О русской широкой душе
- 20.08.14, 02:30
Сидимо, бухаємо трохи. Говоримо про ментальності різних народів… Зокрема, про грузинів і про їхню щедрість. Колись один великий і значітєльний силовий начальник в Батумі на пляжу подарував моєму куму служебний номерний пістолєт. Бо в нього з лічних вещей тоді був тільки пістолєт і труси… Хотів і труси отдать, ну кум одказався… А утром прийшов по пістолєт, і було йому дуже соромно… Бо для грузина забрать подарок назад – це проклятіє на всю жизнь…. Каже: ладно оставь сібє, ну дай мнє на дєнь, я сдєлаю муляж…
А зараз нами також один грузин. Дуже хороший, великий і щирий… Він щодня видає сентенції в стилі раннього Мао Цездуна. Вчора каже: “панимаєш, я хароший чєлавєк люблю, а плохой чєлавєк – я не люблю”… І шо тут возразиш? … А сьогодні брив голову і питав у мене, скільки раз я бриюся в тиждень? Та кажу, коли як – два-чотири рази в тиждень… А він мені каже: а я знаєш как дєлаю? – Когда волос растьот, то я брєюсь, а когда нє растьот – то нє брєюсь… І опять же таки – все правильно…
Але мій друг Сєня, каже шо все це лєгенди про всякі народи… От, каже, є такий міф про гостіпріімну руську душу… Так, от каже Сєня, я с німі (с руськими) работаю двадцать лєт… Болєє жадного народа я нє встрічал нікогда і нігдє… Я в Києві був у всіх своїх партньорів… На дачі, в бані, на квартірі. В Москві – ніколи ні в кого… Так шо йдуть вони нахуй!
Понятно, москалі? – Нахуй ідіть!!! Навсігда. Це вам від Сєні!!!
Дослідник Чепінога
Коментарі
Гість: fedik777
120.08.14, 03:43
Гість: B@rseG71
220.08.14, 07:38
грузинов я всегда уважал...Учился со мной в классе покойный Руслан Асатиани.Дед его очень был щедрым и добрым человеком.Папа тоже был очень хорошим человеком.Так и Русика воспитали-никогда не обижал слабых,всегда делился с друзьями последним...Пусть с миром почивают
Чепьювин
320.08.14, 13:06
На крутом берегу Енисея
Люди горькую пьют, не косея.
А, хлебнув первача,
Бьют друг друга сплеча -
Есть здоровые силы в Расее!
Hudson Hawk
420.08.14, 18:00