Перезнімай...Те: Що українцям не сподобалося у зверненні Зеленського про літак МАУ

Президент Володимир Зеленський виступив з довгоочікуваною заявою щодо розслідування авіакатастрофи з українським літаком МАУ, внаслідок якої загинули 11 українських громадян. Соцмережі вона надихнула на низку жорстких коментарів.

 «Виступ» Зеленського, який переходить в 95 Квартал із Зеленським це навіть не дно. Це верх цинізму та реальне ставлення керівництва держави до суспільства, до родин загиблих, до всієї країни.

Не думав, що комусь, в їхню голову таке прийде. Проте це реальність.

За одину хвилину Зеленський із сльозливим обличчям розповідає про авікатастрофу, а вже за 30 секунд екран телевізора пронизує Кваратал 95 за участі Зеленського, де той відверто сміється.

Насміхається з України.
Хужє нє будєт...Дякуємо...

Ангеліна Шостак

Коли тебе насовують у ФБ за комірець хуїв:
1. Ставиш врешті решт Прапори
2. Менше хрипиш
3. Не кажеш наприкінці «ми зробили це разом»

Із запізненням на 3 години В.Зеленський все ж оприлюднив запис звернення щодо авіакатастрофи в Ірані.

Цим разом загальний настрій кліпу був суворо-втаємниченим: Зеленському обрали імідж Джеймса Бонда. Суперагент, котрий три дні видобував таємниці, тепер знає все, але публіці вповноважений повідомити тільки трошки - задля спокою самої ж публіки.

Однак варто визнати, що В.Зеленський в цій ролі все ж був не надто переконливим. Власне, через передоз таємниць і натяків: "повне і остаточне розслідування ВСІХ обставин", "ніхто не відкрутиться", "всі винні будуть покарані". Це були завуальовані натяки щодо кого? Росії? Ще когось?

Останні фрази щодо "ми повернемо українцям почуття безпеки та справедливості", "впевненість, що Україна завжди буде вас захищати"... Те, що добре в коміксах про Супермена, є дійсно передозом для президента.

Про що не сказав Зеленський у зверненні

Є важливі моменти, про які Зеленський забув.

По-перше, він не сказав нічого про ракетну версію. Суспільство дійсно цікавить, чому ОП мовчав тоді, коли західні лідери говорили про збиття Боїнга. Президент озвучив, що він отримував інформацію від представників США. Тоді чому ще в п‘ятницю на брифінгу, коли ЗМІ вже писали, що у суботу Іран визнає провину у збитті літака, голова МЗС Пристайко говорив про перевірку різних версій. І як бути із заявою Данілова, що про збиття літака Україна знала ще до того, як про це заговорили західні лідери? Виходить, Зеленський приховував правду? Але чому?

По-друге, Зеленський пообіцяв, що українці будуть почуватися у безпеці. Але він не розповів, чому в момент, коли США та інші країни закрили для авіації повітряний простір над Іраном в день, коли іранці обстрілювали ракетами американські бази в Іраку, Київ не зробив те саме і український літак злітав із аеропорту Тегерана. В МАУ казали сьогодні на брифінгу, що заборони на зліт в них не було. Невже у всьому винна відпустка? І як тоді українці почуватимуться в безпеці?

По-третє, Зеленський обіцяв повернути українцям впевненість, що держава захищатиме їх, де б вони не знаходилися. І тут ми повертаємося до питання, чому ж тоді не заборонили виліт літака МАУ з Тегерану фактично в момент бойових дій? А також Зеленський не дав зрозуміти, що саме має вселити таку впевненість? Повернення тіл загиблих? Компенсації? Позиція Ірану із зізнанням буда викликана в тому числі тиском Трюдо, а також західних демократій, які казали про ракету тоді, коли в Ірані влада це заперечувала і не хотіла віддавати чорні скриньки. У цей час Зеленський мовчав. То яким чином це мовчання захищало українців? І де гарантія, що цього мовчання не буде в майбутньому?

Насправді, ситуація з літаком МАУ - це глобальна помилка Зеленського. І замість того, щоб виглядати дипломатом, влада має навчитися діяти сміливо.

Бо інакше вийде так, як під час цієї трагедії. Питання про те, чи не діяв Зеленський в унісон з Москвою, якій версія зі збиттям літака не була вигідна, бо він збивався російською ракетою "Тор", лишилося. Зеленський, між іншим, не сказав нічого про російську ракету. І це тільки додає питань. Росії вигідне послаблення Ірану, але не просто так Москва усунулася від трагедії, що для неї не характерно. І дуже дивно виглядала наша влада в акурат після того, як Путін висловив Зеленському свої співчуття. Це ОП доведеться ще коментувати чи грати далі в мовчанку.

Oleksiy Kaftan

Ні разу не піар на крові виглядає так: "Для нас надзвичайно важливо, щоб вже наступного тижня – до 19 січня – тіла загиблих повернули в Україну, щоб їхні рідні могли з ними попрощатися".
Зібрати фрагменти 176 тіл, які змішало із рештками лайнера й землею, провести експертизу там, де візуальна ідентифікація неможлива (тобто, як свідчать досвід і здоровий глузд, в більшості випадків), розсортувати по окремих пакетах - і то за десять днів (насправді менше через технічні моменти)? Ню-ню...
А зрештою, чом би й ні - можна ж зробити як росіяни, коли видавали перемішані рештки загиблих з президентського літака Польщі в 2010. Втім, і вони не вклалися в такий термін - а там були тільки поляки, літак впав із невеликої висоти й не був розкиданий вибухом на кілька квадратних кілометрів.

