як лікаря або вчителя і в разі чого маємо з нього спитати. Та й в Італії за часів фашизму було страчено здається близько 50 чоловік, це в рази менше ніж за той самий час в США
Рябчик
85.08.12, 22:11Відповідь на 7 від Lost_paradise
Справді непогано було б запровадити мажоритарну виборчу систему, щоб люди знали хто представляє їхні інтереси. І щоб такого представника можна було легко відкликати і притягти до відповідальності. І кандидат в депутати має проживати на території округу де балотується мінімум 5 років. Роль партій звести до рівня клубів за інтересами. А то щоразу "менше зло" обирай... Але хто всі ці реформи робитиме? Від нинішньої влади, як і від опозиції цього годі чекати.
дТОЛЯізХорола
95.08.12, 23:25
Профсоюзи та науковці попрацюють...
Гість: нік то
106.08.12, 07:31
Така демократія, як зараз, нам не потрібна.
Коли хочеш щось виправити треба шукати причину, а вона в людях.
Зміняться люди, система сама розвалеться, а відбудеться це коли людина доведе себе до дуже скрутного становища. Дехто вже зараз змінюється.
Основою устрою повинна бути не система примусу, а звичаєва культура, основою якої буде істина.
Перефразуючи одну людину скажу, що з хорошого монаха вийшов би й не поганий аристократ, а не тільки свинопас чи кухарка.
Той хто диветься на народ, як на баранів, навіть монахом хорошим не стане, не те що князем.