хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Марина та Сергій Дяченки, повість "Вовча сить"

Стадо розумних овець, які називають себе людьми. Поколіннями вони живуть у відносному спокої, від вовків захищає кордон з охоронних маячків. Та от кордон більше не діє. Цивілізації "людей" - кінець? Чи виживе стадо? Яким шляхом піде далі "цивілізація"? Чи доцільно взагалі розумним істотам жити стадом?

Повість написана легкою мовою, події швидко змінюють одна одну, читати цікаво. Схоже на байку з алегоричним змістом.

4

Коментарі

129.05.10, 15:37

Сомневаюсь, что мова изменилась, стиль написания у них тягучий, как резиновый, сюжеты ничего, но очень заумны и растянуты.

    229.05.10, 16:01

    Так, є над чим поміркувати.

      330.05.10, 13:31Відповідь на 1 від Майка

      Мені стиль написання "Вовчої ситі" все-таки видається легким. Дійсно, більш ранні твори (на приклад "Привратник",1994) написані якось ніби "тягуче".

        Гість: AnkeSommer

        418.11.11, 14:15

        Читала Дяченків майже все, крім цієї. Спробую!
        Якраз те, що мені подобається.