Мова сердець

Коли Альберт Ейнштейн подорожував Японією, він зупинився в тихому токійському готелі.

Одного дня він спробував дати чайові працівнику готелю — просто щоб подякувати.

Та Ейнштейн не знав: у Японії чайові не прийнято давати.

Більше того — інколи це сприймають як образу.

Працівник усміхнувся і ввічливо відповів:

«Це просто моя робота. Я отримую за неї зарплату».

І чемно відмовився.

Ейнштейн, трохи розгублений, замовк на мить.

Того ж дня він дізнався, що отримає Нобелівську премію.

І тоді він сказав чоловікові:

«Ви не приймаєте чайові. Але дозвольте мені поділитися своєю радістю. Дозвольте залишити вам пам’ять про цей день».

Він узяв папір із готельного столу, ручку — і написав одне речення.

Підписав: Albert Einstein.

Працівник беріг цю записку все життя —

мов тиху сімейну реліквію.

Після його смерті внук виставив її на аукціон.

І у 2017 році маленький клаптик паперу продали за 1,6 мільйона доларів.

А що ж написав Ейнштейн у токійському готелі?

«Спокійне й скромне життя дарує більше щастя, ніж тривожна гонитва за успіхом».

Зрозуміти цю фразу — цінніше, ніж будь-які 1 600 000 доларів.

Щастя не продається.

Можна купити найкраще ліжко — але не спокійний сон.

Можна придбати розкішний будинок — але не теплу, люблячу домівку.

Марк Твен сказав колись:

«Добрі друзі, хороші книги і чисте сумління — ось ідеальне життя».

no_one