про дєнь пабєди або як все дістало!

"прибирати" наслідки українофобського правління дуже огидно і не просто, особливо якщо такі наслідки охороняються мєнтами і вище. здається що витрачаєш час на хєрню, хоча з іншого  боку розумієш, що ще більшою хєрньою є тихенько спостерігати за дійним станом речей.  а ще здається, що Україна загниває і цьому сприяє ніщо інше, як наше суспільство.

десь торік від мене відморозились мєнти, коли я повідомила про нормально одягненого (навіть не бомжа!) чоловіка, який впав на східцях і лежав в калюжі крові не рухаючись. зателефонувала раз в мєнтовку, розповіла ситуацію, назвалась, але ці мразі поклали слухавку і на наступний мій дзвінок вже не відповіли. а тут на "дєнь пабєди" помітила ледь не по одному мєнту, які так уважно охороняли пам’ятники вбивці-лєніну (і це не лише в києві). більше того скажу – в одному українському містечку (наче б то це  село міського типу) мєнт напевно всю ніч простояв навпроти пам’ятника! хоча було чого стояти -  цей пам’ятник трощили вже кілька разів.  Ви уявіть тільки на що спускає українофобська влада державні кошти!

Лєнін та  різні Косіори, Дзержинські, Сталіни  – кати українського народу! червона ганчірка – прапор окупантів! а  ті хто це заперечує – зомбовані хохли, які так і прагнуть жити брехливою совєцькою пропагандою. "дєнь побєди" - російське свято, в Україні це є траурний день, бо чимало українців померли за чужу перемогу. наша ж  лише часткова перемога настала у далекому 91 році. хоча могла бути і раніше аби українці  об"єдналися разом в УПА і воювали проти двох ворогів. і можливо тоді б  перемога настала в повній мірі  та тривала й дотепер. тоді б, можливо, не доводилось витрачати час на, здавалось би, різну хєрню. як от "прибирати" наслідки українофобського правління…