Дьяволы на Фуатино
- 14.12.14, 06:28
Короткі уривки, що поєднані між собою, із оповідання Джека Лондона,одного із улюблених письменників мого дитинства. Оповідання,яке написане письменником давно, викликає в мене асоціації із сьогоденням:
«Однажды ранним утром, когда солнце не начало еще палить по-настоящему, от Ван-Асвельда пришло предложение начать переговоры. Браун принес эту весть со сторожевого поста, устроенного в скалах ста ярдами ниже. Сидя на корточках перед маленьким костром, Гриф поджаривал кусок акульего мяса. За последние сутки им повезло. Они набрали водорослей иморских ежей, Техаа выловил акулу, а Маурири, спустившись вниз по расщелине, где хранился динамит, поймал довольно крупного спрута. К тому же они успели ночью дважды сплавать за водой до того, как их выследили тигровые акулы.
- Говорит, что хотел бы прийти и побеседовать с вами, - сообщил Браун. - Но я знаю, чего этому скоту нужно. Хочет посмотреть, скоро ли мы тут подохнем с голоду.
- Ведите его сюда, - сказал Гриф.
- И мы его убьем, - радостно воскликнул Маурири.
Гриф отрицательно покачал головой.
- Но ведь он убийца, Большой брат. Он зверь и дьявол! - возмутился Маурири.
- Нельзя его убивать. Мы не можем нарушить свое слово. Такое у нас правило.
- Глупое правило!
- Все равно, это наше правило, - твердо сказал Гриф, переворачивая на углях кусок мяса, и, заметив, какими голодными глазами смотрит на это м'ясо Техаа и с какой жадностью он вдыхает запах жареного, добавил:
-Не показывай вида, что ты голоден, Техаа, когда Большой дьявол будет здесь.Веди себя так, как будто ты никогда и не слыхал, что такое голод.Изжарь-ка вот этих морских ежей. А ты, брат, приготовь спрута. Главный дьявол будет с нами завтракать. Ничего не оставляйте, жарьте все.»
Потім:
«Сегодня придется поголодать, - сказалГриф, но это лучше, чем потом долго мучиться от голода. Очень хорошо, что Большой дьявол поел с нами и вволю напился воды – за то, ручаюсь, теперь он не станет здесь задерживаться. Он, может быть, уже завтра попробует уйти.»
Вам Джек Лондон нічого не нагадує?
/
Це не - Фуатино. Це - Крим. А далі - безліч цитат......
5
Коментарі
Ertosi
114.12.14, 12:34
а в Крыму мелкие бесы - они ненасытны
Lzarichna
214.12.14, 17:40Відповідь на 1 від Ertosi
Але Великий біс ними керує....
Вуйкобойко
315.12.14, 03:31
Ну и чем мы еще должны покормить Большого дьявола, чтоб он ушел? Запорожьем, Киевом, Львовом, Варшавой?.. Нет, вся эта толстовщина не в тему. Я не согласен.
Lzarichna
415.12.14, 18:32Відповідь на 3 від Вуйкобойко
Не перекручуйте! Мова в уривках не йде про те, чим годували, а про те ЯК! І ДЛЯ ЧОГО! Мова йде про: єдність людей в хвилини небезпеки; вміння дотримувати дане слово; перетерпіти незгоди, щоб досягти мети.
Багато в нас таких?
Вуйкобойко
515.12.14, 19:02Відповідь на 4 від Lzarichna
Таких? Багато. А щодо того, про що йде мова, то де ж я перекручую? На мій погляд мова йде про те, що особистою гордістю, майже на межі гордині (привіт дияволу) можна заставити Великого диявола зробити те, що вам треба, бо такі, бач, правила. Але то фантазійний ідеалізм, бо диявол ніколи... НІКОЛИ не грає по правилах. До того ж диявол ненаситний. Апріорі. Так що... красива романтична казочка, ніякої асоціації із сьогоденням у мене не викликає.
Lzarichna
617.12.14, 09:51
Не кидайтеся в крайності! Ви "Морські оповідання" Джека Лондона читали?
Нормальний сучасний переклад? А не радянське трактування Джека Лондона? Бо в радянському виданні умудрилися стан хлопчика - боксера перед боєм описати з пролетарською направленістю.
Так, Джек Лондон дотримувався думки " Біла раса - найдосконаліша у світі".
Так, його потріпало і в решті решт зігнуло життя. Але які енергетичні послання він нам залишив! До речі, як і Володимир Висоцький теж.
До чого тут " толстовшина", " романтична казочка"? Я не закликаю, як євреям, вижидати дві тисячі років слушний момент, щоб відновити державу. Хоч, погодьтеся, зберігати такий час мову і звичаї - треба ще зуміти, не маючи держави....