***

Вишневих снів у пригорщі нарви
І, доки ніч по ринвах видибає
На шовколисте плетиво трави,
Знайди кресало в хмарах дощових
І запали зорю над небокраєм.

При світлі тім поглянеш догори -
Збагнеш по кому казяться вітри,
Та тільки ночі вслід не обертайся -

Впадеш, уп*явши погляд в небеса,
Аж на повіках виступить роса
І сни червоно витечуть крізь пальці...