блюзнірство)

Труснув хвостом рудий котяра
І нявкнув під моїм вікном.
Ну, а мені від того - кара,
Бо найстрашнішим сном
Мені ввижається - свобода,
Та сама, що "чекає біля входу",
І тягне в сонячну блакить.
А лінь - та все отак й сидить,
Підстрахувавшись страхом.
Й мене - ущерть невдаху -
Пасуть удвох, немов теля.
Ще й очі щільно затуля
Надтріснуте кохання...
А кіт - той знову зрання
Блюзнірствує й свободить -
Любовний блюз виводить!