Параллели с фантастикой

На злобу дня. Фрагмент фантастического романа "Темне криве дзеркало" (по мотивам "Вавилона-5", автор Garreth Williams, 1997 год, украинский перевод мой)

---

   Бетані Тікопай, капітан корабля Земних Сил "Де Молей" майже не спала вже чотири тижні. Чоловік на екрані зв'язку виглядав молодим, дуже молодим, і страшенно серйозним.
   "'Агамемнон' - 'Де Молею'. Говорить капітан Девід Корвін з борта 'Агамемнона'. Ви чуєте мене, 'Де Молей'?"
   "Говорить 'Де Молей'. Це капітан Бетані Тікопай. Ну.. мабуть зараз Ви оголосите промову щодо "все скінчено"?"
   Корвін насупився. Схоже, ця справа йому теж не подобалась. "Ні. Зараз я запропоную Вам здатися. Насправді.. ми б'ємося на одному боці. Просто зараз.. на це не дуже схоже".
   "Та невже? Ні, ми не б'ємося на боці чужинців та власних зрадників".
   "Ми теж! Прокляття, капітане, у землян надто багато ворогів, щоб битися один проти одного. Мені було наказано повернути вас на Проксиму живими або мертвими. Але особисто я хотів би.. живими. Я і так уже достатньо бився зі своїми. Горіла б вона в пеклі, ця війна". Він зітхнув. "Що б Ви не казали, капітане, ми дійсно б'ємося заради спільної мети".
   "І якої ж?"
   "Кращого світу".
   Бетані відкинулася на спинку капітанського крісла. "Я вимагаю повної амністії для моєї команди" - просто сказала вона.
   "Бетані!" - скрикнув старший офіцер. - "Ти не можеш..."
   "Добре. Не знаю, як це сприймуть на Проксимі, але я особисто скажу їм про це та, якщо буде треба, наполягатиму.. допоки їм це не набридне".
   Бетані помовчала та кивнула. "Кращий світ, кажете? І Ви уявляєте цей кращий світ саме так?"
   "Якщо чесно, ні.. але боротьба ще не скінчена. Проксимі потрібні віддані солдати.. такі, як Ви".
   "Я вже втомилася від битв. Але все одно дякую. Знаєте, чомусь мені хочеться Вам вірити. Я навіть не буду погрожувати Вам у випадку, якщо Ви збрехали".
   "І не треба".
   "І не буду. Отже.. все скінчено. Ви перемогли. Ми здаємося. А тепер - додому".