Усі ці дні, коли ми всі переживали біль трагедії падіння українського літака, коли всі писали, де Зеленський, де його заява, я мовчав, нічого не писав. Бо говорити що-небудь про Зеленського без назв та імен, яких він заслужив, неможливо. Тому я мовчав, бо це були дні болі.

Але коли сьогодні побачив його виступ, як президента України, то я не можу не висловитись.

По-перше, багато, хто з іронією написав, що нарешті ми добилися, щоб Зеленський виступав на фоні українського прапору. А я зовсім серйозно кажу, ця людина не має ніякого морального права стояти на фоні прапору і гербу України.

По-друге, у мене питання до української Служби безпеки. Хто і навіщо цю сумнівну і небезпечну для України людину впустив назад в Україну?

По-третє, вперше я пропоную всім українцям подивитися його виступ і перепостити його. Бо будь-яка людина, навіть без критичного мислення, може побачити як він засунув язик собі в зад впродовж усих цих днів, коли світові лідери, знаючи всі факти, заявляли про те, що літак був збитий.

А тепер він заявляє, що сам особисто поговорив з президентом Ірану, і той зізнався і вибачився. Президент Ірану вибачився перед всіма країнами і українцями. А цей нікчема всю драму ситуації перетворює в собі звичний популізм, перетворює на фейк увесь біль, драматичність і серйозність всієї цієї ситуації.

Ми бачили і чули про різних президентів у різних країнах, які виявилися нікчемними лідерами в якомусь історичному періоді. Але цей нікчема продовжує грати роль, тупо не розуміючи в яку халепу він потрапляє кожен день і в яку халепу втягує Україну.

Тому я хочу завершити свій пост такими словами: Зеленський, ти виявився дрянним преЗедентом. ...Можеш дзвонити Баканову. А ще краще подай у відставку. Це буде краще для тебе і для всіх.

Вот пришел к нам в гости старый Новый год.
Держится за печень радостный народ!
Жирное не лезет, алкоголь не прёт.
Сдохнем, но отпразднуем Старый Новый Год!

— Что празднуют в Старый Новый год?
— То, что выжили, празднуя Новый год и Рождество. 

— Дорогой, я так хочу, на старый Новый Год… Шубу!
— Моя ты хозяюшка! Сейчас же пойду, куплю свеклу и селёдку!!!

Патрульная полиция останавливает автомобиль, превысивший скорость.
— Куда вы так спешите? – спрашивает полицейский водителя.
— Домой. Мы встречали Старый Новый год с друзьями, я немного задержался. Жена волнуется.
— Но ведь сейчас март на дворе.
— Поэтому и спешу.

— Вот смотри, сначала католическое Рождество, потом Новый год, затем наше Рождество, Старый Новый Год, Крещение, всё это постепенно перетекает в 14 февраля, в 8 марта… Что там потом?
— Потом кончается здоровье…

Гадала на старый Новый год. Сожгла ёлку, затопила соседей, зашибла валенком какого-то мужика… Сразу приехали: скорая, пожарные и милиция. Теперь сижу и думаю — кто из них суженый…

Если к Старому Новому году у Вас в холодильнике осталось оливье – значит в Новом году Вы ещё не были дома.

Есть такая традиция: отмечать Новый год и пропивать Старый…

На старый новый год тоже приходит Дед Мороз. Но дарит секонд-хенд и объедки.

В январе работником месяца признана — печень.

Чувствую себя молью: уже который  день ем «шубу»…

Волшебная рождественская сказка Пауло Коэльо

Согласно одной древней легенде, много веков назад в чудесных рощах Ливана родились три кедра. Они, как известно, растут невероятно медленно, поэтому у них были целые сотни лет на размышления о жизни и смерти, человеке и природе.

Они стали свидетелями огромного количества событий на земле – как приходили и уходили цари, рождались и падали целые империи, как огромное количество раз люди проливали кровь на поле боя. Они видели любовь и ненависть, богатство и нищету. Они наблюдали за караванами торговцев и одинокими путниками. Они помнили, сколько раз менялся язык у людей и как они выдумывали алфавит.

Очень редко они говорили между собой, предпочитая наблюдать и размышлять, но однажды они затеяли разговор о своём будущем.

– Много я повидал на своём веку, – сказал первый кедр. – Только власть имеет силу, поэтому мне хотелось бы превратиться в трон, на котором будет восседать самый могущественный царь на земле.

– А мне кажется, – вздохнул второй кедр, – что главное в мире – добро, поэтому хотел бы стать инструментом, который сможет превращать зло в добро.

– А я уверен, что главное – это вера и душа, – прошелестел третий кедр. – Поэтому хотел бы, чтобы люди, глядя на меня, наполнялись надеждой и верой.

Десятилетие шло за десятилетием, и вот однажды в роще появились дровосеки. Они срубили все три кедра, отвезли их в мастерскую и распилили.

Каждый кедр мечтал о своём, но реальность редко совпадает с ожиданиями.

Первый кедр стал обычным хлевом для скота, а из его остатков подмастерье соорудил простенькие ясли. Второй кедр стал грубым деревенским столом, а бревна третьего кедра за ненадобностью закинули на склад.

Все три кедра разочарованно вздохнули: «Как жаль, что не нашли люди достойного применения нашей чудесной древесине…»

Шли годы, и вот однажды ночью некая супружеская пара без крова над головой пришла на ночлег в тот самый хлев, построенный из первого кедра. Женщина была на сносях и в ту ночь родила мальчика, которого они уложили в ясли на сено. В тот же миг первый кедр осознал, что его мечта осуществилась: он стал опорой величайшего царя на земле.

Через несколько лет за стол из древесины второго кедра сели учитель и его 12 учеников. Перед трапезой учитель произнес несколько слов и второй кедр понял, что стал опорой не только чаше с вином и блюду с хлебом, но и союзу Человека и Бога.

