як жили після війни. 1945 рік (частина ІІІ )

= в минулому столітті =                   і в хвіст, і в гриву

      „Ленінський шлях”, №63(142), неділя 26 серпня 1945 року.

   РНКУ РСР і ЦК КП(б)У відзначили, що облрада і обкоми КП(б)У не зробили належного висновку з постанови Рад наркому та ЦК від восьмого серпня 1945 року і не вжили необхідних заходів. Цим самим вони затримали закінчення збирання зерна, його молотьбу.

   Недопустимо відставала Сумська область. Плани вони виконували лише на 17,3 – 34,2%. Не менш повільно виконували заготівлю хліба і в харківській області. Розмір здачі хліба державі до кількості намолоченого колгоспами становив менше 25%.

   В колгоспі Олександрійського району Ворошиловоградської області залишалось у відходах до 35% доброякісного зерна, яке не очищувалось, не зважувалось і не враховувалось.

   Раднарком вимагав негайно покінчити з благодушністю і неорганізованістю в справі проведення хлібозаготівель. Зважаючи на це ЦК КП(б)У постановило простежити облрадам, райрадам, обкомам і райкомам за покращенням зерноздачі. В їх задачі стояло також роз’яснити селянам що без їх корів колгоспи будуть неспроможні вчасно і якісно завершити збиральну кампанію. На них також покладалось завдання недопущення осідання хліба на токах колгоспів. Крім того Державний Комітет Оборони надавав автомобілі для вивезення зерна.

   В той час шоферів і інших осіб, винних у використанні автомашини для перевезення сторонніх вантажів на шкоду хлібозаготівлі, карали як за зрив хлібовивезення.

    Враховуючи те що на місцях були факти обману держави при визначеності врожайності, постановили обкомам і виконкомам в трьохденний термін перевірити правильність визначення врожайності в колгоспах і районах та винних у заниженні врожайності, незалежно від посад , які вони займають, притягти до найсуворішої партійної і державної відповідальності як за антидержавні дії.   

   За відмову виконання збирання врожаю карали трудоднями та позбавляли можливості отримати натуральні аванси.

Андрій Грудницький        

= в минулому столітті =                           працювати уміли, не всі

   Газета „Ленінський шлях” №67(146) понеділок 10 вересня 1945 року.

   Першого вересня закінчився виробничий цикл ічнянської торфоартілі ім. 21 Жовтня. За цей період артіль виготовила 5300 тонн хорошого палива, що становило 106 % від річного плану.

   Ічнянська торфоартіль складалася з трьох виробничих ділянок – „Гале”, „Червоний кут” і „Острова”. Кращі показники роботи за рік показали робітники ділянки „Гале”, де начальником працював Халімонов. Річний видобуток торфу у цій ділянці виконали на 105%, а за серпень нарізали 900 тонн торфу проти 500 по плану.

   Інші показники мав августівський колгосп ім. Сталіна. Там злочинно затягували сівбу озимих. На восьме вересня вони посіяли лише 44 гектари, що становило 35,2% від плану.

   Керівництво монастирищанського колгоспу ім. Будьонного допускало розрив між косовицею, в’язанням та скиртуванням хліба, це призводило до втрат зерна, затягування збиральних робіт. Їхній розрив між косовицею та скиртуванням становив: скошено 327 га, заскиртовано 195 га.

   Не велась належна боротьба з втратами зерна на збиранні врожаю в парафіївському колгоспі, охорона врожаю була майже відсутня. Розгублені колоски ходили збирати всі кому не лінь, навіть ті, хто не працював в колгоспі. Коли людям набридало збирати колоски, то йшли вночі і снопами розносили колгоспний урожай по домівках. Робили це навіть в день.

   Кожного дня ввечері голова колгоспу мав обов’язково подати в райземвідділ звіт про пророблені роботи протягом дня.

   Для прийняття зведень в райземвідділі було встановлено чергування. Та одного дня у встановлений час зовсім не надійшло зведень з сіл Бакаївки та Андріївки. Кілька разів намагались поговорити чергові з цими сільрадами, але замість зведень звідти лунали відривки якихось дивних пісень, сміх і навіть брутальна лайка. Так і не дізнався райземвідділ того дня, що в колгоспах зроблено. Такі випадки були непоодинокі.     

      Андрій Грудницький