Росія атакує ФРН: втручання у вибори Німеччини

  • 27.09.21, 00:28

13:31 24 вересень Київ, Україна
Термін правління канцлерки Ангели Меркель добігає кінця. Наступного тижня, 26 вересня, мають відбутися парламентські вибори в Німеччині. У зв'язку з цим, Росія не втрачає шансу на втручання у вибори ФРН за принципом, схожим з втручанням в голосування США 2016 року, коли російські хакери зламували електронні пошти представників штабу Хілларі Клінтон і домагалися перемоги Дональда Трампа.
Останнім часом була зафіксована підвищена активність одного з хакерських угруповань. Вони атакували особисті акаунти електронних пошт і соціальних мереж депутатів бундестагу, кандидатів в канцлери і парламентські фракції. За повідомленнями фахівців, хакерським угрупованням, яке проводить атаки в Німеччині, стала вже відома російська група «Ghostwriter».


Про те, чому спецслужби і фахівці з кібербезпеки Німеччини вважають, що це саме «Ghostwriter» і чому ця група хакерів вважається російською, розповів Свен Харпенг, керівник відділу міжнародної політики в сфері кібербезпеки берлінського фонду «Нова відповідальність»: "Наші спецслужби та інші відомства, що забезпечують безпеку, вже багато років відслідковують і аналізують дії Росії та інших країн в цій сфері. А група «Ghostwriter» не вперше звертає увагу на себе, причому, не тільки в Європі. На цей рахунок існують різні аналітичні матеріали і приватних агентств безпеки, і спецслужб. І всі вони свідчать про те, що група «Ghostwriter» - російська".
Також Харпер стверджує, що здобуті дані німецьких політиків в ході злому можуть бути використані по-різному. Від їхньої особи можуть поширюватися дезінформуючі і пропагандистські матеріали, хакери можуть писати від їхньої особи іншим представникам влади. Однак основною метою є здобути компрометуючі відомості про політиків і партії, наприклад, джерела фінансування та "залаштункові ігри". Такі дані можуть дозволити змінити думку народу на користь угодних Росії кандидатів, як це трапилося в США в 2016 році.
У Кремлі мають на меті зблизитися з Німеччиною, в разі перемоги вкрай Лівої партії та деяких інших парламентаріїв, які проросійськи налаштовані. «Північний потік-2» вже зіграв свою роль, прихиливши до себе певних членів німецького уряду, що, правда, не знайшли відгуку в більшості інших політиків. Проте в разі їхньої перемоги 26 вересня, все може змінитися і Німеччина почне втрачати своє звання демократичної і прозахідної країни.
Своєрідним видом політичного тиску стали і нещодавні навчання «Захід - 2021» на території Білорусії, агресивний характер яких підкреслював і показував нібито сильний бік якогось негласного об'єднання навколо РФ.
Але, як підкреслюють багато експертів, результати проведених навчань відповідають масштабу цих навчань і можуть вважатися провальними.

Пригожин хоче купити кількох французьких журналістів

  • 25.09.21, 20:09

11:10 24 вересень Київ, Україна
Не зареєстрований фонд «боротьби з репресіями», фінансований кухарем Путіна, намагається замовляти антизахідну джинсу в європейських виданнях
Приблизно тиждень тому, 10 вересня 2021 року, французький журналіст видання Le Monde, який живе і працює у Москві, Бенуа Віткін написав у твітері, що отримав електронного листа з пропозицією співпраці.
У неочікуваному листі до представників преси (а не особисто до Бенуа Віткіна) французькою мовою звертався нібито представник «Фонду боротьби з репресіями» (скорочено — ФБР) на ім’я Іван Карамазов. Це ім’я Бенуа Віткін розкрив у своїй статті, яка вийшла згодом у Le Monde.