На следующий же день из брёвен третьего кедра соорудили крест и прибили к нему гвоздями полуживого человека. Кедр ужаснулся своей участи и стал оплакивать свою судьбу и судьбу человека, приколоченного к нему, но не прошло и трёх дней, как человек на нём стал Светочем Мира, а сам крест превратился из орудия пытки в символ веры.

Так исполнилась судьба трех ливанских кедров: как это часто бывает с мечтами, они осуществились, но совсем не так, как мы могли бы себе это представить.

Автор: Пауло Коэльо

Татьяна Худякова (Таня Адамс)

Как причудливо тасуется колода.
Иран ПРИЗНАЛ, что самолёт был сбит их ракетой, поскольку его приняли за вражеский объект. Человеческий фактор, все дела, плюс американцы туда-сюда летали. В общем, он упал, да.

А теперь наблюдаем реакцию Володеньки Ссаныча. И его команды, если они уже таки когда-нибудь соберутся вместе. Предельно интересно, с помощью каких залипух пани Мендель станет собирать до удобоваримой кучи весь ассортимент вовочкиных словей по этому поводу.

Во-первых, Путин пособолезновал. И это оказалось важно настолько, что сообщили широкому загалу. Чтоб украинцы прекратили уже думать, будто РФ – средоточие сил зла, некий Мордор, снабжающий ракетами мирных шахтёров Ирана и трудолюбивых верблюдоводов Донбасса.

Во-вторых, вот эта вся хрень про то, как пилоты хотели вернуться на аэродром, и следы от шрапнели на фюзеляже называли нормальными при просто пожаре. Ну да, мы ж на шестом году войны ваще ни разу не в курсе, как выглядит побитая железом техника.

Благодарочку Ирану за сотрудничество тоже надо как-то стройно вписать в общую канву «Вовка- надёжа и опора, и ни разу не пи*ор!» То, что весь мир орал в припиздентское литцо: «Вас тут немношк поимели», а оно (литцо) утверждало, что всё не так однозначно.

Кароч, работы по гланды.
Но ещё более важно, что же молодая команда политиков-международников по этому вот поводу предпримет.
Неплохой такой вызов.
Юристы ваши, законописцы с очень средним образованием, уже себя показали в полный рост, перепутав релокацию с репатриацией в законопроекте №2708. Теперь очередь международников экзамены сдавать. Зимняя сессия. И пересдачи не будет, как вы, надеюсь, понимаете.

Ну что ж. Берём попкорн, наблюдаем.

Вовка, есличё, я за тебя болею. Не потому, что ты мне нравишься как президент. Строго говоря, ты вообще не очень президент, ты – муляж президента. Кривой и мятый. Просто я хочу, чтоб у тебя, говнюка мелкого, хоть что-то уже наконец получилось, блин! Тот факт, что требования к шестому президенту снизились до уровня «а вот сегодня он не обосрался, ликуемте!», меня немножко пугает. Потому как в таких раскладах дешевле было бы содержать в твоём кресле кота.

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Молодець проти овець

Трагедія загибелі українського «Боїнга» стала першим серйозним іспитом для президента Зеленського. Корабель, як відомо, перевіряють штормом, а офіцерів – боєм. Політиків, аби знати їм ціну, перевіряють кризовими ситуаціями. Що показав у кризовій ситуації Зеленський?

Про загибель українського «Боїнгу» компанії МАУ преса повідомила 8 січня біля 6-ї години ранку. Приблизно двома годинами пізніше президент Зеленський висловив співчуття рідним і близьким пасажирів і членів екіпажу – з Маскату (Султанат Оман), де перебував на скандальному відпочинку, який ОПУ старанно називає «робочою поїздкою». Буквально через 15 хв видання «Daily Mail» повідомило, що український літак міг бути збитий. Ще через 15 хв Зеленський заявив, що припиняє «робочу поїздку» в найдорожчий готель Оману і терміново вилітає до Києва.

Отут і почалися дива. «Терміново» у виконанні Зеленського – це через 18 годин. До Києва Зеленський прибув о 2:30 ночі 9 січня приватним літаком. Видання «Тексти» встановило, що літак був замовлений і прибув до Маскату ще до аварії, тож затримала Зеленського не відсутність транспорту. Що конкретно, не зрозуміло.

По прибуттю до Києва Зеленський провів нараду в своєму офісі, на якій були відсутні голова СБУ Баканов і голова ОПУ Богдан. Обоє все ще перебували на відпочинку. Існує інформація, що лише увечері 9 січня з відпочинку повернувся міністр інфраструктури Криклій, в підпорядкуванні якого знаходиться Державіаслужба. Незрозуміла інформація по міністру МВС Арсену Авакову, – схоже, він відпочиває ще й досі.

Далі більше. До вечора 9 січня керівники Британії, Канади і США зробили заяви про, те що український літак, схоже, був збитий іранською ракетою. Україна… промовчала. Про можливість ракетної атаки президент заговорив лише о 9:13 10 січня. Нагадаю, вперше про можливість ракетної атаки преса повідомила через 2 години після аварії. Але й це не межа. У Верховній Раді, де у президентської сили монобільшість, на момент написання цих рядків не відбулося засідань комітетів ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки та комітету з іноземних справ. Це у парламентсько-президентській республіці.

І на біс. СБУ так і не відкрило справу про теракт, МВС натомість шукає помилку пілотів «Боїнга».

