Пятниця, 13

На Лисій горі



Коли засновувався Львів, замок стояв спочатку на Княжій горі. Але там стояли такі вітри, що король Левперебув у тім замку лише одну зиму і змушений був збудувати Низький замок на горбі, що понад церквою св. Миколая, де тепер Замкова вулиця.Коли під час нападу ляхів на Львів у 1340 році замок на Княжій горі погорів, його вже не відбудовували.Довгі часи гора стояла пуста, без лісу, і почали називати її Лисою.
Лиса гора стала улюблениммісцем забав відьом, чарівниць і чортів, які мешкали в околицях Львова.  Відьми, злетівши опівночіна гору, сідали в коло і, хльоскаючи лозами, гукали:   – Ой біла крейда, чорна труна! Стань перед нами, пане Сатана!     
Після третього разу з неба падала зоря, вдарялася в землю і перед відьмами з'являвся Сатана. Він вишкірювавбілі кінські зуби й гукав:   
– Хуга, злива, мряка, хляпа! Принесіть ми чорного цапа!
Тоді йому кидали під ноги зв'язаного чорного цапа і Сатана, розшарпавши його, миттю з'їдав. І знову гукав:
– Хто вночі неспить, блукає, Сатана його чекає!
І відьми розлітались по місту,виловлюючи всіх, хто поночі тинявся вулицями, приносили чортові, а той шпурляв нещасних у різні сторони – в нетрі, болота й мочари. Сатана командував:
– Не жалійтеся навтому. Принесіть ключі від дому!
І відьми знову літали над містом, шукаючи, хто забув ключа у дверях. Вони ключі викрадали і приносили своємупанові. А в тому будинку, де вкрадено було ключа, вже ніколи спокою не було. Відьми діставали владу над господарями і змушували їх гризтися між собою, товктися іжити в постійних чварах. Тому, коли в якійсь родині не було ладу, то казали, що видно, з їхньої хати ключа відьми вкрали. (Юрій Винничук. Легенди Львова)