Тихо...тш-тш-тс...спокійно, не плач, заспокойся, все буде добре, я обіцяю, все пройде, пройде, я тобі обіцяю...головне віра в це. Трішечки часу, не сумуй, все пройде...це не варто твоїх сліз і мук... згадай його посмішку, згадай голос... цього ніколи тобі не забути, це те що надихало тебе на життя, це солодкий сироп, який солодив твоє існування, те що давало наснаги на мрії, твої рожеві мрії... казковий час, казкові спогади...
Ти ж знаєш мрія стала реальністю, кохання нахлинуло на тебе, поглинуло у море того рожевого та солодкого сиропу...ти знаєш що означає кохати. Багато хто може тобі позаздрити, адже мало хто віддавався цьому почуттю, мало хто міг відчинити двері і впустити його у себе, при цьому не думаючи, а що буде далі. Мрія вічності та надійності окутала тебе як немовля....так тепло та ніжно...як було добре та затишно...як було добре жити, саме тоді було життя, а не існування... ЖИТТЯ...
Ну тихесенько, не ридай, згадай перший поцілунок, перший дотик, усмішки та руки....як було прекрасно ходити взявшись за руки...пам’ятаєш? навіть не сумніваюсь... це завжди привертало твою увагу, тоді кожна пташка співала для тебе, кожна квітка, дарувала лише тобі свою незвичну красу, кожна роса могла втамувати лише твою спрагу, кожен промінчик сонця грів лиш тебе, нікого більше...як було чудово...як було прекрасно та нестримно гаряче!!!! Його пасма волосся, з яким постійно грався вітер, він завжди так незграбно забирав його з чола, і повертав руку, не могло бути інакше, адже він також був не байдужий... Нічні прогулянки, зорі, що осяювало вашу дорогу життя...
Ну не сумуй, пам’ятай що це приносило тобі лише радість та пристрасть...і нічого іншого....ні болі ні гіркоти навколишнього життя...це дар що був подарований тобі...невже ти будеш сумувати, що це було...я ж тебе знаю, ти так не зробиш....не будеш сумувати за минулим... Благаю не ний, не сльозись, не будь байдужим до минулого...благаю потерпи, ця біль пройде, повинна залишитись лише радість...благаю заспокойся, благаю, благаю, благаю...а давай помолимося і попросимо Господа допомоги, щоб трішки втамувати біль....я завжди так роблю коли мені боляче, допомагає, справді стає легше.....
НЕ РЕВИ кажу тобі, заспокойся....ось так, легше, час допомагає. Ще трішки і взагалі біль не буде відчуватись....ще трішечки....трішечки...тс-тс-тс...сердечко я тобі обіцяю, ми вилікуємось, я знайду ліки...ну що ти почало знову нити...тс-тс-тс не сумуй, ти того не варте...ми того не варті...ось так стає легше....спокій, нарешті спокій.......
                                                 Лиш рани більше потрошить.....

"Ця розповідь про Тилілу і Ліліт....Ці істоти схожі на годинник....на пісочний годинник. У них немає жодних секретів між собою. Коли думає Ліліт, Титіла спить. Ліліт намагається думати про щось гарне і радісне, щоб Титілі снилися тільки веселі і кольорові сни, які обсипаються на неї оберемками троянд, гвоздик і незабуток. Титіла прокидається і сміється, обсипана квітковим дощиком...Титіла сміється, а Ліліт засинає. Титіла і Ліліт ніколи не розлучаються. Ніколи...." (с)
Навіть не знаю, чому я про це написала, напевно, коли читала цю історію, згадала себе і подругу, дуже хочеться пронести цю дружбу через вічність життя, через усі негаразди, через ту річку через яку ми пливемо, річку життя...
я дорожу нашою дружбою напевно тому, що ніхто в жіночу дружбу не вірить, я зроблю все щоб доказати що все таки ВОНА ІСНУЄ!!!!!МИ ДОВЕДЕМО!!!!!