Аби зрозуміти те, що сталося, я наведу простий приклад, – уявіть собі загострення на фронті, під час якого начальник Генштабу – на пляжі, командувач ООС – у відпустці, командири бригад – на дачах, і що в неповному складі їх вдається зібрати лише через 18 годин після події, а МО загострення взагалі ігнорує. Питання на кмітливість – де на той час уже буде ворог? Очевидно, свій перший справжній іспит президентська команда провалила з тріском, виставивши себе – негідною, а країну – незахищеною.

Колишні працівники адміністрації президента вже пишуть, як з початком війни з Грузією (!) у Києві на Банковій вони зібралися через дві години – прямо з курортів. Це за «слабкого» Ющенка. Коли стався напад на українські кораблі в Керченській протоці, про агресію Росії президент Порошенко заявив того ж 25 листопада 2018 р., у ніч на 26-е засідало РНБО, а о 16:00 26 листопада Верховна Рада вже зібралася по питанню впровадження Воєнного стану. Порівняно з нині… Як там кажуть прибічники Зеленського? «Дайте йому ще 100 днів – навчиться»? А не запізно вчитися?

Все це на тлі іміджу «крутого мачо зі вдачею гопника», який Зеленському ліпили весь рік ще до виборів. Правда, дивно? Президент, який погрожував посадками політичним опонентам. Який на засіданнях звільняв міністрів. Який визначив винних у вбивстві Шеремета ще до суду і завершення слідства. Який розповідав добровольцям, що він «не лох якийсь». Але коли лідери трьох провідних країн уже говорять, що літак був збитий, той самий президент тягне час, чекає доказів, з’являється в столиці через 18 годин після катастрофи  і нездатний зібрати та поставити задачі власним підлеглим.

Про таке український народ зроду-віку казав: «Був молодець проти овець, а зустрів молодця – і сам як вівця».

А тим часом вже й сам Іран визнав, що український літак був збитий іранською ракетою.

Андрій Смолій

Замість висновків.

Від самого початку у мене не було сумнівів в українському екіпажі. Не було сумнівів в їх професійності та бажанні врятувати літак.

У мене були, є і будуть сумніви в компетентності та адекватності теперішньої влади. В тому, що ці люди взагалі можуть захищати інтереси держави чи хоча б їм не шкодити.

Навіть в цій страшній ситуації ці люди показали себе абсолютно інфантильними, байдужими і навіть антиукраїнськими. Саме ці особи з різних щаблів влади не мають нічого спільного з поняттям «національний інтерес» чи «безпека та оборона».

Ми всі спостерігали як президент, глава СБУ, генпрокурор, а з ними і решта топ-чиновників колесили по Оманах, Куршевелях та інших найдорожчих відпочинках. Як вони плювати хотіли на загострення ситуації на Близькому Сході та халатно віднеслися до виконання своїх обов‘язків. Саме вони не закрили повітряний простір для наших літаків. Саме Зеленський майже добу не повертався зі свого «релаксу» в Омані. Саме Зеленський навіть після збиття літака з таємних причин залишався там. Саме туди прилітав літак з Москви, а потім назад до столиці держави-агресора.

А потім наслідки трагедії, відверте виправдання Ірану з боку нашого посольства, ігнор з боку президента та МЗС. Коли весь світ кричав про збиття літака іранською ракетою російського походження, Зеленський дякував президенту Ірану, а також ставав фактично на сторону версії РФ та вищезгаданої держави.

Саме ця байдужість, безхребетність, нехтування національними інтересами, відверто антиукраїнський ідеологічний дух влади і призводить до знищення суб‘єктності держави на міжнародній арені й, зрештою, до страшних наслідків.

Їм «какая разніца» до всього. До безпеки, до оборони, до армії, до мови, до інформаційної війни, зрештою, до всього українського.

Вони будують країну «какая разніца». До всього. І це наслідки. І ці наслідки будуть відчуватися все дужче й дужче, поки народ не зрозуміє, в яку яму і яке ярмо потрапила держава.

Аплодує Кремль. Аплодує Путін. Аплодують всі ненависники українського. Браво. Ідеологічно та фактично вони перемогли.

Поки що. Поки ми це дозволяємо.

Гліб Бабіч

Особа, яка обіймає посаду глави моєї держави, вимагає від держави, яка збила наш літак і вбила наших (і не тільки) громадян, відповідальності, компенсації та співпраці… під серйозним тиском глав інших держав.

До цього він встиг:

Максимально затриматися десь між каламутними терками і відпочинком, маючи у державі максимальну авіакатастрофу за всю історію України.

Заявити, що версія ракети виключається (потім здати назад).

Триматися твердої лінії – “все не так однозначно”.

Пожурити союзників “за спекуляції”.

Дотримуватися в версіях і риториці позиції Ірану і росії. На противагу позиції Канади, Франції, США та Австралії.

Подякувати вбивцям за співпрацю і разом з ними відбиватися від усього світу, вимагаючи доказів, і знов кажучи про “неоднозначність”.

Тобто вести себе не як “найвпливовіший”, а як звичайне ссикло.
Або як сторона, що зацікавлена в іншому варіанті “істіни”.

Єдине, що забезпечило в цей раз торжество справедливості, – наявність на борту громадян інших держав. Держав, які всіма силами відстоюють права своїх громадян – живих або мертвих. Вмикаючи всі свої ресурси і взаємодію.

В іншому випадку, боюся, ми б разом з Іраном відстояли якусь із версій власної провини. Найбільш зручної.
(Дуже, ДУЖЕ хотів би подивитися три ЗАКРИТІ версії власної держави).

Вітаю вас, тих, які постали під зелений прапор “джихаду” малоросії проти України.
З вами можна робити все, що завгодно.
З вами будуть робити все, що завгодно.
І винними в цьому завжди будете ви самі.
Хоча… ви і так переконані “терпіли” по життю.

