От в Стародавній Греції народ позначався двома термінами - охлос і демос. Чому? В чому різниця? Я знаю, що зараз багато, хто пише, що охлос - це натовп. Але Платон писав про суспільний устрій охлократія, а кратос - це влада, а отже охлократія - це влада охлосу. Термін "влада натовпу" безглуздий, оскільки для існування справжньої влади, потрібні механізми та інститути, що цю владу реалізують. А натовп це стихійне явище, яке виникає стихійно і так же стихійно зникає, тому про владу натовпу не може йтися. І Платон був далеко не дурень, щоб описувати суспільний устрій ( а читаючи Платона стає зрозуміло, що описує він не щось "теоретичне", а щось реальне існуюче або таке, що колись існувало в Греції) заснований на владі натовпу. Отже що таке демос і охлос?
А це те, що в Середньовічній Європі називалося суспільні стани. Пам'ятаєте - духівництво, аристократія і третій стан або буржуазія. Отже демос в Греції була буржуазія, а по-простому - торговці або більш сучасно "бізнесмени". А охлос це те, що ми називаємо "пролетаріат". Отже, якщо зіставити поняття Демократія, то це не "влада народу", як нам пафосно заявляють в школах, університетах, з екранів ТВ, а лише "влада буржуазії". А охлократія - це комунізм. Дивовижні ці греки, вони дійсно все знали.
А що таке по-суті буржуазія? Це клас торгашів. Їхнім богом є достаток і прибуток. Це ті хто роздивляються світ крізь призму вигоди суто матеріальної. Саме тому вам з екранів кудахчуть про спільність демократії і капіталізму. "Вільний ринок, вільний ринок" - белькотять демократи. Ринок - це що? Торгашество. Це суто матеріальний світогляд.
І оце саме огидне, що породила Французька революція - буржуазний світогляд. Усі демократичні інститути є сутністю торгашества. Візьмемо вибори. Що це таке? Один (покупець) придбає у власність в іншого (продавця) його голос з обіцянкою створити продавцю певні матеріальні блага в майбутньому. Це договір купівлі-продажу, але оскільки він нотаріально не посвідчений, той не обов'язково покупцю виконувати свою частину договору. І тому всі українські "продавці" у розбитого корита, а покупець навпаки влучно конвертує придбаний у лізинг голос у свої матеріальні блага - п'ять років неробства, висока зарплатня, оздоровчі курорти і таке інше. Щоправда раз на 5 років настає збір акціонерів, де збираються ошукані продавці з вимогою виплати своїх дивідендів (виконання передвиборчих обіцянок). Тут можна або об'явити банкрутство, вправно перевівши зароблені активи у Швейцарію, або реорганізацію і посилатись на труднощі перехідного періоду (зміна акціонерного товариства "Партія 1" на інше акціонерне товариство "Партія 2"), або послатись на падіння фондових ринків (економічна криза, заважали опоненти і саботажники, зовнішні агресори і т.п. ) і пообіцяти збільшення капітальних активів у наступному кварталі (наступна каденція ВР, строк президентства, мерства і т.п.). Тому можливо є сенс організувати суспільний рух з вимогою посвідчувати передвиборчі обіцянки нотаріально. Більше сенсу буде.
І отут криється всевладдя сьогоднішнього єврея. Які народи найбільш вправні у торгівлі? Згадайте де були найбільші ринки в Середньовіччі? Вірніше "базари"? У семітів. Це навіть в їхній релігії закладено. Тора наповнена розмовами про торгівлю, лихварство, рабів, котрі на тебе будуть пахать. В ісламі ще є якісь чоловічі пориви, типу джихада, але яка сутність того джихада? Після смерті тебе чекає рай з усладами, купою жрачки і цнотливими дівчатами. Звичайний матеріалізм. А що притаманно європейцю? Воїн котрий попадав у Вальгаллу, що він отримував? А у Вальгаллі воїн щодня бився з титанами, щоб наступного дня знову народитись для нової боротьби. Це не цнотливі дівчата і не "кісейні берега".
І європейський буржуй вирішив переторгувати єврея. Це як Паніковським казав у "Золотому тільці": Паниковский всех вас купит, купит и продаст, а потом снова купит, а затем снова продаст, но уже дороже".
Але не треба впадати у іншу крайність - охлократію. Охлократія або комунізм не менш, а може навіть більш матеріальний за капіталізм. Не дарма ще Ленін казав, що коли пролетар залишається на самоті, його єдиною думкою є, як стати буржуєм. Карл Маркс автор погляду на історію, як на зміну економічних формацій. Тобто для нього в історії немає нічого вищого за економіку. Він типовий єврей, що молиться своєму золотому тільцю. Вся історія в нього зводиться до торгашества, до економічних відносин. Те що почала буржуазія возводити торгашество у культ, ставити економіку вище за державу, допрацював Маркс зі своєю боротьбою класів.
Сьогоднішній світ - це світ Карла Маркса, світ торгашества, в якому єдина цінність є економіка. Це світ споживання. В якому держава і народ не є органічним цілим, а лише механізмом для продукування матеріальних цінностей. І народив цей світ саме демос. І тому чому ми всі дивуємось, що навіть ті, хто проповідує "духовність" мають годинник за 150 тисяч доларів? В цьому світі не залишилось нічого духовного, нічого ідеалістичного, тому що це світ торгашів. А торгаші торгують всім, навіть духовністю.
А закінчити я хочу словами Юліуса Еволи, як звернення до всіх хто вважає себе правим:
Это должен твердо осознавать тот, кто сегодня выступает против левых сил. Совершенно очевидно, что современный капитализм, точно также как и марксизм, представляет собой подрывную силу. Их роднит материалистическое мировоззрение, качественно схожи исповедуемые ими идеалы, оба они помещают в центр мира технику, науку, производство, «прибыльность» и «потребление». Не научившись говорить о чем-либо другом, кроме экономических классов, прибыли, зарплат, продукции; веря, что истинный человеческий прогресс зависит от той или иной системы распределения благ и вообще как-то связан с богатством или нищетой, невозможно подойти к сути вопроса, даже если будут придуманы новые теории, выходящие за рамки марксизма и капитализма или примиряющие их.
Между тем отправной точкой должно стать решительное отрицание марксистского принципа, объединяющего все вышеуказанные подрывные идеологии и провозглашенного в лозунге: «Экономика – наша судьба». Безо всяких обиняков следует заявить, что экономика и экономический интерес как средства удовлетворения материальных потребностей, искусственно увеличиваемых сегодня, для нормального человечества всегда играли, играют и будут играть лишь подчиненную роль. Необходимо открыто признать, что помимо экономики существует уровень высших политических, духовных, героических ценностей, на котором не признается и даже не допускается деления на чисто экономические классы, где нет ни «пролетария», ни «капиталиста». Только ориентируясь на этот уровень, можно определить то, ради чего действительно стоит жить и умирать; только там может сложиться подлинная иерархия, учитывающая качественные различия, на вершине которой воцарится высшая функция повелевания, imperium.
Юліус Евола "Люди и руины"
Коментарі
Гість: Жидостьоб
130.07.12, 21:37
Mamay_
230.07.12, 21:40
дТОЛЯізХорола
330.07.12, 21:54
Як завжди,цікавий допис.
uraha
431.07.12, 07:08
Fred Perry
531.07.12, 07:39
Майже всі ідеології що прийшли з заходу мають пейси. В тій же Греції охлос складався з й з іноземців, яким Греція була побоку, а вся діяльність була спрямована на отримання прибутку.
Perovdupu
631.07.12, 15:30