Ким працює тато

Зараз увійшло в закономірність відповідати на питання: "Ким працює твій тато?" дитина віку 5-9-ти років потисне плечима і скаже: "Не знаю". (Деякі ще скажуть: "Гроші заробляє".)
Ким працює тато - заробляє гроші. Відбувається зміщення акценту в бік грошей а не професії, що автоматично призводить до зниження статусу професій. І в підсумку багато хто обговорює заробітну платню. І дивляться як на дурника на людину, яка вибирає інтерес не на користь грошей. Але ж ці збитки не назавжди... У плануванні по різному може бути. Тому не дивно, що багатьом дітям неважливо, ким працює їхній тато.
Які можуть бути наслідки? У всі часи образ батька був невіддільний від якої-небудь професії. Жінки могли бути домогосподарками або ні. Чоловіки - працювали. Це була так би мовити, ознака, зчеплення зі статтю. Ознака надстійка, що зберіглася протягом тисячоліть. Протягом тисячоліть батько залишався главою сім'ї. Був годувальником, хлібодаром. Але не приносив корм невідомо звідки, "в дзьобі", а добував в поті чола на "очах у сім'ї". Тому в підсвідомості сучасних дітей зв'язок цих трьох понять: "батько" - "глава сім'ї" - "професія".
Що відбувається з образом батька, коли акцент з змісту роботи переноситься на зароблені гроші? Замість цікавої особистості, зайнятим важливою справою, він перетворюється для дитини на знаряддя добування грошей. Ставлення до батька стає споживчим. Чим більше розвиваються в дитині споживчі інстинкти, тим важче буде з нею. Особливо батькові, який не так пуповиною пов'язаний з дитиною, як мати.
Одне з найголовніших почуттів дитини, це почуття захищеності. У дитинстві його створює в основному мати. Потім, коли дитина підростає і усвідомлює що в світі багато небезпек, з якими жінці не впоратися, в ролі головного захисника починає виступати батько. Тому ваші слова про татову силу впадуть на розпушений грунт. І навпаки, докази зворотного порушать архітипове уявлення про роль батька для дитини, що будуть тільки нервувати її. Ну, і в кінцевому підсумку, рикошетом ударять по вам.
Про роботу батька треба говорити і говорити шанобливо (незалежно від вашого реального до неї відношення). Причому робити наголос не на заробітку або якихось супутніх благах типу пільгових путівок, а на змісті, сенсі того, чим займається чоловік.
Тоді діти вчаться бачити не тільки зовнішні, але і внутрішні, змістовні ознаки дорослості.

Автор: Тетяна Шишова.


Що тобі треба?

  • 14.05.20, 12:14
Що тобі треба?
Поки є бажання задавати це питання - є кохання, добрі відносини між людьми.
У моєму розумінні немає поняття часу або довготривалості відносин, спілкування, поки постає питання "ЩО ТОБІ ТРЕБА?" на сьогоднішній день, неділю (якщо не часте спілкування), місяць.
Доки є звичайне зацікавлення, обговорення (я не кажу про гроші) - люди дружать, кохають.
Коли питання не постає - від тої людини вже нічого не треба.

Іноді навіть сама поява цього питання і вимова його багато що змінює. 
Що тобі треба щоб ...
Піднявся настрій
чи
Працювати
або
Співати
Танцювати
Любити
Поважати
Пробачити...


Розмова про мову

- Те що ти пишеш, це однаково як рисунок на крилах метелика, або як прапор, за яким тебе впізнають СВОЇ.

- Ті помилки у моєму тексті так очевидні були, але я їх не помітила, тому що голова звикла думати під іншою мовою. Але я працюю над собою.

- Хотів би застерегти. Ця "праця над собою" спрацює, якщо людина не ламає (!) себе, а її веде любов, приязнь, а, можливо, й антиподи цих понять. Це все й визначає. А далі людина має волевиявлення, що пустити до себе, чому віддатися.
Помилки будуть та вони не повинні засмучувати Тебе.
А раніше писала вірші українською?

- Так я писала раніше вірші. Тільки усе життя писала російською. Це мої дебюти українською йдуть. Чесно кажучі, я і не знала що в мене вийде. Но я зрозуміла, коли відчуваєш серцем... серцю все одно якою мовою казати. 
Я задоволена. Я і не сподівалася на те, що в мене вийде. Це якась майже магія для мене. 



Sisyphus та alt-code.

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/  для тих хто сумнівається як казати українською.