Олексій Петров

Подивився… Вірніше, намагався додивитись до кінця звернення президента України.

Знов урінотерапія в офтальмології космічного рівня. Бла-бла-бла з опери «Ми орали! Я і трактор» варто було пропустити…

Але як громадянин України я так і не почув відповіді на дуже просте питання «Чому ти, Пасажир Нелохович, приперся до країни аж через двадцять годин після трагедії? Де ти вештався?»

Все інше за тебе та твою дрім-тім відпускників зробили американці та канадійці. Тобі залишилось лише зняти ролика.

Добре, хоч прапори України спромоглися придбати. Дорослішаєте поступово…

Ірина Геращенко

Ще раз найщиріші співчуття рідним загиблим всіх країн і всіх національностей, які були в нашому Боїнгу. Всі ці дні ми думаємо про українців, канадців, іранців, шведів, афганців, німців , британців, які були на борту лайнера, про немовлят, студентів, вчених, про найчудовіший екіпаж, красунь і розумниць стюардес і стюардів, про льотчиків, які мали беззаперечний авторитет.

Єдині, хто мали сумніви в їх професійності та в безпеці українського літака і перевізника, – це українська влада. Єдині, хто на весь світ завдали першого потужного удару по професійній честі, авторитету і пам’яті загиблого українського екіпажу, – це українська влада. Спочатку посольство, яке в першому офіційному повідомленні категорично виключило ракету чи теракт, потім президент, який доручив Генпрокурору порушити справу про несправність літака і помилку екіпажу. Й вже коли весь світ говорив про ракету, й честь України захищали прем‘єри Канади, Британії, Австралії, український президент не здавався і повторював «не всьо так однозначно».

Іран визнав, що збив наш літак. Тепер важливо, щоб українська влада, нарешті, перестала поводитися як переляканий підліток й чітко задала питання про тип ракети і пряму чи опосередковану участь в цьому кошмарі Москви, яка продає зброю таким країнам, і чиї інструктори навчають збивати авіацілі.

Україна просто зобов‘язана скликати Радбез ООН, і президент мав не мовчати в унісон з Москвою, а вимагати цього ще 3 дні тому, й саме там ставити питання про спільну з іншими країнами, чиї громадяни постраждали, розслідуваньну групу. Так українська влада діяла в 2014, коли над нашим окупованим Донбасом з російського Буку було збито літак.

Й тепер ви всі розумієте, хто такий Цемах й міру його вини? Цемаха нещодавно українська влада звільнила від будь-якої відповідальності, насправді звільняючи Москву від Гааги і відповідальності, від компенсації державам і країнам за збитий МН17.

* * *

В понеділок, 13 січня, відбудеться засідання комітету зовнішніх відносин ВРУ. Попри всі обіцянки слуг голову комітету й досі не змінено. В порядку денному, отриманому минулого тижня, ані слова про зовнішньополітичну кризу через катастрофу Боїнгу. Уточнення і кореляції порядку денного комітету не отримували. Надіслала листа на голову комітету з вимогою першим розглянути саме питання катастрофи українського Боїнга і дії української влади наззовні. Така вимога голови комітету – письмово і зазделегідь подавати пропозиції до засідань клмітету.

Ну, ок. Питань маса:

– Дії українського посольства в Ірані, яке в офіційному повідомленні виключило теракт і ракету. За чиєю вказівкою діяло посольство? Відповідальність тих, хто поставив під ризик міжнародну репутацію України як безпечного перевізника.
– Чому Україна не звернулася з вимогою провести спеціальне термінове засідання Радбезу ООН і до останнього намагалася взяти провину на Україну, на наш екіпаж і несправність літака?
– Що робитиме влада для створення міжнародної слідчої групи і об‘єктивного розслідування, в тому числі можливої причетності РФ, яка продає зброю Ірану і споряджає туди інструкторів. Чи були вони в момент збиття нашого літака? Й чи не стоїть за цим швидким визнанням Іраном своєї безумовної вини й намагання відвести будь-які підозри від третіх учасників?
– І, звичайно, є питання щодо організації візиту президента до Оману. Хто входив до передової групи, яка мала забезпечувати рівень візиту, чи було МЗС долучено до підготовки, чи враховувалися безпекові ризики регіону і т.д.?

ВР 9-го скликання повністю виключена зі сфери зовнішньої політики. Імпотентний комітет, дивні міжпарламентські делегації. Ми будемо вимагати негайної зміни голови комітету, який 3 місяці тому подав у відставку. Парламент і зовнішня політика не можуть і не повинні бути заручниками некомпетентності, непрофесійності, безвідповідальності.

Volodymyr Ariev

Попри визнання Іраном провини всі слідчі дії мають бути завершені. Кожен крок має бути встановлений похвилинно.

Хто і коли постачав зброю?
Як і хто віддавав наказ на запуск?
Хто був присутній в момент пуску ракет?
Купа питань.
І головне, яке випливає логічно, чи не покриває керівництво Ірану свого стратегічного партнера і постачальника? Бо Тор-М1, який названий засобом атаки, має російське походження.

Українська влада має наполягати на завершенні слідства, не довіряти Ірану навіть після зізнання та наполягати на допуску міжнародної групи за правилами ІСАО.

Головне, не боятися добиватись правди. Вона потрібна, передусім, рідним та близьким загиблих. І Україні, для якої це справа честі.

Юрій Бірюков

В сухом остатке лично у меня остался только один вопрос.

Вот смотрите, краткая хронология:

1) Ночь с 7-го на 8-е января – сбивают наш борт. Рано-рано утром 8-го января Зеленский уже знает про сам факт. И на перекладных стартует домой.