Таємничий Карамазов представився помічником керівника «Фонду боротьби з репресіями», заснованого у березні 2021 року. На сайті Фонду з тролінговою абревіатурою ФБР зазначено, що організацію створено за фінансової підтримки путінського кухаря та інвестора групи «Вагнера» Євгенія Пригожина. В той же час, жодної юридичної структури з такою назвою, яка була б зареєстрована згідно з російським законодавством із березня 2021 року по цей час, не існує.
Як пояснюють на сайті пригожинського фонду, для ініціативної групи жодна реєстрація не потрібна. Однак посіпаки Пригожина нібито готують звернення до міністерства юстиції Росії з проханням про офіційну реєстрацію структури.
У своєму листі таємничий Карамазов говорить, що фонд, якого на папері не існує, готовий оплатити проведення інформаційної кампанії у Франції, яка буде стосуватися критики французької влади щодо нібито застосування насильства проти протестувальників.
Російська пригожинська структура, в якої немає ні печатки, ні банківських рахунків, за словами Карамазова, обіцяє оплатити статті, фотографії, репортажі та навіть документальні фільми. А також пропонує допомогти з розміщенням цих матеріалів на російських та англомовних ресурсах, з якими у пригожинців є партнерство (а таких чимало).
Охочим робити і публікувати джинсу про «звірства французької влади» пропонується надіслати свої пропозиції поштою, або зв’язатися за російським номером телефону.
Згаданий Іван Карамазов представився помічником такої собі Міри Теради (в дівоцтві Оксана Вовк), керівниці пригожинського фонду. 21 травня 2021 року Терада разом зі своєю матір'ю Світланою прибули до Росії з США, де Терада відбула 2,5 роки в американській тюрмі.
Терада-Вовк народилася 1988 року в Санкт-Петербурзі, а пізніше переїхала в США, де навчалася в університеті у Вашингтоні. В Америці вона вийшла заміж за Алета Терада. У листопаді 2015 року чоловік у ході сварки поранив її з вогнепальної зброї, після чого вона провела тиждень у лікарні, де її прооперували. Американський чоловік виявився контрабандистом наркотиків. Пізніше, він був екстрадований в США з Петербурга.
Правоохоронні органи США звинуватили Міру Терада у причетності до оборудок чоловіка. Її затримали в Гельсінкі при пересадці в аеропорту і депортували в Америку. Там вона визнала провину, однак за допомогою адвокатів, визнання провини, інформації про чоловіка та запевнення, що вона була під його впливом, в суді їй пред’явили лише відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом, та засудили до 46 місяців в'язниці. Після звільнення вона провела кілька місяців у депортаційному таборі, поки узгоджувалися документи на повернення в Росію.
Вже менш ніж через два місяці після свого повернення, 15 липня 2021 року, усі онлайн-медіа, що перебувають під контролем Пригожина, написали про рішення Міри Теради очолити новостворений «Фонд боротьби з репресіями».
Одним із членів ініціативної групи фонду, які задекларували свою причетність до нього, ще у травні 2021 року назвали Олександра Іонова. У жовтні 2019 року року Іонов разом із Марією Захаровою, спікеркою Міністерства закордонних справ Росії, зустрічав також випущену з американської тюрми Марію Бутіну. На відео зустрічі, після обіймів з батьком, Бутіна обіймає Іонова та говорить: «приємно познайомитися особисто. Дуже дякую…»
Окрім інших збігів, об’єкти моїх розслідувань про «пригоди Пригожина» є підписаними на її аккаунт в інстаграмі.


Серед 28 підписників Міри Теради на інстаграмі — той самий Іонов, Марія Бутіна, а також кандидат у депутати петербурзького законодавчого зібрання Максим Шугалей та його перекладач Самер Суейфан, які удвох були заарештовані в Лівії. Є в інстаграмі Теради і фотографія зустрічі з Максимом Шугалеєм.

Немає жодних сумнівів, що уся ця гоп-компанія займається підривною діяльністю у західних країнах під прикриттям нібито турботи про права людини. На сайті фонду публікується інформація про нібито допомогу іноземним громадянам, що були заарештовані у країнах, які по російському телебаченню називають «ворогами Росії».
Цікаво, що у своїй відповіді на публікацію Бенуа Віткіна у Le Monde фонд не спростував сам факт надсилання листа журналісту. Крім того, серед тих, хто підтвердив журналісту Віткіну факт звернення з пропозиціями співпраці, була французька організація Tmoins-Caisse de solidarit («Каса солідарності»).
Ще цікаве: після заяви Віткіна у твітері пригожинських посіпак підтримали медійно їхні «партнери» — англомовний NewsAnyway та українське видання «Вести». Не залишилось осторонь і посольство Росії у Франції, яке у неповторному стилі російських дипломатів оприлюднило заяву в епістолярному жанрі, де була використана така традиційна російсько-дипломатична лексика, як, наприклад, «Русофобская стряпня “Монда” давно уже утратила возможность претендовать на звезды “Мишлен”, а скорее попахивает дешевой снедью из закусочной эпохи “Чрева Парижа”».
Раніше я вже писав, як Пригожин організовує мітинги в Парижі з критикою французької влади. А також як французька сенаторка Наталі Гуле, яка нещодавно вчергове відвідала своїх друзів із ОПЗЖ, була спіймана на брехні, яку завзято підтримувала спікерка російського Міністерства закордонних справ Марія Захарова.
Ось така відплата президенту Емануелю Макрону, який особисто пролобіював повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи без виправлення жодних злочинів, за які її звідти виключали. Така йому дяка за постійні заклики до дружби з Кремлем.
А днями та сама Марія Захарова ще й нагадала Макрону відмову постачати вертольотоносці «Містраль» до Росії після відкритої агресії щодо України. Особливо смішним виглядає той факт, що на сторінках пропагандистського видання topcor.ru, яке цитує Марію Захарову, поряд із її тролінгом французького президента стоїть посилання на матеріал від 8 вересня 2019 року, в якому йдеться про «російський розворот Макрона».
Окрім цитування Захарової, topcor.ru публікує маніпулятивні матеріали про військові навчання Namejs 2021 у Латвії, готуючи аудиторію до потенційних провокацій в ході російсько-білоруських навчань «Захід-2021».
Усі ці факти говорять тільки про одне: політика умиротворення п’яного ведмедя, який не бачить берегів, що проводилася країнами Європи з 2014-го року аж до середини каденції президента України Володимира Зеленського виявилася не тільки безрезультатною, але й небезпечною для тих європейських політиків, які декларували бажання дружити з Володимиром Путіним.
На цьому тлі заяви міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про зниження довіри до країн Заходу з боку українців виглядають природно.

