хочу сюди!
 

Юлія

45 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 37-53 років

Дотик до душі

З минулої краси — лишились тільки очі...
Вік, витримки та біль — все випили до дна.
Лишень душі тепло у погляді жіночім
та іскорка надій... десь глибоко... одна...

Вона змирилась з цим і дзеркало не сварить.
Лиш погляд не підводить. Чого чекати там?
Про юні свої весни у снах і досі марить,
наперекір зрадливим, швидкісним літам.

А промені тепла цілують її очі.
Це не її весна, та любо все одно...
Хто ж зрозуміє сум і радості жіночі?
І загадковий погляд в зачинене вікно...

Мережа


3

Коментарі

119.05.26, 11:49

Как то не радостно!Но, не будем морализировать. Хотя, на ум приходит байка, что мы лично куем своё счастье...

    219.05.26, 23:18Відповідь на 1 від Ogma

    Как то не радостно!Но, не будем морализировать. Хотя, на ум приходит байка, что мы лично куем своё счастье...Ви уважно читали?
    часи зараз такі... та й доля у кожної людини різна.
    Не всі обставини залежать тільки від нас...

      320.05.26, 03:26

      Ця весна й не моя. Принаймні далеко не у всій повноті. Частково це залежить (залежало) від мене, а десь — і ні.

        420.05.26, 03:33Відповідь на 3 від Nech sa paci

        Ця весна й не моя. Принаймні далеко не у всій повноті. Частково це залежить (залежало) від мене, а десь — і ні.мені трапляється на очі багато цікавого матеріалу в мережі... не завжди там вказано авторство. якщо є, то я обов'язково вказую. я поважаю авторське право.

          520.05.26, 03:34Відповідь на 3 від Nech sa paci

          Ця весна й не моя. Принаймні далеко не у всій повноті. Частково це залежить (залежало) від мене, а десь — і ні.тут нібито про жінку йдеться...