Пошуки роботи або ж нелегкий чумацький шлях.

В часи кризи соціальний статус безробітного в нашій країні має кожний четвертий, тому й не дивно, що до складу цих четвертих потрапила і я. А що се ви так напружилися, думаєте зара буду Вам скаржитися. Та дзуськи!
Я не така, моя пиха не дозволяє мені жалітися та скаржитися не лише іншим, але й собі на мій соцстатус. Отож слухайте любі мої та занотовуйте, як потрібно шукати роботу і які підводні камені спіткають Вас на цьому нелегкому «Чумацькому шляху».
Першим кроком до пошуку підходящої роботи стала купівля правильного часопису-газети. Якщо ви думаєте, що такі твори друкарського мистецтва з назвою «Робота та зарплатня», «Працевлаштування» сам те чого потребує людина, яка дійсно шукає собі роботу, а не додаткових витрат на свою і так хвору голову, то тут ви помиляєтеся.
Адже зазвичай газета, яка спеціалізується на працевлаштуванні співпрацює з купою кадрових та рекрутингових агенції, які обіцяють вам гарну роботу та гідну зарплату за завчасну передплату їх послуг. Як водиться це виглядає приблизно так намітивши десять більш-менш пристойних об’яв що до роботи, умови якої вас цілком влаштовують дев’ять з них виявляється кадровими агенціями, і на іншому боку дроту приємний дівочий голос обіцяє вам за символічну, невеличку платню «манни небесної» тобто роботи і ви радісним голосом сповіщаєте «Так, записую адресу» - знайте це вона найбільша помилка вашого життя. Тому що мало того що на місці, ця символічна платня за послуги виявляється третиною від суми, яка нараховується вам нашою державою та й то з затримками. Так і ще на той роботі, яка вам так підходить вас сповіщають про те, що як раз перед вашим приходом взяли потрібну їм людину. Прощвендявшись безпосередньо по всьому місту завдяки таким потрібним суспільству агенціям ви розумієте, що десь вас дурять, хоча ні ви ж не зовсім дебіл, ви таки розумієте що вас надурили. Цікавий висновок місяць витраченого життя та нервів навчає пересічного громадянина не довіряти кадровим та рекрутинговим агенціям.
Так от людина розумна звертається до пошукової мережі Інтернет. І тут дорогеньки мої перед нами відчиняється двері MLM або ж ще гірше намахування в чистому його недоторканому так би мовити вигляді. Тому зауважу одразу об’яви що починаються з речень: «Ви хочете заробити це просто вишліть нам всього 200 грн і заробити дві тисячі…», чи «Ми працюємо дистанційно, тому вишліть нам данні вашого паспорта та індефікаційного коду, щоб відкрити розрахунковий рахунок на ваше ім’я…» пропускаємо не гаючи часу. Ну, по-перше де гарантія що у Вас є такі гроші, а по-друге де гарантія, що під ваші реквізити не візьмуть кредит, який же ви потім і будете виплачувати. Що ж залишається MLM тобто мереживний маркетинг. Ні я розумію що деякі особистості без сорому та совісті примудряються заробляти і на цьому. Я ж не заперечую але є велике «але», потрібно правильно розставлювати наголоси в реченні, а саме «без совісті та сорому», якщо цих двох компонентів вам бракує, то уперед прапор вам у руки та гасло на транспаранти. Але безумовно людина пересічна такими якостями наділена вдосталь, тому принаймні ведучися на такі гарні фрази : багато грошей; злитий, дружний колектив; зростаючі перспективи, - через деякий час розуміє, що більше витрачає ніж заробляє, тому що брехати підліткам та людям похилого віку, які і є основними клієнтами, якось соромно.
Залишається третій варіант це знайомі, чому я не згадую державне бюро працевлаштування, тому що наші люди за 18-ть років незалежності все менше стали довіряти нашій з вами державі.
І ось через деякій час нервів, страждань, проб та помилок ми все ж таки знаходимо роботу. З чим нас можна і привітати, і до біса що ми майже три місяця свого життя витратили нікчемно, тому що все ж таки придбали такий-сякий, але досвід!