Євгеній Пригожин фінансує глорифікацію тероризму

  • 25.09.21, 19:17

09:58 24 вересень Київ, Україна
Як я й прогнозував, колишній ув’язнений за розбій радянським судом Євгеній Пригожин отримав своє представництво у Державній Думі Росії на виборах, що пройшли в останні вихідні. Голова партії «Родіна» Олексій Журавльов за підсумками обробки 100% протоколів переміг на виборах у Держдуму, набравши 52,26% у Тамбовській області в одномандатному окрузі №177. Про це свідчать дані на інформаційному табло Центральної виборчої комісії Росії.
Інвестор і власник групи найманців Вагнера Євгеній Пригожин раніше «придбав» партію «Родіна» та вів своїх посіпак під її стягами у законодавче зібрання Санкт-Петербурга. Зокрема, до передвиборчих списків партії в Санкт-Петербурзі потрапили Максим Шугалей, який проводив у Лівії зустрічі з сином Муамара Каддафі в інтересах Пригожина, був заарештований і провів два роки в лівійській тюрмі, а також співачка Тетяна Буланова.
Одразу після завершення голосування Максим Шугалей заявив журналістам підконтрольних Пригожину онлайн-медіа про зловживання й порушення на виборах, через які він втратив лідерство на своєму окрузі, яке нібито мав за результатами екзитполів.
Політтехнологи Євгенія Пригожина скористалися практикою, яка була напрацьована партією «Слуга народа» на виборах до українського парламенту. За кілька днів до виборів у Санкт-Петербурзі, де балотується Максим Шугалей, провели кілька показів художнього фільму «Шугалей-3. Повернення», прем’єра якого відбулася три тижні тому.

Цей фільм про повернення Максима Шугалея до Лівії, де він знову нібито потрапляє в полон до різних озброєних угруповань, і врешті-решт зустрічає найманців Вагнера, які його звільняють, став частиною передвиборчої кампанії партії «Родіна».
Українським глядачам не варто дивитися цей фільм з огляду на переповненість пропагандистськими штампами та несмак. Тим більше, я вже зробив це замість них. І хотів би привернути увагу лише до одного кадру з цього фільму тривалістю менше однієї секунди.

За сюжетом фільму Шугалей та його перекладач Самер Суейфан учергове потрапляють у полон до озброєної групи бойовиків на території Лівії. З'ясовується, що ці бойовики переметнулися «під знамена терористичної організації ІДІЛ». Ватажок бойовиків наказує негайно вбити росіян Шугалея та Суейфана.
Однак у цей момент на бойовиків нападають невідомі та зчиняється хаотична стрілянина, в якій Шугалею та Суейфану вдається втекти від вірної смерті. Під час бою до об’єктиву камери й потрапляє шеврон на рукаві бійця атакуючих на фото вище. Усіх бойовиків убивають…
Після цього на місце події приїздять нібито англомовні американці й констатують, що осередок терористів був знищений силами Халіфи Хафтара, що їх нібито дуже розчаровує.
Наратив сценариста Володимира Ізмайлова та режисера Михайла Вассербаума зрозумілий. Полягає він у тому, що всі терористичні угруповання на території Лівії нібито утримуються урядом США. В той час як доблесні бійці фельдмаршала Халіфи Хафтара знищують їх, звільняючи свою країну.
Очевидно, що шеврон на рукаві бійця, який атакує осередок терористів у фільмі «Шугалей 3. Повернення», був показаний не просто так, а з певним сенсом і меседжем. Як виявилося, цей шеврон є ознакою приналежності до батальйону під назвою «Тарік ібн Зіяд», який воює на боці сил фельдмаршала Халіфи Хафтара, що очолює так звану Лівійську національну армію (ЛНА). Батальйон має свою фейсбук-сторінку, де можна в деталях розгледіти емблему, вміщену на шеврони його бійців.