Майбутнє-теперішнє-минуле

  • 06.05.20, 00:13
Майбутневі наші поцілунки на світанку 
перетворилися у тишу теперішнього 
залишившись снами минулого.
Часу немає. Все змішалось.
Але...
Я все одно бажаю...
Бажання в серця не відняти.
І так п'янить ніччю минуле, 
як протвережує майбутнє на світанку.
Все буде добре.
Так багато де у кого. 
Сон... Сон минулого... 
Я буду тепер вічно спати.


Каждый в душе Робинзон. Просто будь.

  • 01.05.20, 03:33
Когда нестандартно реагирую на свою жизненную ситуацию, эта ситуация начинает меняться, показывая истинное положение вещей. Потом проблема начинает решаться или прекращает быть проблемой.
Взламывая устоявшееся отношение к ситуации, обесценивая свои чувства в происходящем, при этом оставаясь главным действующим лицом.
Не заморачиваясь над психоанализом человеческих поступков, а просто быть.
И тогда открывается другая сторона бытия.
Только зачем мне это просветление такой ценой? Ладно. Посмотрим.
Живём друг для друга? Или для себя?
Ответов миллион и при этом ответ никто не знает.
Я люблю жизнь! Как бы странно для меня это ни было, я всегда любила жизнь. И на протяжении нее пыталась для себя сделать на этом акцент. Почему? Может я на самом деле не там, где должна быть? Хотя, если я есть, я уже в нужном месте и в нужном виде. Что я со своей жизнью сделаю, это уже мое личное дело, но я есть, а значит не могла не быть. Должна, нужна и незачем тут думать о причинах, следствиях, смыслах бытия. 
Вся суть в простых вещах, взаимодействии. Тогда появляется смысл.
Робинзон Крузо не был один на своем острове. Он нашел жизнь, иначе бы не выжил. Нашел в простых вещах... В живых.
Хотел ли, он быть на том острове, конечно не вопрос.
А может, многие вот так живут как на том острове, пытаются понять: "Какого фига вообще? Где тот корабль, который забирет меня?" Так и томясь, в ожидании счастья.
Все, что растет, движется есть жизнь.
А что растет имеет срок.
Вот и у каждого свой срок. Нужно ценить это своё движение и взаимодействие в простых живых вещах, пока на это есть возможность.
Пусть каждый в своей жизни порой, а может постоянно, как тот Робинзон, на острове один. Нет времени искать ответы. Надо двигаться, просто расти, время не ждёт, всему отмерен срок.
Жизнью движет время. 
Которого в начале много так. 
Потом его вроде и нет... "что это? зачем вообще оно?"smile  
Потом так постоянно не хватает ни на что.


Спогади-росинки



Я зберу з павутинки росу і до кожної росинки загадаю бажання.
І тримаючи близько до серця росинки, по одній кожен день буду я діставати.
Кожен день щоб почути Тебе і відчути, як у старі часи з привітанням.
Я нічого в Тебе не попрошу, але росинки Тобі не віддам я.


П.С.: хтось стирає із пам'яті,
а хтось колекціонує спогади. 
У кожного свій дар.

