Історія жилмасиву Південного ГЗК с.1

Колись на географічній карті можна було знайти населений пункт під назвою Новий Кривий Ріг. Сьогодні потрапити в те місце, де він перебував, можливо, приїхавши в Інгулецький район, а точніше, - на мікрорайон, який в народі називається ПГЗК. Говорячи це слово, жителі Кривого Рогу часто мають на увазі не Південний ГЗК, а невеликий затишний житловий масив. Незважаючи на досить юний вік, він має і власні пам'ятки і унікальні традиції, і свої хитросплетіння історії.

         Вигодуваний селом

        Житловий масив ПГЗК бере свій початок з трьох сіл на березі Інгульця. Останки глинобитних будинків і сьогодні можна побачити на вулицях, які підступають до річки. Мальовничі місця і близькість до води здавна приваблювали сюди людей, які вирощували хліб у криворізьких степах.

        На правому березі Інгульця в другій половині XIX століття виникло село. Сьогодні мешканці житлового масиву називають його Мотронівка, хоча воно ще називалося Новомотренівка і Новогригорівка. З населених пунктів - прообразу сучасного житлового масиву Південного ГЗК - це єдине село, яке збереглося до цих пір. Його жителі займалися сільським господарством, і в цьому вони проявили стійкий консерватизм, оскільки навіть після початку видобутку руди на півдні Кривбасу селяни знехотя йшли на заробітки - добувати руду. Очевидно, залишати рідну землю не дуже хотілося, тим більше, що земля ця була дуже родючою і живописною. На південь від села Матренівка колись була красива балка - Грушувата. Зараз її годі й шукати: зникла під відвалами. Село з усіх боків було оточене степом, через яку дороги вели на південь - до селища Широке, на північ - до Кривого Рогу, на схід - до привітного, і на захід - через Інгулець - в Салтикове (Іванівка).  Це було ще одне село, що існувало на місці сучасного житлового масиву Південного ГЗК. Від нього зараз нічого не залишилося, оскільки саме на його місці виникли центральні вулиці мікрорайону: Проспект Південний і вулиця Панаса Мирного.