02.10.15. 7-20. Ще , начебто, ласкаво сходить сонце..
Ще квітує з червня фуксія в кабінеті хімії. 23.10.15.
Але - осінь. Покірно знітилися на Верхній Терсі очерета....

Берізки струшують на ялини золотаве листя біля магазину "Добробут" і засвітили собою центральну площу Новомиколаївки.

Осінь. село Михайлівське. 
Село Веселий Гай. Вулиця Набережна.

Фото автора 2013 - 2015. Nokia 6300
Коментарі
Ми Ла
16.11.15, 08:33
Дуже гарна осінь на ваших фото - спокійна, тиха.
Фото зі сходом сонця, взагалі, можна на заставку ставити. І фуксія ваша така неутомима, з серпня, красуня, цвіте!
Lzarichna
26.11.15, 09:15Відповідь на 1 від Ми Ла
Ми Ла
36.11.15, 09:25Відповідь на 2 від Lzarichna
Lzarichna
46.11.15, 09:31Відповідь на 3 від Ми Ла
Гість: cowperwood87
56.11.15, 12:19
В селі взагалі дуже гарно, повітря набагато чистіше. На захід сонця спостерігати прости катарсис. А в ночі коли ти дивишся на міріади зірок, то ти наче б то відриваєшся від землі. І взагалі я народився і виріс в селі то зараз коли я приїжаю то знаходжу своє місце в власному пізнанні.
Lzarichna
69.11.15, 17:54Відповідь на 5 від Гість: cowperwood87
Гість: cowperwood87
79.11.15, 18:11Відповідь на 6 від Lzarichna
Навіть сам Пушкін полюбляв їздити по за місто. І воно як окрема держава в котрії життя тиче зовсім по іншому.
Lzarichna
813.11.15, 06:03Відповідь на 7 від Гість: cowperwood87
оРай
915.11.15, 10:54
Доброго дня! Щиро дякую за коментар до Криниці. Якщо є потреба показати картину, то краще це зробити з фотоальбома, з папки Осінь, там вона достатньо великого розміру.

Ви поет. Ваша душа тонко зв"язана з душею Матері-природи, з її поезією, з поезією осені зокрема. В певний час я теж писав поезію...
* * *
Осене моя, Осене,
Знов я тобою запрошений,
Знову тобою я дихаю –
Ніжною, милою, тихою...
Осене моя, осене -
Щастя моє несходжене,
Сонце, що, в світу зреченні,
Гасне в синьому вечері...
Може, собі знайду раду я –
Слів золотою розрадою,
Піснею з Отчого Раю,
Мила, тебе оспіваю.
Шат золотою задумою,
Вічною, мудрою, юною
Ти посміхнешся, вогнистая...
Неперевершено чистая.
Олексій Райдуга 2001, вересень ...