А чи ж лечу? Й куди лечу?

Лечу і відчуваю – щастя.

А ти тримай мене, тримай!

Злетіти в небо чи упасти –

Аби удвох – мені дарма.

Блаженство спільного польоту:

Притиснувсь – ніжно обійми!

Це сон? Не зупиняй його ти!

Як все міліє – під крильми!

Це – сьоме небо чи десяте,

Чи не бува таких небес?

О, дай мені тебе обняти,

О, дай мені… Прошу тебе!

Назви, як хочеш: щастя, сон це,

Нірвана, радості політ…

Тону, моє ласкаве сонце,

В твоєму ніжному теплі.

Лечу у небі із блакиті –

В очах купаюся твоїх.

Знов солов’ями мліє літо:

"Кохай її! Кохай її!"

Хто дарував нам дужі крила,

Нашепотів слова ясні?

Люблю, тому спасибі, мила,

Що ще літається мені!

zmi_j