2) Ночь с 8-го на 9-е января – он проводит в ОП совещание. Прошли уже сутки. Американцы, канадцы уже точно знают все в деталях. Данные основаны на методах ОБЪЕКТИВНОГО контроля. Воздух и космос в районе Тегерана был под мониторингом до молекул, до атомов. Там столько сил и средств разведки было задействовано, что скрыть что-либо изначально было невозможно. Возможно, не передают информацию в Украину, такое возможно.
НО! Я точно знаю, что подробный доклад от НАШИХ спецов был передан на то совещание. Там было две версии: теракт или ПВО, с последним в приоритете.

3) Зеленский пишет видеообращение, нейтрально-без-версий, тут ок.

4) 9-го января вечером США, Великобритания, Канада, Австралия предают огласке причину крушения самолета. Выбирая слегка обтекаемые фразы про “непреднамеренность”, четко говорят – ракета.

5) ВЕСЬ ВЧЕРАШНИЙ ДЕНЬ наш президент продолжает играть в “не все так однозначно”. Хотя он уже точно знает, в деталях, в подробностях.

Вопрос – почему? Вопрос – для чего?

Я не понимаю.

Валерій Прозапас

Що там справа ОГПУ “по дорученню президента” за статтею “Про порушення правил безпеки чи експлуатації повітряного транспорту”?

Що там дізналися слідчі, коли “допитали матір одного з членів екіпажу літака МАУ”?

Що там з “перевіркою авікомпаній на безпеку польотів”?

Що там на “закритому засіданні” Комітету ВР 13 числа будуть оговорювати, “щоби не політизувати”?

Все зробили і проговорили, крім очевидного – про що спочатку заявили всі лідери цивілізованого світу, а тепер визнав Іран.

Це ж треба було так сцятися навіть натякнути на можливу провину путінського союзника, щоб так зганьбитися на весь білий світ.

Ну, крім 4/5 українського населення, для якого “нє всьо так однозначно” і “мальчік учітся” вже виглядає діагнозом, якщо не тим самим “приговором”.

А найгірше, що у так званих “нових ліц” все так – і з війною, і з економікою, і “справу Шеремета” вони так розслідують, і “реформи” їхні такі, всю “епоху рвуть” через сраку.

* * *

Якщо почитати наші новини, то причину катастрофи літака з’ясували Рябошапка та Баканов з Гончаруком під незрімим, але мудрим керівництвом Владіміра Оманського.

Жодного слова вдячності лідерам Канади, США, Великобританії та навіть Австралії за публічну інформацію їхніх розвідок.

Бо інакше ж добрі українці можуть запідозрити, що бувають інші найвеличніші та найвпливовіші, а це табу.

А тим часом на фронті окупанти використовують 122 мм арту та великі міномети, поранених вже доставляють цілими бортами, – найвищі командири на чолі з головкомом мовчать.

 Alex Noinets

Окей, гугл. Ми маємо кейс, коли з російської зброї було знищено український літак.

Давайте спробуємо спрогнозувати, яким чином українська влада скористується цим трагічним кейсом для того, щоб запобігти майбутнім трагедіям? Яких санкцій буде добиватися на розповсюдження російської зброї? Які паралелі з іншими втратами від російської зброї буде проводити на слуханнях в Совбезі ООН? Як буде вимагати зупинити РФ на Донбасі, в Сирії та взагалі по всьому світі?

Ставлю пляшку Булліт бурбону, що нічого не буде. Максимум, замість всього цього Сівохо повезе когось в московську церкву, а Ломаченко сфоткається в костюмі російського танка. Тому що ми маємо справу з одним із найвеличніших лідерів сучасності та найвпливовіших людей світу, впливовіше за нього лише вірус грипу.

 Mason Lemberg

“Ніхто не відкрутиться” – сказала чучундра, що відпустила беркут, бо “мертвим не поможеш”.

Вони збиралися спихнути вину на пілотів, про що свідчать відкриті кримінальні провадження, про що свідчать вкиди про аналогічну проблему Боїнга, що летів з Ізраїлю в Африку, про що свідчать вкиди по 1+1 про те, який поганий Боїнг, про що свідчить обдзвін лідерів держав, громадяни яких загинули під час катастрофи.

Але спочатку Трюдо і світові лідери, потім медіа, а потім і сам Іран не залишив їм шансів.

А людське горе для них нічого не варте, і навіть воно не змусило їх покинути курорти.
Не кажучи про чергові брехливі обіцянки.

- Спартанцы! Сегодня мы отужинаем в Преисподней!!!
- Коля, если ты не хочешь вечером поехать в гости к моей маме - не надо, но хоть детей не пугай!

Я понял: глобальное потепление это не когда круглый год лето, а когда круглый год осень, бля.

- Не знаю, что подарить мужу на Новый год. У него уже есть все, что мне надо.

- Мужчина, вы покупаете ёлку или нет?! Что вы её щупаете?
- А есть такая же, но с мягкими иголками?
- Вы боитесь что дети уколются?
- Дети уже выросли. Я хочу угодить коту.

Начальник пообещал выдать премию овощами. Так и сказал:
- Хрен вам!

Врач: Кем работаете?
Я: Писатель.
Врач: Угу... (записывает в карту "Хронические заболевания: алкоголизм, депрессия")

Ленивые всё делают быстро. Чтобы поскорее отделаться от работы. И делают качественно. Чтобы потом не переделывать.

Он был настолько вежлив, что казалось, будто вот-вот обманет.

Объявление.
Уважаемые жильцы! В вашем доме в течение недели буде отключена горячая вода. За отдельную плату мы можем отключить горячую воду и в соседних домах, чтобы вам не было так обидно.

- Ты пойдёшь одна? Ведь на улице так темно.
- Ничего. Я постараюсь никого не напугать.