Мудрість дня. М.Ньютон-Духовна медитація з використанням кольору



Духовна медитація з використанням кольору

У минулому розділі я згадував про цілющі властивості багатокольорових вогнів, що застосовуються для вирівнювання енергії душ в зоні відновлення. Про них повідомив мені Суб'єкт на ім’я  Бейн. Багато хто читав мою роботу про Світ Душ, запитував мене, чи може такого роду інформація про колір душі використовуватися для фізичного зцілення. Духовна медитація як засіб встановлення контакту з нашим внутрішнім Я дуже сприятлива для зцілення тіла. Існує багато хороших допоміжних посібників, в яких роз'яснюються різні форми медитації. Оскільки передача кольору є виразом енергії душі і енергії наших Гідів, то, можливо, мені також слід навести один варіант медитації з використанням кольору.
Шестисходинкова медитативна вправа, яку я вибрав, являє собою поєднання моїх власних засобів візуалізації і візуалізації однієї мужньої п'ятдесятчотирирічної жінки, з якою я працював.
У багатьох моїх пацієнтів виникає відчуття духовної сили завдяки медитації з кольором. Ті, у кого є серйозні проблеми зі здоров'ям, розповідають мені про поліпшення після занять медитацією, яке вони роблять раз на день по тридцять хвилин або двічі на день по п'ятнадцять-двадцять хвилин. Будь ласка, майте на увазі, що я не пропоную цю медитативну вправу як засіб зцілення фізичних хвороб. Сила розуму кожної людини і здатність людей до концентрації різна, так само як і природа їх захворювання. Проте, мені здається, що наша імунна система тільки виграє від контакту з нашим вищим Я.
1. Почніть з того, що заспокойте свій розум. Вибачте людей за всі їх реальні і уявні помилки, які заподіяли Вам біль. Присвятіть п'ять хвилин очищенню: візуалізуйте всю негативну розумову енергію, в тому числі страхи про Ваші хвороби, як чорну. Уявіть пилосос, що переміщається з верхівки Вашої голови до ступнів, що всмоктує в себе і видаляє з Вашого тіла темну енергію болю і Вашої хвороби.
2. Тепер створіть блакитне гало-сяйво над Вашою головою, уявіть Вашого духовного Гіда, якого Ви закликаєте на допомогу, посилаючи йому думки любові. Потім наступні п'ять хвилин зосередьтеся на своєму диханні, рахуючи вдихи і видихи. Уважно відраховуйте своє дихання, разом із вдихом відчуваючи приємне розслаблення, а з видихом - звільнення від напруги. Ви хочете гармонізувати своє дихання з ритмом тіла.
3. В цей момент почніть думати про свою вищу свідомість як про біло-золотистий балон котрий розширюється, який захистить Ваше тіло. Подумки скажіть: «Я хочу, щоб безсмертна частина мене захистила мою смертну частину». Тепер увійдіть в глибоку медитацію. Ви повинні взяти чистоту білого світла з балона і послати її як силовий промінь в органи Вашого тіла. Оскільки Ваші білі кров'яні клітини представляють силу Вашої імунної системи, візуалізуйте їх як бульбашки і почніть переміщати їх по всьому тілу. Подумки уявіть, як білі бульбашки атакують чорні хворобливі клітини і розчиняють їх силою світла.
4. Якщо Ви проходите хіміотерапію, підтримайте цей курс лікування, відправляючи блідо-ліловий колір, як у інфрачервоної лампи, в різні частини свого тіла. Це божественний колір мудрості і духовної сили.
5. Тепер пошліть зелений колір для зцілення клітин, пошкоджених хворобою. Час від часу, протягом особливо важких періодів, Ви можете змішувати цей колір з синім кольором Вашого духовного Гіда. Виберіть свій власний відтінок і уявляйте зелений як рідину, що омиває і зцілює Вас зсередини.
6. Останній крок - ще раз створити блакитне сяйво навколо своєї голови, щоб підтримати ментальну силу і мужність над, ослабленим тілом. Розповсюдьте його навколо зовнішніх частин Вашого тіла як щит. Відчуйте цілющу силу цього світла любові як всередині, так і навколо себе. Уявіть себе в підвішеному стані і завершіть сеанс повторенням такої мантри як: «зцілююсь, зцілююсь, зцілююсь».
Щоденна медитація це важка робота, яка приносить великі дивіденди. Немає якогось одного правильного способу медитації. Кожна людина повинна сама знайти собі програму, яка б зв'язала її інтелектуальну та емоційну системи в одну структуру, відповідну до її потреб. Глибока медитація вводить нас у стан божественної свідомості і тимчасового відсторонення душі від фізичної особи. Разом з цим вивільненням ми можемо перейти в іншу, непросторову реальність, де все, що є в нашому сфальшованому розумі, об'єднується в єдине ціле.
Коли розум перебуває з центром в чистому стані, ми можемо побачити, ким ми насправді є: тією самою сутністю, яку ми, можливо, втратили десь на дорозі життя. Щоденна медитація сприятлива також як засіб встановлення контакту з люблячими духами.


Пробач. . .Прости.



Пробач мені за те,
Що я не зможу більше бути
Такою як була. Проте
Мені тебе не забути
І шлях мій не змінити. 
Повинна далі йти.
Я вже далеко в забутті.

Може



Може ти - це був лиш сон?
Бо так пройшло все непомітно,
Всі люди, мов зграя ворон,
А ми в цій зграї птахи перелітні.

Я – камінь, але тільки в твоєму океані,
Я – лід, та лише в твоїй Арктиці,
Ти – світло в моєму тумані,
Я – фея лиш в твоїй фантастиці.

Стрілка годинника біжить швидше часу,
Для когось дурниці, а для мене ж реальність
Я людей забула й відпустила масу,
А з ними - тебе і твою псевдоідеальність.

Ти – денний промінь, я –нічна зоря,
Ти – світ надії, я - чорна безодня
Я – звуки року, а ти – треля солов'я,
Таких, як я –мільйон, таких як ти – лиш сотня.

Може ти - це просто сон?
Я не знаю в кого запитати
Ти на межі, я перетнула рубікон
Але якщо ти сон, то я лягаю спати.

/Музика Дарина/