як жили після війни. 1945 рік (частина ІV)

=  в минулому столітті =       

Газета „Ленінський шлях” № 84(163)  субота, 15 грудня 1945 року.

   * Ічнянським районним судом розглядалась кримінальна справа по звинуваченню жителя Парафіївки, який вчинив крадіжку 182 кілограм колгоспного зерна. Його засудили до позбавлення волі в далеких місцевостях Радянського Союзу терміном на п’ять років.

   * 8 грудня у Нюрнбергу був смертельно поранений у груди червоноармієць-шофер товариш Бубен. Штаб командуючого американськими військами, що обслуговували Військовий Трибунал, опублікував повідомлення начальника військової поліції Нюрнберзького району майора Клейтона, в якому говорилося, що Бубен був поранений у груди дрібнокаліберною кулею.

   * Колгоспники ічнянського колгоспу „Переможець” рекомендували до членів дільничної виборчої комісії №74 демобілізованого воїна, учасника боїв за Берлін, сім раз нагородженого урядовими нагородами Василя Семенця.

   * Першого грудня в селі Бакаївці молодь, колгоспники, відвідали клуб, який після тривалої перерви поновив свою роботу. Колгоспники прослухали доповідь про виборчий закон, після доповіді була влаштована вистава „Подвиг”.

   * Добре була налагоджена робота вчительського драматичного гуртка в селі Крупичполе. Протягом двох місяців в клубі колгоспу „Травень” вони поставили три п’єси: „На перші гулі”, „Сватання на Гончарівці”, „Сім хвилин”.

   * Після закінчення осінньо-польових робіт у колгоспах, ічнянська МТС зразу  приступила до ремонту тракторів та сільськогосподарського інвентарю. В честь наступних виборів до Верховної Ради СРСР колектив трактористів зобов’язався план ремонту тракторів на четвертий квартал закінчити раніше строку – до 20 грудня 1945 року.            

Андрій Грудницький                                                                                                                                                

= в минулому столітті =                   Два роки після війни

   Ось і закінчив 1945 рік – рік післявоєнної розрухи і відбудови руїн. Та робота по розбудові комунізму та міцної держави не думала спинятись. Впевнено вона проходила і в 1946, і в 1947 році.

   Місцева промисловість нашого району достроково виконала виробничий план 1946 року. В цей час новими виробничими перемогами зустріли підготовку до виборів  працівники МТС. Виконавши річний план по тракторних роботах на 126%, робітники та службовці МТС розгорнули нову роботу по підготовці до сільськогосподарського року.

   В перші дні стаханівської роботи працівники значно перевиконували завдання по виготовленню деталей для ремонту машинно-тракторного парку. Так слюсарі Андрій Редька денну норму виконував на 325%, Павло Кізуб на 200.

  Колектив робітників взуттєвої майстерні райпромкомбінату виконали план 1946 року на 217%. Отриманням таких високих результатів працівники завдячували соціалістичним методам праці, міцній трудовій дисципліні.

   Петрушівський колгосп „П’ятирічка” одним з перших рапортував про виконання плану хлібозаготівлі. Господарством вирощено 7326 пудів хліба та здано понад план 216 пудів (пуд – 16 кг, автор). План м’ясопоставки було виконано на 134%, молокопоставки на 153%.

   Новий рік Горьківський автозавод ім. Молотова зустрів розпочавши серійний випуск нової вантажної автомашини ГАЗ-51 з двигуном в 70 кінських сил вантажопідйомністю 2,5 тонни. Своєю конструкцією і якістю ця машина стояла на рівні сучасних автомобілів. Щодо експлуатаційних якостей, то вона була пристосована до шляхово-кліматичних умов СРСР. Датою випуску цієї машини можна вважати і датою смерті легендарної полуторки, котра у роки війни використовувалась як пускова платформа для реактивних снарядів (Катюша).     

                             Андрій Грудницький

= У минулому столітті =  масово-роз’яснювальна робота вивела колгоспи в передовики

   „Ленінський шлях” №55 (134), субота, 28 липня 1945 року.

   Три колонки на першій сторінці зайняла стаття під назвою „Ширше розгорнути масово-патріотичну роботу на селі”. В ній розповідалось про припутнівський агітколектив, який зумів розгорнути масово-роз’яснювальну роботу в період підготовки до весняної сівби, і цим самим колгоспи села достроково закінчили сівбу ранніх зернових, перевиконали план вивезення гною, вийшли в число передових колгоспів району. Але, на превеликий жаль, пише газета, в ряді агітколективів масово-роз’яснювальна робота проводилась незадовільно. Наприклад, у Парафіївці при наявності великого учительського колективу, парторганізації села ця робота перебувала на низькому рівні.

  Крім того, в районі не вистачало періодичної преси, зокрема газет, щоб повністю задовольнити потреби трудящих. Незадовільно працювали газетні вітрини, бо части газет на них не було. Вони осідали в конторі колгоспів і до широких мас не доходили.

   Після ремонту шкіл району перед трудящими постало нове завдання – відремонтувати та забезпечити паливом на зиму всі лікувальні установи.

   Борючись за швидке проведення збиральної компанії, в колгоспі Власівки ще задовго до початку жнив повністю підготували весь збиральний інвентар, придбали мішкотару – 100 мішків, відремонтували дві безтарки?????.

   Крім того, ряд колгоспів приступив до збиральної роботи. А от підготовку матеріально-технічної бази працівники пункту „Заготзерно” проводили вкрай незадовільно. Керівник навіть не знав, що робиться на місцях з підготовкою складських приміщень, він навіть не знав, скільки є глибинних пунктів у районі.

Андрій Грудницький   

= в минулому столітті =чаркою частували дорогих гостей

   газета „Ленінський шлях”, №51 (130), п’ятниця 13 липня 1945 року.

   Гасло номеру взято з передової газети „Радянська Україна”, яке звучить так: „Радянському воїну, що повертається з армії, нема чого боятися за своє майбутнє. З першого ж дня повернення він – в центрі уваги держави”.

    Війна скінчилась, країна в руїнах. На першій сторінці газети закликають виконувати плани заготівлі продуктів, які мають піти на підтримку Червоної Армії, щоб величезні армії відбудовників міст, заводів одержували вчасно продукти продовольства. А план здачі, середньому, на село був приблизно такий: молоко – 7 тис. літрів, яйця – 14 тис. штук.

   Цікаве для нас повідомлення написав М. Лопаткін. В своїй статті він розповідає про невтомних косарів: „Не встигнуть жінки пообідати, як старики поклепають їм коси і ті, відпочивши, знову стають до праці”.

   Описували на першій сторінці також зустріч населенням демобілізованих воїнів: „Колгоспники зустрічають їх хлібом і сіллю, чаркою частують дорогих гостей”.

   Знайшла місце стаття, в якій описано турботу держави про матір. Так породілля, в той час, при народженні третьої дитини мала отримувала 77-денну відпустку за вагітністю і пологами. А вагітних жінок звільняли від надурочної праці, заборонялось працювати вночі, узаконено відпускати матір для годування дитини у робочий час. Надавалось новонародженим і придане від держави – 10 метрів мануфактури.

   В той час підфортунило декільком нашим землякам. Взявши участь у 4-й грошево-речовій лотереї вони виграли. Один виграш в 5000 карбованців дістався Тамарі Барановій. Одну пару чоловічого взуття на суму 500 карбованців отримала Марія Паляничко.

   Останню сторінку зайняла інформація про підготовку шкіл до нового навчального року. Передовиками в цій справі стали припутенці.

Андрій Грудницький