На самом деле мужчинам нужно только одно: перетрогать всех мужчин в помещении за руку.

- Скажите, а таможенный досмотр много времени отнимает?
- Судя по содержимому вашего багажа, у вас он может отнять лет десять.

Женская болезнь "мне нечего надеть", к сожалению, не излечима.

велосипед для похуданья
не оправдав моих надежд
геройски пал под толстым слоем
одежд

На сайте знакомств:
- Девушка, а вам точно 25 лет?
- Да.
- И давно?

- Давай поиграем в сексуальные игры
- Давай.
- Ты доктор – я больной.
- Ладно.
- Здравствуйте доктор. У меня целый день стояк. Помогите!
- Я – платный доктор.

Прыгать с парашютом совсем не страшно. Открываешь дверь самолёта - а там Google Maps. Вы ведь не боитесь Google Maps?

Одесса. Дерибасовская.
- Софочка, ты слышала последнюю речь Зеленского?
- Ой, не радуйте меня! Шо, таки последняя?!!

Тараканы могут выжить при ядерной войне, а от удара газетой выжить не могут.
Это ещё раз доказывает, насколько опасны современные СМИ.

- Сегодня на родительское собрание идти…. Снова эти деньги…
- Анекдот знаешь? Не ходи на собрания – слетай на курорт!
- Схожу – слетаю. Я – директор школы!

а может ну её свободу
сказал облезлый тощий пёс
и сам скуля в зубах ошейник
принёс

- Кошелёк или секс, быстро! Считаю до трёх!
- Женщина, ну нет у меня при себе денег, убивайте...

Мост для Поли

В жене Сергею нравилось решительно все.
И то, что она худая и почти нет груди.
И то, что она совсем, казалось, бескровная и бледная.
И личико остренькое и скуластое.
И длинноватый тонкий носик.
И глаза такие зеленые и бездонные.
И русые прямые волосы, всегда собранные в пучок.

И то, что ее зовут необычным для деревни именем, Поля. И, несмотря на то, что с тех пор, как он привез ее из райцентра в свою деревенскую избу, прошло почти двадцать лет, он все еще с ума сходил в ожидании ночи с ней, когда она с утра, каким-то ведомым только ей способом давала понять, что сегодня ночью ей хотелось бы близости.

Весь день он ходил радостный: и работал на своем тракторе радостно, и подмигивал всем подряд, и даже пытался шутить с односельчанами, что делать у него выходило плохо, неуклюже, и он это знал. Но все равно не удерживался и шутил.

С годами близость между супругами стала случаться реже, но совершенно не утратила привлекательности. Сергей млел при одной мысли, что он скоро поцелует жену в шею, а она громко выдохнет и это будет означать, что вот, да, она любит и хочет его. Как всегда.

В деревне их браком реже восхищались, а чаще завидовали. Особенно женщины. Сергей не пил и много работал.

Хозяйка, в деревенском понимании этого слова, Поля была плохая. Ни скотины, ни огорода не держала. А только выращивала астры в палисаднике, да и все. Но Сергею было все равно. Все, что он любил, Поля готовила из продуктов, привезенных автолавкой. И готовила вкусно.

Она любила его и искренне гордилась сильным, трезвым и всегда влюбленным в нее мужем. Требуя от него только одного: чтобы он называл кетчуп — кетчупом, а не «кепчуком», как привык, и не смел называть табуретку «тубареткой». Она была совсем слабенькой. Вместе с тем, местные врачи не находили у нее никаких болезней.

Поля любила ходить по ягоды. И однажды с полуупрёком сказала Сергею: «Вот жаль, что у нас мостика нет. Трудно в поле ходить через речку-то». Сказала и забыла, пошла с ведром по ягоды.

А Сергей не забыл. Он скорее удивился. Ну что такого трудного? Поколения и поколения деревенских женщин ходили вброд. А ей, видишь ты, трудно. Он покачал головой и задумался, глядя ей вслед и сам того не сознавая, привычно восторгаясь, как грациозно она несет ведро, держа его чуть на отлете…

Пока она ходила по ягоды, он съездил в совхоз и выпросил у директора досок. Немного — директор быстро уступил. Два бревна Сергей выпилил из брошенной покосившейся избы на краю деревни. И из этого всего сколотил для Поли мост.

И когда она возвращалась с ведерком малины, то увидела мост и сидящего рядом с ним Сергея и поставила ведро у речки, а сама медленно, словно модель на подиуме прошлась по мосту. И на середине вдруг бросила на Сергея быстрый взгляд и подмигнула. Сергей сглотнул. Она выглядела так величаво-победно! Будто королева, которая благосклонно взирает на своего влюбленного пажа. И когда она подмигнула, то Сергей подумал, что, вероятно, у них опять будет замечательная ночь…

Но вечером случилось несчастье. Поля перебирала ягоды и вдруг упала в обморок. Упала тяжело с таким грохотом, какой невозможно было предположить от падения худенькой женщины. Сергей почему-то сразу понял, что это не шутка, не женский обморочек, что случилась какая-то ужасная беда.

Он вызвал скорую из райцентра, а потом осмотрел Полю. Она дышала. Ровно и спокойно. Только глаза закатились, и видны были одни белки. Он поднял ее на руки. И понес в баню. Там он снял с нее мокрый халат и стал обтирать теплой водой и полотенцем. Поля пришла в себя. «Что ты делаешь? — спросила она. — Что со мной?»

И, увидев халат, заплакала:
«Как стыдно! Ой, как стыдно!»
«Что ты, елки-палки! — Сергей не знал, что сказать и заплакал. — Сейчас доктор приедет.»