Когда ты последний раз
Видела страшный сон: сьогодні
Красила волосы:рік тому
Расчесывала волосы: сьогодні
Мыла волосы: сьодні
Плакала: вчора
Звонила кому-нибудь: сьогодні
Улыбалась: тільки що
Смеялась:вчора

[Ты:]
Куришь? ні
Пьешь кофе? звичайно
Принимаешь наркотики? ні
С кем-нибудь встречаешься? так
Видела несколько раз один и тот же сон? так
Помнишь свою первую любовь? ага
Все еще любишь её? ні
Считаешь любовь ошибкой? ні
Любишь вкус алкоголя? інколи
Любишь высоту? ненавиджу
Любишь мечтать? а хто ж не любить

[У тебя есть:]
Секреты? ага
Домашние животные? ні
Пирсинг? є
Татуировки? хочу
Особые интересы? ага
Тайная любовь? ні
Что-нибудь коллекционируешь? ага
Лучший друг? звичайно
Тебе нравится твой почерк? так
Плохие привычки? ну а вкого їх немає

[Текущее:]
Одежда: шорти, майка
Настроение: вбитий
Прическа: підійде
Что раздражает: невідомість
Запах: мого тіла
Что я должна делать: поїсти
Беспокойство:що день малий
Любовь: є
Знаменитость: немає

[Последний кого ты/с кем ты/кто:]
Дотронулась: папа
Разговаривала: сестра
Обнимала: свого племінника
Чатилась: подруга
Кричала: на брата
Влюблялась: в коханого
Разбил твоё сердце: незнаю
Целовала: нікого

ти просто боягуз...боїшся сказати мені правду...боїшся поглянути в вічі і не збрехати......ти боїшся що я буду за тобою бігати і ти мені зробиш боляче...але ж і зараз мені не солодко....я просто ненавиджу коли тікають від відповідальності...а ти так робиш..просто поясни, навіщо ти так робиш?
навіщо? що я тобі зробила поганого?

 Я Українець, я багатий, я розумний, я своєю працею зробив все, що зараз маю, я вірю в майбутнє своєї держави - України, я Українець!!!!

Досить часто ми відкладаємо справи. які варті нашої уваги на потім....не думаючи, що

- або потім не настане,

- або потім це вже буде не потрібно, як на даний момент....

так хочеться не помилятись у виборі та у тому що відкладати, а що робити негайно....інколи так хочеться знати своє майбутнє, але воно страшить нас, боїмось взнати щось таке, що налякає нас...але ж тобі можна буде це виправити...

але ж від долі не втечеш.....

Ты ждешь любви всем существом своим....

А ждать то каково? Ведь ты живая...

И ты идешь с чужим, недорогим,

Тоску свою любовью называя.

Один не тот, потом другой не тот,

Оглянешся - а сердце то остыло.

Когда ж в толпе единственный мелькнет,

Его окликнуть не достанит силы......

Аж страшно робиться....і жити не хочеться, ви прочитайте і зробіть свої висновки

можливо помиляюсь..це моє вперше враження, але побувавши в Києві, в мене виникло бажання залишитись щоб там трішки пожити....я в захваті була...я не очікувала, що місто може так вплинути на мене...я мрію про нього...
я гуляла, і не могла надивитись на Київ, ввечері взагалі була в захваті....
можжливо це ілюзія, і я бачила те що хотіла, але пощастило тим хто там живе!!!!

Умом мужчину не понять...
Трудная это ведь наука..
Если отдашся скажет блять...
А не отдашся скажет сука....


невже це так???

ще трішечки...Господи, як я чекаю ту мить коли побачу його...так довго чекала, а залишилось всього навсього якихось 10 днів....навіть не вірю що так швидко буду тримти його на руках і росто любити, за те що він є...за те що він буде найкращим....Господи допоможи, ще трішки..я так давно не хвилювалась і не чекала....я буду найкращою хресною мамою....ось побачите :)