Цікаво, що ще в листопаді 2016 року Держдепартамент США запровадив санкції проти трьох ватажків ІДІЛ: Абдулли Ахмеда аль-Мешедані, Басіла Хассана і Абделіла Хіміча. Третій терорист також відомий як Абу Сулейман аль-Фарансі. Він керував «зовнішніми операціями» ІДІЛ. У 2015 році Абделіл Хіміч (він же аль-Фарансі) і створив так званий батальйон «Тарік ібн Зіяд». Це терористична мережа, що включала свого часу до трьохсот людей. Крім того, Абделіл Хіміч міг бути причетним до терактів у Парижі 2015 року і до вибухів у Брюсселі в березні 2016 року.
Відтоді назва «Тарік ібн Зіяд» використовувалася різними терористичними угрупуваннями на територіях, що підконтрольні «Талібану», Халіфі Хафтару, а також інших ісламських країн. За даними моніторингу телеграм-каналів, що мають стосунок до головного розвідувального управління міністерства оборони Росії, ця назва є знайомою як партнерам Пригожина з ГРУ, так і співробітникам його медіаплатформи РІА «ФАН».

Через пів року після накладення американських санкцій на засновника батальйону «Тарік ібн Зіяд» стало відомо про ліквідацію в іракському Мосулі ватажка цього батальйону Абдула Каріма ар-Русія на прізвисько Абу Самір. Цей ватажок виявився (сюрприз-сюрприз) вихідцем із Росії.
Про удар іракської авіації в Мосулі, який знищив шістьох іноземців — ватажків терористичної організації «Ісламська держава» включно з росіянином-терористом, повідомив телеканал Al Sumaria з посиланням на іракську розвідку.
В лютому 2020 року, коли російська присутність у Лівії стала масштабнішою, російські медіа повідомили, що батальйон «Тарік ібн Зіяд» зі складу Лівійської національної армії (ЛНА) фельдмаршала Халіфи Хафтара, ймовірно, прийняв на озброєння бронетранспортери «Титан-DS»(Titan-DS), які виробляються компанією Inkas Vehicles (ОАЕ). За даними Jane's Defence Weekly, 4 лютого 2020-го компанія розмістила на своїй фейсбук-сторінці фотографії, на яких ідентифікуються як мінімум три бронемашини, з вигляду схожі з «Титан-DS». Логотип батальйону був розміщений капоті і дверях бронемашини.

А вже у листопаді 2020 року, після того, як протягом десяти місяців літаки, підконтрольні головному розвідувальному управлінню міністерства оборони Росії, здійснили більше ста рейсів, доставляючи зброю військам Хафтара з Об’єднаних Арабських Еміратів, пригожинське РІА «ФАН» і зовсім стало піар-агенцією для батальйону «Тарік ібн Зіяд», розміщуючи пресрелізи про їхні успішні навчання і бойову готовність. Кожен охочий може знайти десятки матеріалів про цей батальйон на сайті РІА «ФАН» Євгенія Пригожина.
Тож підтверджується факт, що шеврон цього батальйону з’явився у «передвиборчому» фільмі Максима Шугалея не просто так. Група Вагнера Євгенія Пригожина давно й тісно співпрацює з підрозділом «Тарік ібн Зіяд», представники якого перебувають під санкціями США як терористи і з яким воює іракська армія, тісно пов’язана з американською. Фактично Пригожин бере участь у підтримці тероризму, звинувачуючи в цьому самому американську сторону за допомогою своїх фільмів. Однак постійне бездумне марнославство крадія з вісімдесятих не дає приховувати цей факт. Його обов’язково слід прорекламувати у фільмі, показавши шеврон.

Між Україною та Німеччиною створять водневу магістраль

  • 25.09.21, 18:54

14:48 23 вересень Київ, Україна
Спільна ініціатива України, Словаччини, Чехії та Німеччини дозволить створити водневий коридор для транспортування водню з України в райони підвищеного попиту в ЄС.
Про це повідомляє в четвер, 23 вересня, пресслужба Оператора ГТС України.
"Спільна ініціатива "Центрально-водневий коридор" спрямована на створення водневої "магістралі" в Центральній Європі для транспортування водню з перспективних районів поставки водню в Україні, яка має хороші умови для виробництва зеленого водню, через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в ЄС.Водневий коридор також дозволить транспортувати водень з виробничих підприємств до споживачів водню в Чеській Республіці та Словаччині", - йдеться в повідомленні.
Відзначається, що Словаччина і Чехія експлуатують великий газопровідний коридор, що з'єднує Україну з зонами попиту на водень в Європі. Газотранспортні системи цих країн і Німеччини можуть бути перепрофільовані для транспортування водню.
Очікується також, що Німеччина стане ключовим регіоном попиту на водень в Європі, який буде імпортувати значні обсяги для забезпечення своїх потреб.
Також повідомляється, що водневий коридор можна створити шляхом перепрофілювання наявної газової інфраструктури в поєднанні з цільовими інвестиціями в нові спеціалізовані водневі трубопроводи і компресорні станції. Це дозволить забезпечити транспортування водню на великі відстані за доступною ціною.
Організатори проєкту вже приступили до вивчення можливості технічної реалізації створення Центрально-Європейського водневого коридору для транспортування чистого водню в обсязі до 120 ГВт-год на день.
https://myc.news/ua/glavnoe/mezhdu_ukrainoj_i_germaniej_sozdadut_vodorodnuyu_magistral

