Пішов із життя киянин Віктор Михайлович Філячев

Велике горе зібрало нас тут. Приймаємо скорботу і розділяємо її.12 березня 2014 року, на 79 році життя після тяжкої хвороби передчасно пішов з життя близька нам всім людина Віктор Михайлович Філячев.   Віктор Михайлович Філячев народився  3 квітня 1934 року в селі Вельково Рязанської області в простій робітничій сім’ї. В 1953 році переїхали з матір’ю та сестрою в Іркутськ разом з авіаційним заводом.    З 1953 по 1956 роки служив в лавах Радянської Армії.

     Трудову діяльність  розпочав у 1956 році на київському заводі «Арсенал».

      Віктор Михайлович Філячев брав активну участь у розвитку технічного прогресу на заводі. Він був ініціативним, вимогливим, принциповим працівником коллективу і виробництва, користувався заслуженим авторитетом. Він був чуйним, уважним до людей. Навчався, підвищував кваліфікацію. Закінчив технікум. Як один із найкращих робітників вступив до лав КПРС.

     У Києві зустрів своє перше і останнє кохання, дружину Євгенію Вікентіївну Фабінську. З нею прожив багато років в коханні та злагоді.     За багаторічну плідну працю, високий професіоналізм і досянуті успіхи Віктор Михайлович Філячев був нагороджений медалями «Ветеран труда» та «За добросовестный труд», багаточисленними почесними грамотами, дипломами.      Віктор Михайлович мав дивовижні людські якості. Він любив життя в всіх його проявах, глибоко знався на своїй роботі, мав широкий кругозір. Життєвий шлях Віктора Михайловича  - зразок людської гідності, працелюбності, відповідальності, добропорядності, вміння толерантно працювати з людьми. Він був цікавий співрозмовником, веселим оповідачем, людиною широкої душі, вірним, надійним товаришем. До нього завжди тяглися люди, любили колеги, друзі. Він виростив двух синів Олександра та Ігоря, побудував дім, виростив дерева. Дуже любив рибальство та садівництво. Останні роки перебував на пенсії.

      Шановні друзі, дорогі рідні Віктора Михайловича  - сини Олександр Вікторович Філячев  та Ігор Вікторович Філячев, невістки Лариса, Світлана, внучки Інна, Євгенія, внук Дмитро.

    Мені, як і Вам всім важко повірити у те, що пішов із життя  близька нам дорога рідна людина.

       Смерть невблаганна, вона забрала від нас не просто прекрасну людину,  хорошого сім’янина,  чудового, люблячого батька та дідуся,  але й справжнього киянина. Не стало Віктора Михайловича Філячева, але світла пам’ять про нього навічно залишиться в наших серцях.

     Висловлюємо своє глибоке співчуття родині Віктора Михайловича Філячева. Ми завжди будемо пам’ятати цю порядну людину, доброта, чесність та порядність якої, залишатиметься зразком для нас усіх.