Вогняна саламандра

 Ignis,  neque throni, fajro salamandro

Тварина  - покровитель тих,які народилися під знаком Стрільця.

Слово  «вогняна» в назві додане тому, що часто відразу після великих лісових пожеж цих тварин бачили живими і неушкодженими. Склалося враження – вони можуть жити у вогні  Це – один варіант. Інший – ці саламандри носять вогонь у собі. І, якщо їх ображають,  підпалюють ліс.

Саламандра  живе в лісах і пагорбистій місцевості більшої частини Східної, Південної та Центральної Європи, а також на північній частині Близького Сходу. Західна межа ареалу захоплює територію Португалії, схід і північ Іспанії, а також Францію. Північна межа ареалу доходить до півночі Німеччини та південній частині Польщі. Східна межа досягає території українських Карпат, Румунії, Болгарії та Ірану. Є дані про невеликий популяції на сході Туреччини.Також ареал включає в себе території Греції, Угорщини, Італії, Албанії, Андорри, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Боснії і Герцеґовини, Хорватії, Чехії, Люксембургу, Македонії, Сербії, Чорногорії. Вид не зустрічається на Британських островах.На території України вид зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, зустрічається на узліссях і зрубах. Надає перевагу місцевостям  з товстим шаром лісової підстилки та моху.

 Найбільші хвостаті земноводні України із надзвичайно струнким тілом. Загальна довжина дорослих тварин досягає 150 — 250 мм. Очі великі.

Саламандри характеризуються виразною прив'язаністю до одних і тих самих ділянок.  Дуже рухлива і швидка тварина. Початок активності навесні значною мірою визначається погодніми умовами, однак у Карпатах ці земноводні пробуджуються після зимової сплячки досить рано — у березні-квітні. Відзначені випадки появи та пересування саламандр в лютому прямо по ділянках снігу. На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують групами в підземних сховищах, у порожнинах під коренями дерев, під камінням, у норах, льохах і підвалах. Дорослі тварини звичайно ведуть присмерково-нічний спосіб життя, але бувають активними і вдень. Денними прихистками саламандри зазвичай слугують трухляві пні, волога листова підстилка, порожнини під каменями. Хоча також були відзначені випадки, коли вони самостійно рили нори у м'якому ґрунті

 Але, на жаль, це «mirum» /чудо/  у нас не живе.

Джерело  - Вікіпедія.

Від себе можу засвідчити: людину, яка  її образила, вогняна саламандра, може покарати  хворобою.