Конгресмени схвалили оборонний бюджет США

  • 25.09.21, 18:07

09:51 24 вересень Київ, Україна
Американський оборонний бюджет на 2022 рік 23 вересня був підписаний палатою представників Конгресу США, тепер залишилося узгодження версій бюджету Конгресу і Сенату, а далі остаточне схвалення бюджету Джозефом Байденом.
На підтримку проєкту бюджету проголосували 316 конгресменів, проти - 113.
Загальний обсяг прийнятого оборонного бюджету країни - близько $780 млрд, уточнює The Hill. Велика частина цієї суми передбачена безпосередньо на потреби Пентагону, частина - на Міністерство енергетики.
У законопроєкті є схвалені раніше регламентним комітетом поправки, які передбачають збільшення допомоги Україні в сфері безпеки до $300 млн, повідомляв "Голос Америки". Документ також пропонує збільшити присутність американських військ на східному фланзі НАТО - в Польщі, Румунії та країнах Балтії, і посилити співпрацю з титановою промисловістю України замість використання ресурсів з Китаю і Росії.
Законопроєкт містить три види санкцій проти РФ: проти російського держборгу (заборона на покупку і продаж американськими інвесторами нових випусків російських облігацій на вторинному ринку); проти 35 російських чиновників і правоохоронців за порушення прав людини, зокрема, переслідування опозиціонера Олексія Навального; а також розширення обмежень проти російського газопроводу "Північний потік - 2".
Документ також пропонує керівництву військових і розвідувальних структур країни чітко роз'яснити, як вони планують захищатися від терористичних загроз, що виходять з Афганістану; пропонує припинити надавати підтримку відомствам Саудівської Аравії через бомбардування Ємену, які призводять до жертв серед цивільного населення.
Допомога Україні в розмірі $300 млн уже є і в версії проєкту Сенату, відзначається на сайті сенатора Роба Портмана.

Російські «темники» для Донбасу

Як на окупованій Росією частині українського Донбасу кремлівські пропагандисти влаштовували вибори до Держдуми

Ось і відгриміли переможними литаврами чергові вибори до Держдуми РФ. Ну не те щоб то були «вибори» в повному розумінні слова, бо вибору як такого в росіян не було: цього року російська влада безсоромно застосувала практично всі засоби й методи фальсифікацій волевиявлення.

На тлі загальноросійської виборчої вакханалії блюзнірства та брехні голосувало на виборах до Держдуми РФ і населення окупованих Кремлем територій України — «ЛНР» та «ДНР». Усе пройшло «тихо та спокійно». А як ще на окупованих територіях могло пройти голосування, до якого влада готувалася, як до військових дій? Готувалася задовго до початку виборчої кампанії, застосовуючи як адміністративно-окупаційний вплив, так і казочки про «русский мир», що «так чекає нових росіян», котрі не змогли виїхати з окупованих територій і залишилися на теренах невизнаних республік.

Влада «ДНР» повідомила, що в так званій республіці відкрито 256 дільниць, на яких «новим» громадянам РФ допомагали зареєструватися на сайті держпослуг і отримати доступ до дистанційного голосування. Понад 150 аналогічних дільниць було відкрито в «ЛНР».

Влітку поточного року в «республіках» було розгорнуто кампанію з видачі свідоцтв про соціальне страхування — СНИЛС («страховой номер индивидуального лицевого счета»). Раніше жителі невизнаних республік, які отримують російські паспорти за спрощеним порядком, могли оформити СНИЛС тільки після реєстрації в одному з регіонів РФ. Спеціально під вибори цю процедуру спростили.

Для тих, хто з якихось причин не міг узяти участі в дистанційному голосуванні, влада самопроголошених республік організувала масове підвезення на територію Ростовської області. Голосували жителі ОРДЛО на спеціально відкритій 91-й дільниці, розміщеній здебільшого вздовж кордону з Україною. Голосувати «бажані й рівноправні» жителі окупованих територій могли тільки за одномандатними списками, бо в паспортах РФ, які їм так масово й нав’язливо видають на територіях «ЛНР» та «ДНР», немає даних про реєстрацію.

