як жили після війни. 1945 рік ( частина ІІ )

= в минулому столітті = дитсадок відвідувало 70 – 80 дітей за день

   Газета „Ленінський шлях”, №53 (132), п’ятниця 20 липня 1945 року.

   В день 17 липня зі своїм візитом до Берліна прибув Голова Ради Народних Комісарів СРСР генералісимус Йосиф Сталін. Це коротке повідомлення продовжила не менш коротка стаття, в якій розповідається про відкриття конференції глав трьох великих держав у Берліні. В цьому сухому тексті на інформацію йдеться лише про те, що головувати запросили президента США.

    В цьому номері розміщувалось і вітання газеті „Радянська Україна”. Їй виповнювалось 25 років. Рада наркомів побажала нових успіхів у справі виховання народу в дусі заповітів великого вчителя Леніна, в дусі безмежної любові до рідного й любимого Сталіна.

   На другій сторінці розмістили статтю з рубрикою порада агронома. В ній йдеться про те, що потрібно визначати врожайність зернових на полі, поки вони не зібрані. Щоб потім не втратити при обмолоті жодної зернини. Цю функцію поклали на голів колгоспів та сілких рад.

   Більш цінну статтю подав М. Лопаткін. Він детально описав як боротися із шкідниками сільськогосподарських культур. Так проти капустяної мухи він радив використати суміш табачної пилі з вапном у співвідношенні один до одного. Від городньої блішки пропонувалось застосувати цей самий препарат, але в меншій концентрації. Універсальним розчином, який застосовували для обробітку рослин від шкідників можна назвати анабадуст.

    І знову в номері піднімалось питання допомоги сім’ям військовослужбовців та інвалідам ВВв. За час місячника що проходив у районі було здано такі суми одноденного заробітку: 3347 карбованців внесли працівники евакогоспіталю №2546, 430 карбованців від працівників райвійськкомату. Але частина керівників установ та організацій не брали участі у місячнику по збору фондів, наприклад не відрахували одноденного заробітку працівники райвідділу зв’язку, райполіклініки, Держбанку.

   Про дит’ясла колгоспу ім. Ворошилова написав Ф. Пантєлєєнко. Ці дит’ясла були розташовані в просторому світлому приміщенні, кімната для відпочинку дітей мала портрети вождів, радіо. Ці дит’ясла щоденно відвідували 70 – 80 дітей.

 Андрій Грудницький

= в минулому столітті =                    економили все, навіть будматеріал

   „Ленінський шлях”, №57(136), понеділок 6 серпня 1945 року.

   Самовіддано працювало колгоспне селянство на збирання врожаю. Скиртоправи навіть писали листа само Хрущову, як вірно потрібно робити скирти. Борючись за повне збереження врожаю, на заскиртованих площах дбайливо загрібали колоски кінними гребками та граблями.

   Безперебійно працювали жатки, з 6 ранку до пізнього вечора. На одній з таких заток працював старенький дідусь Костюк Василь. Він щоденно перевиконував щоденну норму, замість шести гектарів викошував сім з половиною.

   Щоб забезпечити безперебійну роботу на жнивах на час збирання врожаю було організовано громадське харчування – двічі на день варили страву та видавали по 800 грамів хліба.

   У колгоспі „Червоний шлях” (Монастирище) на жатках працювали інваліди ВВ Василь Кавасін та Микола Пугач. Вони щоденно перевиконували норми і своїм прикладом організовували колгоспників на швидке збирання врожаю.

   Крім того участь у збиранні врожаю взяв і евакогоспіталь 2546. Його працівники на відкритих партійних зборах вирішили організувати бригаду косарів і в’язальниць. Для проведення культурно-масової роботи вони організували культ-бригаду. В її програмі були російські народні пісні, танці, частушки, декламації.

   А от не дивлячись на неодноразові попередження, крупичпільські когоспи продовжували ганебно відставати в справі виконання сіно здачі. Не розпочав сіно здачі державі і хаєнківський колгосп.

   Крім того в районі тривало післявоєнне будівництво. Для цих цілей йшло багато древесного будівельного матеріалу. Тому з метою його економії інженер відділу сільського і колгоспного будівництва Ф. Драган радив виготовляти альтернативний будівельний матеріал при кожному колгоспі. Він навіть в деталях навів принцип виробництва такого будматеріалу як цегли-пальонки, цегли-сирцю та саману.

Андрій Грудницький       

= в минулому столітті =         Сподобалось воювати

   Газета „Ленінський шлях”, №59(138) неділя 12 серпня 1945 року.

   Восьмого серпня Народний Комісар Закордонних Справ СРСР М. Молотов прийняв японського посла і зробив йому заяву, що Радянський Уряд прийняв пропозицію союзників і приєднався до заяви союзних держав від 26 липня 1945 року. Виходячи з цього, Радянський Уряд заявляє, що з девятого серпня буде вважати себе в стані війни з Японією.

   Незабаром, десятого серпня, у посла СРСР у Японії відбулась зустріч із японським міністром закордонних справ. В її ході міністр заявив, що японський Уряд готовий прийняти умови декларації від 26 липня 1945 року.

   Крім того Монгольська Народна Республіка на своєму об’єднаному засіданні одностайно прийняла рішення про оголошення республікою війни Японії.

   А тим часом Україна відставала у хлібопоставках. Уряд і партія робили все, щоб полегшити колгоспникам заготівлю зерна. Але це мало що давало. В 1943-1944 роках Чернігівщина була в числі перших областей Радянської України по постачанню хліба Червоній Армії і виконанню обов’язкових поставок хліба державі.

   В Гужівському колгоспі ім.. Молотова неприпустимо відставали з збирання врожаю. Станом на десяте серпня поан збирання зернових був виконаний лише на 40 відсотків. Повільно проходило скиртування врожаю, не організовано молотьбу хліба вручну та здачу хліба державі.

   У відповідь на заяву уряду про оголення Японії війни учителі та учні ічнянської середньої школи №1 вирішили допомогти зібрати урожай в колгоспі ім. Петровського.

   І не лише учні школи з радістю зустріли війну з Японією. Робітники спиртозаводу провели мітинг, на який зібрався весь колектив. Робітники вважали війну як таку, що допомагає зупинити останнє вогнище фашистської агресії і створює умови для загального миру і безпеки.

Андрій Грудницький