§ 8. Застосування міліцією заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
У сучасних умовах держава спрямовує свою діяльність на побудову громадянського суспільства, за якого людські цінності є найголовнішими, а їх охорона набуває першочергового значення.
Одним з органів, діяльність якого спрямовано на захист життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, є міліція як державний озброєний орган виконавчої влади. У процесі реалізації покладених на неї завдань міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України.
Правовою основою застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї є Закон України "Про міліцію", Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні, Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та інші нормативно-правові акти.
Для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків, працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою. Під заходами фізичного впливу слід розуміти дії співробітника міліції, що виявляються в застосуванні мускульної сили та механічного впливу на будь-який орган, частину тіла або весь організм правопорушника без допомоги спеціальних засобів і вогнепальної зброї, щоб припинити правопорушення, затримати порушника та відвести небезпеку, що загрожує життю й здоров'ю громадян. До прийомів рукопашного бою слід віднести кидки, удари, захвати, прийоми звільнення від них, прийоми обшуку та конвоювання, блоки, відходи з лінії атаки й т. ін.
Вид засобу фізичного впливу та інтенсивність його застосування кожний співробітник міліції визначає самостійно, виходячи з оцінки обстановки, що склалася.
Крім того, працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні й транспортні засоби, а також використовувати службових собак для:
- захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров'ю;
- припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
- відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди й транспортні засоби, незалежно від їхньої належності, або звільнення їх у разі захоплення;
- затримання й доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання та тримання осіб, затриманих і заарештованих, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть втекти чи завдати шкоди оточуючим або собі;
- припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть зумовити зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя та здоров'я людей;
- припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки з охорони громадського порядку й боротьби зі злочинністю;
- звільнення заручників.
Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначають з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника. Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлює Кабінет Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров'я України й Генеральної прокуратури України; їх має бути опубліковано в засобах масової інформації.
Зокрема, згідно з Правилами застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні спеціальними засобами, які застосовують під час охорони громадського порядку, є:
1) засоби індивідуального захисту: шоломи (сталеві армійські, "Сфера", каска захисна пластмасова), бронежилети, протиударні та броньові щити;
2) засоби активної оборони: гумові кийки; наручники; електрошокові пристрої; патрони та пристрої для них вітчизняного виробництва, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; ручні газові гранати, а також патрони з газовими гранатами ("Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-5", "Черемуха-6", "Черемуха-7", "Черемуха-10", "Черемуха-12", "Сирень-1", "Сирень-2", "Сирень-3"); балончики, патрони, гранати та інші спеціальні засоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії.
Використовуючи засоби активної оборони, слід враховувати Деякі особливості. Зокрема, під час застосування наручників потрібна періодична (не рідше як через 2 години) перевірка стану фіксації замків. Заборонено наносити удари гумовим кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, животі, статевих органах. У ході використання сльозоточивих речовин заборонено прицільну стрільбу по правопорушниках, розкидання та відстрілювання фанат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин. o"Черемуху-1", "Черемуху-4", "Черемуху-12", "Сирень-3" та "Облако" застосовують тільки на відкритій місцевості. Патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії "Волна-р" відстрілюють з допомогою спеціального карабіна на відстані не ближче 40 метрів від людини й тільки по нижній частині ніг,
3) засоби забезпечення спеціальних операцій: ранцеві апарати "Облако", світлошумова граната "Заря" та світлошумовий пристрій "Пламя", патрони з гумовою кулею "Волна-р", водомети, бронемашини та інші транспортні засоби, пристрій для примусової зупинки автотранспорту "Еж-М". При цьому потрібно враховувати, що світлошумові засоби відволікаючої дії (світлошумова граната "Заря", світлошумовий пристрій "Пламя") слід застосовувати на відстані не ближче двох метрів від людини, а водомети - для розосередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче 0 °С. Заборонено застосовувати пристрій типу "Еж-М" для примусової зупинки автотранспорту, в тому числі вантажних автомобілів, що здійснюють перевезення людей; автотранспорту, який належить дипломатичним, консульським та іншим представництвам іноземних держав;
мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, а також на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
4) пристрої для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками: малогабаритні підривні пристрої "Ключ", "Імпульс". У той же час заборонено їх застосовувати для відкриття приміщень, захоплених правопорушниками, де перебувають заручники.
Під час охорони громадського порядку можна також використовувати службових собак, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для службового користування й перебувають у штатах підрозділів службового собаківництва. Право застосування службових собак надають працівникам міліції, які несуть з ними службу. Службових собак використовують на довгому та короткому повідках, без повідка, в наморднику і без нього, виходячи з конкретної ситуації, що склалася.
Використанню спеціальних засобів, за винятком необхідності відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заручників, має передувати попередження про намір їх застосувати.
Попередження може бути зроблено голосом, а якщо значна відстань або потрібно звернутися до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови й у кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуть, та українською й російською мовами не менш як 2 рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.
Рішення про застосування спеціальних засобів приймає службова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник конкретної операції. Працівники міліції, які діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно. Про застосування цих засобів вони в письмовій формі доповідають безпосередньому начальникові із зазначенням коли, де, проти кого, за яких обставин застосовували спеціальні засоби та наслідки їхнього застосування.
Вогнепальну зброю працівники міліції мають право застосовувати як крайній захід, зокрема, її застосовують для:
- захисту громадян від нападу, що загрожує їхньому життю й здоров'ю, а також визволення заручників;
- відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їхньому життю або здоров'ю загрожує небезпека;
- відбиття нападу на об'єкти, які охороняють, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;
- затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого злочину та яка намагається втекти;
- затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю й здоров'ю працівника міліції;
- зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.
Проте, слід зауважити, що заборонено застосовувати й використовувати вогнепальну зброю за значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.
Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю й здоров'ю громадян або працівника міліції. Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю та привести її у готовність, якщо вважає, що за обставин, які склалися, можуть виникнути підстави для її застосування. Спроби особи, яку затримує працівник міліції з оголеною вогнепальною зброєю, наблизитися до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до його зброї дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю відповідно до чинного законодавства України.
Під час затримання злочинців чи правопорушників або осіб, яких він запідозрив у вчиненні злочинів чи правопорушень, а також під час перевірки документів у підозрілих осіб працівник міліції може привести в готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї має передувати попередження про намір їх використання, якщо є можливість. Без попередження фізичну силу, спеціальні засоби та зброю можна застосовувати тільки в тому разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.
Заборонено застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю та здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.
Якщо не можна уникнути застосування сили, вона має не перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і повинна зводити до мінімуму можливості заподіяння шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. За заподіяння шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший термін.
Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу й спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві. Перевищення повноважень із застосування сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством України.