Для перевезення «нових громадян Росії» на вибори в Держдуму було задіяно 825 автобусів та 12 потягів. На кордоні на час проведення голосування спеціально розвантажили рух транспорту, налякавши заздалегідь усіх «цивільних» можливими обмеженнями руху. Під вибори в «ДНР» продовжили до 30 вересня скасування комендантської години у вихідні. Мало того, саме на ці вибори окремим указом вільною від обмежень зробили й ніч із неділі на понеділок: багато автобусів поверталися, за місцевими мірками, зовсім пізно... Людей агітували безкоштовним сухим пайком та можливістю відвідати продовольчі магазини на території Ростовської області (бо ціни на продукти харчування на «материковій частині РФ» значно нижчі від цін на окупованих територіях Донбасу).

На пресконференції за підсумками голосування голова Ростовського виборчкому Андрій Буров заявив, що близько 50 тисяч «нових росіян» з «ДНР» та «ЛНР» на виборах депутатів Держдуми змогли проголосувати на території Ростовської області. За його словами, для участі в електронному голосуванні на сайті Дистанційного електронного голосування (ДЕГ) зареєструвалося 162 тисячі жителів українського Донбасу. З них у голосуванні взяло участь близько 150 тисяч (понад 93%).

Про реальний масштаб фальсифікації голосів можна тільки здогадуватися. Зазвичай списки виборців, зареєстрованих на виборчій дільниці, щоб запобігти дублюванню голосів виборців узгоджуються з ТВК, де їхні прізвища перевіряються і вносяться до системи ДАС «Вибори». Та на цьогорічних виборах прізвищ виборців з окупованого Донбасу ніхто не перевіряв і не вносив до системи. Тому влада мала можливість «тиражувати» виборців на різних дільницях на власний розсуд і на власну потребу.

«Вибори» в самопроголошених республіках Донбасу характеризуються практично повною відсутністю конкуренції російських політичних партій за місцевого виборця та будь-якої місцевої проблематики в передвиборних обіцянках. Звісно, жодних мереж партійних спостерігачів у селах Ростовської області ніхто не помітив. Нікому було відправляти повідомлення про «каруселі», інциденти й підтасовки. Безальтернативна «Единая Россия» (ЕР) не залишила шансів нікому. Реклами інших партій РФ в «ДНР» та «ЛНР» не було в принципі. Тільки ЕР. Та ще скрізь у містах уздовж вулиць і трас за кілька тижнів до виборів встановили однотипні рекламні щити з написом «Россия наш выбор» та закликами голосувати дистанційно й особисто.

Щоб надати вигляду «масовості та добровільності» голосуванню на окупованих територіях, було активізовано діяльність прокремлівських громадських організацій на кшталт «Общественное движение «Донецкая Республика», активісти яких потім стали «кураторами» груп, котрі вивозилися для голосування на територію Ростовської області.

«Единая Россия» повністю домінувала в місцевому інформаційному полі: в партію вступили всі публічні люди «ДНР», у Донецьку відбувся з'їзд «прибічників» ЕР, під егідою партії в самопроголошену республіку завозили вакцини, проводили масові заходи та молодіжні фестивалі на кшталт «Море-Ліс», під час яких всіх охочих вивозили до моря в Донецькій області та в ліс у Луганській по черзі. Чого тільки варті гучні святкування «дня народження» Макіївки, Дебальцевого та Ясинуватої за організаційної підтримки партії «Единая Россия»!


Завдяки проукраїнським групам інформаційного спротиву було отримано матеріали приватного листування посадовців невизнаних республік «ЛНР» та «ДНР», оприлюднені нижче. З цих матеріалів стає зрозуміло, як працює машина російської пропаганди в ОРДЛО.

Основною умовою функціонування ЗМІ (друкованих, електронних, радіо та телебачення) на окупованих територіях є повна лояльність до окупаційних адміністрацій. Природно, свободи слова в «ДНР» та «ЛНР» немає. Контроль над засобами масової інформації покладається на окупаційне «міністерство інформації», підпорядковане особисто Денису Пушиліну, повністю підконтрольному Кремлю. І якщо місцеві ЗМІ, якими керує окупаційна адміністрація, отримують команду агітувати жителів за партію «Единая Россия», то це означає, що «голова псевдореспубліки» отримав відповідне розпорядження з Москви, поставив завдання «міністерству інформації», яке, своєю чергою, розіслало відповідні вказівки редакторам газет, журналів, сайтів та адміністраторам сторінок у соцмережах.

Такі «вказівки» чітко простежуються в листуванні колишнього чиновника «міністерства інформації ДНР», а нині — наближеного до окупаційної адміністрації донецького журналіста і блогера Олексія Акутіна з Мариною Воронковою, головною редакторкою газети «Родина», що виходить в окупованому Росією Харцизьку Донецької області.

