Різниця між москалями,кацапами та росіянами.

Денис Лісовий

Блог користувача

Досить часто у суперечках ми використовуєм ці терміни,але не всі повністю розуміють що вони означають і на питання "Хто є ким?І яка різниця?" або не можуть дати відповідь,або кожен по своєму трактує ці поняття.Це не правильно,якщо в українському суспільстві вже почали говорити про створення чіткої національної ідеї,то спочатку треба розібратись з такими дрібними пунктами.

Тому на мою думку,найбільш точне трактування цих термінів буде наступне:

1)Москаль-це громадянин України,який не цінує того,що є українцем, марить "виликим" радянським минулим,ображає гідність свідомих українців,підтримує та розповсюджує ідеї порушення територіальної та національної цілісності України та нації.

2)Кацап-громадянин Росії,який не поважає Україну,нашу націю,історію,героїв,мову,культуру,право на національне самовираження,право на вільне розпорядження на нішій рідній землі.Ну а також марить "виликим" радянським минулим,,підтримує та розповсюджує ідеї порушення територіальної та національної цілісності України та нації.

3)Росіяни-громадянин Росії,який з повагою відноситься до національних цінностей України,поглядів на історичне минуле та визнає Україну незалежною державою,якою володіє українська нація. До останніх я відношусь з повагою та не маю ніяких ворожих думок.Інших вважаю ворогами з усіма витікаючими наслідками.

Для сучасного українського суспільства, викладений мною варіант, є кращим.

Але снують також історичні форми розкриття значень цих термінів:

1)Москалем вважали мешканцем Московського царства або Московії.І досить трималий час на території України тільки і знали їх як москалів.Це можна чітко простежити в народній творчості.

2)Кацап-це також термін складений істрично. Прізвисько "КАЦАП" причепилося до московського народу від часу загарбання військами московського царя Івана IV столиці поволзьких татар – Казані. Сталося це за -таких обставин. Військо московського царя Івана IV, прозваного Грізним, тривалий час не могло здолати опір узятої в облогу Казані (1552 рік). Лихий і підступний цар вдався до сатанинських хитрощів: у присутності представників татарської верхівки, вельмож і мусульманських священнослужителів він присягнув на Євангелії, що подарує життя всім захисникам Казані й відпустить їх на всі чо- тири сторони, якщо вони складуть зброю і відчинять ворота Фортеці. Оборонці Казані повірили клятві царя, склали зброю, і московське військо увійшло в місто. Іван Грізний таки "дотримав" свого слова – дозволив обеззброєним татарам іти, куди вони забажають, але тільки після того, як понівечив кожного з оборонців, наказавши вирізати їм язика та відрізати вуха. Саме таких знущань та каліцтва завдав довірливим татарам московський кривавий цар з його жорстоким військом. На місці, де стояв намет ката-м'ясника, Іван Грізний наказав поставити пам'ятник як настанова татарам чому їм треба підкорятися Росії. Саме після цієї кривавої акції пристала кличка"кацап" до московитян, а згодом і до всіх росіян, до великого князя московського і першого московського царя Івана IV ГРІЗНОГО. Це слово походить від татарського "кассап"; що означає, м'ясник. Є в татарській мові й слова: кассапхане (бойня мясна ятка), кассапчилик (Мясна справа, професія – м'ясника та інші слова з цим коренем – (див.: Татарско-русский словарь. М Сов. энциклопедия. 1966. -С.863) Слово "кассап" є в мові кримських татар, але тут воно має два значення. Крім значення м'ясник- продавець м'яса, є ще й інше. Один старший татарин, родом із Бахчисараю звівши виразним жестом руки навхрест по обличчю, сказав: "Якщо порізав когось-теж кассап".

3)Ну а росіянин - це штучна назва,яка виникла внаслідок присвоєння Московії назви Росія,що історично є неправильно. Проте в українській мові є різниця між "руський"(житель Київської Русі) та "росіянин" - громадянин сучасної Росії.І ці два терміни суттєво відрізняються.В російській мові не має такої різниці.Є тільки "руский",тобто вони стверджують,що вони прямі і єдині нащадки Київських князів та мешканців Київської Русі.І в цьому плані проявляється притаманний їм егоїзм.