Он вытер ее и отнес домой. И она, такая хрупкая, лежала, прижавшись к нему всем телом и головой. И только ноги свисали безвольно с его руки.

— Ну, может надо будет немного и полечиться, сказал доктор из районной поликлиники и сделал укол.

Лечение заняло не больше года. После чего Поля умерла в больнице от рака крови.

Это был ужасный год. Обмороки стали частыми. Сопровождались они временной потерей памяти и многими другими неприятными последствиями, так что смерть стала облегчением для нее. А для него…

Поминки всей деревней кончились песнями и дракой. В которой Сергей не участвовал. Повинуясь какому-то трудно осознаваемому чувству, он пошел туда, где видел свою жену в последний раз здоровой. К мосту.

За тот год, пока Поля болела, он ни разу не был здесь. И вот теперь он увидел, что мост сожгли. Сделал это кто-то из тех, кто сейчас сидел на поминках. Обугленные остатки досок торчали как гнилые зубы, черные бревна были сдвинуты и с одного берега упали в воду.

Вся боль, которая год копилась у него внутри, вдруг сосредоточилась здесь, и ее единым выражением был разрушенный и сожжённый мост. Он быстро зашагал обратно к дому. Виновник сидел там. Оставалось узнать кто и….

… Что будет делать, и как узнавать, он не знал…

Любой, любой мог сжечь, вся эта серая толпа за длинным столом. Сергей распахнул дверь и разговор сразу, в одно мгновение, умолк. Люди почувствовали: что-то неладное творится со вдовцом.

— Кто сжёг Полин мост? — спросил он. И, когда ему не ответили, добавил: «Всех убью».

Сказал так просто, что каждый сидящий за столом понял — да, убьет.

Томительную тишину прервала бабуля по кличке Командир, бывшая бригадирша в совхозе:
— Вставайте, пакостники, кто сжёг!

Сергей молча посмотрел на сидящих за столом. Пакостники боялись подняться. И каждый, почти каждый мог сделать это. Люди сидели серой массой, боясь поднять глаза от тарелок.

И тогда Сергей вдруг почувствовал, что устал. Что Поле не нужен его мост. Что она не пойдет больше за ягодой. Что она умерла.

Он сел на лавку, и, закрыв лицо руками, заплакал. Заплакал, как мальчишка, постанывая и всхлипывая. Громко. Навзрыд.

На следующий день он приехал на тракторе на склад и ему без разговоров выдали еще досок. Бревна он выпилил там же, где и раньше. И когда он вез их по деревне, то люди кивали и здоровались с ним как обычно.

И он, как обычно, отвечал им.

К вечеру он сколотил новый мост. Вся деревня слышала, как он пилит бревна бензопилой, как шлифует доски и забивает гвозди.

Придя домой, он лег спать и ему снилась Поля, идущая через мост, и он все хотел позвать ее, да не мог…

Сергей проспал почти сутки и, проснувшись, сразу пошел к мосту, сам не зная, зачем. И когда он пришел туда, то, наверное, первый раз за год улыбнулся.

Кто-то, пока Сергей спал, приделал к мосту перила.

Автор: Борис Мирза

- Фима, посоветуй, как продлить секс до 2-х часов?
- Начните в 1 час 57 минут.

Как говорила тетя Циля, самый идеальный брак был у Адама и Евы: ему не приходилось выслушивать рассказы обо всех мужчинах, за которых она могла бы выходить замуж, а ей не приходилось слушать, как готовила его мама.

- Наум Маркович, мне нравится ваша дочь. Как бы видеться с ней почаще?
- Фима, одолжите мне пятьсот долларов, тогда вы сможете приходить за ними целый год.

- Нюма, шо вы делаете, когда у вас есть деньги?
- Ой, я даже и не помню.

- Фима, ты шо такой грустный?
- Хотел разменять 100 долларов.
- Неужели это так трудно?
- Легко, но у меня их нет.

- Что такое форшмак?
- Это такое блюдо национальной кухни из селедки.
- Ух ты! А откуда знаешь?
- У меня соседи Яков Соломонович и Роза Марковна...
- Угощали?
- Неа, рассказывали...

- Нюма, а почему по субботам никогда не бывает политических ток-шоу?
- Потому, Изя, что у всех ведущих и экспертов Шабат.

Сёма на приеме у врача:
- Пьете?
- Не откажусь!

- Жора, а вы кем хотите стать, когда выпьете?

- А это вам на чай! - сказал Боря, кладя официанту на поднос кусочек сахара.

- Ах, Басечка! Таки мечтаю увидеть, в чем вас мать родила!

Как говорил дядя Яша, невозможно все выразить просто словами, есть вещи, которые можно выразить только матом.

- Свидетель Хейфиц, что вы делали 16 декабря 1989 года в 11 часов 42 минуты?
- Ваша честь, шо я делал? Нууу, я сидел дома... в кресле... с календарем в руках... смотрел на часы.

- Миша, в чем вы храните ваши деньги?
- Таки в долгах.

Из заявления Изи: Прошу послать меня на курсы повышения зарплаты!

- Ой, Сёма когда-то у меня было всё: деньги, великолепный дом, машина и красивая женщина, которая меня любила. А потом бац! Всё исчезло.
- И шо ж с тобой случилось, Миша?
- Жена узнала.

- Ривочка, а где ты нашла своего Додика?
- Он написал мне на сайте знакомств: “Я надеюсь, ты не тощая?”. И я таки сразу в него влюбилась!

В ресторане на Преображенской:
- Я вегетарианец, что можно заказать в вашем ресторане?
- Такси.

- А вы еврей по папе или по маме?
- По ситуации.

И шо бы там не говорили за те десять заповедей, таки приятно, шо их только десять.