На практиці це виглядає так. Пропагандистам ставиться завдання висвітлити тему реєстрації в системі дистанційного електронного голосування. І пропонується, аби було зрозуміліше пересічним жителям окупованих територій, наводити конкретні приклади, бажано місцевих «авторитетів» та лідерів громадської думки — депутатів, чиновників…

Проросійським ЗМІ було поставлено завдання тиражувати такі теми, як допомога партії «Единая Россия» жителям Донбасу з першого дня війни. Активно висвітлювалася головна роль цієї партії у «підвищенні соціальних стандартів» «нових росіян» (а жителі окупованого Донбасу для російських пропагандистів тепер теж «росіяни»). Широко висвітлювалася «потужна підтримка ЕР «ДНР» та «ЛНР» на міжнародній арені, а гуманітарні місії на Донбасі — як заслуга лише «Единой Россия». Певна річ, насаджувалася думка, що за ці всі «досягнення та допомогу» народ Донбасу «просто зобов’язаний» підтримати «єдиноросів» на виборах!

Зважаючи на таку масовану медійну підготовку, використання адміністративного примусу, вжиті ресурси та повну відсутність виборчої агітаційної конкуренції, ЦВК могла «намалювати» будь-які результати голосування. Мабуть, лише «природна скромність» Кремля стала на заваді стовідсотковому результату для путінської ЕР по Ростовській області, де голосували жителі окупованих територій. За результатами виборів 17–19 вересня, в Ростовській області перемогу на виборах здобула партія «Единая Россия»: за неї проголосувало «лише» 663 582 виборці, що становить 52% від кількості дійсних бюлетенів.

Кремль, укотре знехтувавши долями мирних людей та майбутнім окупованого українського Донбасу, святкує перемогу. Яку він, як завжди, отримав примусом та порожніми брехливими обіцянками «світлого майбутнього в єдиному економічному й політичному просторі з Росією».
https://zn.ua/ukr/internal/rosijski-temniki-dlja-donbasu-.html

Після мітингу ОПЗЖ під Радою учасникам знову роздавали гроші.

У четвер, 23 вересня, під Верховною Радою зібралися активісти політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". Під час заходу організатори знову роздавали людям гроші

Як повідомили у самій політсилі, активісти вийшли на мітинг, щоб запитати у влади, "на якій підставі тримають під домашнім арештом голову політради партії Віктора Медведчука".

Організатори мітингу також виступили проти сьогоднішнього порядку денного Ради, зокрема законопроекту про олігархів. Цікаво, що на мітингу знову роздавали гроші людям, які прийшли на захід. Джерела Depo.ua зафіксували факт передачі коштів й надали журналістам відповідні фото- та відеодокази




https://www.facebook.com/watch/?v=342380917663476&t=0

Зазначимо, що про мітинг людей поінформували напередодні. Зокрема, в соцмережах користувач на ім'я Руслан написав у одному з чатів, що зустріч активістів відбудеться о 08:50 біля виходу зі станції метро Арсенальна.

"Працюємо дві години, оплата 200 грн", – йдеться у повідомленні користувача Руслана, який також залишив свій номер телефону.

Нагадаємо, що подібний інцидент вже траплявся 9 вересня. Тоді на мітингу ОПЗЖ були присутні жителі Закарпаття, Харкова, Прилук, Чернігова та інших регіонів і міст України.

Відомо, що ОПЗЖ часто проводить мітинги під будівлею парламенту. Влітку вони також виходили на акцію, яка пройшла майже одночасно з протестом прихильників РПЦ в Україні проти візиту Патріарха Варфоломія. Тоді ж стався кумедний інцидент: коментуючи обидва протести, глава держави Володимир Зеленський переплутав прихильників РПЦ з мітингарями ОПЗЖ.
https://news.depo.ua/ukr/news/pislya-mitingu-opzzh-pid-radoyu-uchasnikam-znovu-rozdavali-groshi-foto-video-202109231371453?fbclid=IwAR3gr0qbCSnE3cehhZNE7Z-kstEoWSsXMpEXOIqMxZUmhMPuG3FYdH3Y5sk

Затримано угруповання викрадачів,які вкрали дочку депутата

  • 24.09.21, 22:57

10:53 23 вересень Київ, Україна
Перебуваючи в ув'язненні, викрадач "зі стажем" організував і втілив в життя схему викрадення неповнолітньої дитини депутата Полтавської облради.
Про це повідомляє пресслужба СБУ.
"За оперативними даними, організатором "схеми" є людина, яка зараз перебуває за ґратами. Його звинувачують у скоєнні умисного вбивства з особливою жорстокістю, тому за вироком суду він перебуває в Київському слідчому ізоляторі", - йдеться в повідомленні.
Обмеження свободи не завадило зловмисникові організувати викрадення дочки полтавського бізнесмена і депутата обласної ради.
"В'язень" через Інтернет знайшов того, хто погодився викрасти дитину. Йому зловмисник пообіцяв 100 тисяч доларів.
Всього ж викрадачі планували повернути дівчинку батькам за 470 тисяч доларів, які повинні були бути перераховані біткоїнами.
Дівчинку викрасти вдалося. Зловмисники подзвонили батькам і погрожували, що в разі відмови переказу грошей дитині буде загрожувати смерть.
"Попри те, що викрадачі застосовували виняткові заходи конспірації, а саме спілкувалися між собою і з батьками дівчинки виключно через Телеграм-канал або приховану інтернет-мережу Даркнет, правоохоронці змогли встановити і затримати їх", - підкреслили в пресслужбі.
Зловмисникам повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 189 (Вимагання) і ч. 2 ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) КК України. Їм обрано запобіжні заходи.
Встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до цього правопорушення.

Кроки зі стратегічного партнерства між Україною та Британією

23 вересня 2021 року - 08:32

Володимир Зеленський і Борис Джонсон обговорили подальші кроки зі зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Великою Британією

Президент України Володимир Зеленський у Нью-Йорку зустрівся з Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном.

Сторони позитивно оцінили перші результати запровадження Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією.

«За неповний рік дії Угоди вже маємо конкретні результати українсько-британської взаємодії в багатьох сферах», – наголосив Глава держави.

Зокрема, було відзначено зростання двостороннього товарообігу в першому півріччі цього року на понад 70%.

Володимир Зеленський і Борис Джонсон обмінялися думками щодо безпекової ситуації на сході та навколо України, зокрема в Чорноморсько-Азовському регіоні. Глава держави подякував за незмінну підтримку з боку Великої Британії територіальної цілісності України та свободи судноплавства в регіоні.

Окрему увагу під час зустрічі було приділено подальшій взаємодії з Великою Британією щодо розвитку оборонних спроможностей України та зміцнення українського флоту.

Володимир Зеленський подякував за підтримку британської сторони у створенні Кримської платформи, а також незмінну увагу до ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. Глава держави передав Прем’єр-міністру Великої Британії список з майже 450 українців, яких незаконно утримують на тимчасово непідконтрольних територіях і в Російській Федерації.

Сторони обговорили взаємодію у сфері енергетики, зокрема атомної, та виклики для європейського регіону у зв’язку з реалізацією проекту «Північний потік – 2». Президент України наголосив, що цей проект є геополітичною зброєю Росії.

Співрозмовники також обговорили подальші заходи політичного діалогу на найвищому рівні, зокрема проведення інавгураційного засідання Діалогу стратегічного партнерства.

Глава держави поінформував Бориса Джонсона про намір взяти участь у сегменті високого рівня 26-ї Конференції країн – учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що відбудеться в Глазго 1-2 листопада.

Володимир Зеленський запросив Бориса Джонсона відвідати Україну з візит

Ф

Участь Президента України у заходах 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку

21 вересня 2021 року - 19:02

Президент України Володимир Зеленський виступив на загальних дебатах 76-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, 22 вересня 2021 року
PreviousNext

РФ продовжує мілітаризувати Арктику,незважаючи на шкоду екології

  • 23.09.21, 23:46

05:35 23 вересень Київ, Україна
Використовуючи пост голови Арктичної ради, Росія продовжує мілітаризувати Арктику. Побоювання з приводу можливого забруднення навколишнього середовища Північного полюса, а також винищення унікальної флори і фауни починають збуватися.
На початку серпня Північний флот Росії провів великі військово-морські навчання в північно-східній частині Атлантичного океану, в ході яких він знову випробував гіперзвуковий крилатий ракетний комплекс «Циркон» 3М22.
Циркон 3М22 буде закуплений для надводних кораблів і підводних човнів у 2022 році. Однак на навчаннях були проведені не тільки випробування «циркону», а й новаторські випробування нової морської автоматизованої системи управління (АСУ).
Навчання Північного флоту були зосереджені на атаці ворожих кораблів. У пусках ракет брали участь атомний підводний човен «Орел», крейсер «Маршал Устінов» і фрегат «Адмірал флоту Касатонов». Два екіпажі розвідувального та протичовнового літака Ту-142 передали командуванню дані про гіпотетичного противника, а також завдали удару на відстані декількох сотень кілометрів від цілі.

Раніше також стало відомо, Росія перекинула на укріплені військові бази в Арктиці кілька атомних підводних човнів з ядерними самоврядними торпедами на борту. Тепер настала черга гіперзвукової зброї.
Крім того, що випробування озброєння і повітряно-морські навчання несуть за собою мету налякати Захід, вони завдають шкоди навколишньому середовищу.
Під час навчань було здійснено масу пострілів і вибухів, які, безсумнівно, глушили рибу і інших морських мешканців, які перебували в секторі навчань. Крім цього, військові кораблі і літаки не є "екологічно чистим транспортом", а значить, що мазут і паливо потрапило в океан.
З огляду на постійні випробування в Арктиці, мілітаризацію регіону, Росія поступово знищить унікальну природу в спробі налякати весь світ своїм "новітнім" озброєнням. А якщо згадати історію випробувань російської військової техніки, то нова ядерна катастрофа, на жаль, питання часу.