" ніколи не розуміла чому ми з тобою подруги, ти як думаєш?

а я не думаю, я знаю...Ти супер класна, а я проста, я не сплю з твоїми хлопцями, бо вони ніколи не звертають на мене увагу, і виконую всі твої забаганки, ось і все, і нас обох це влаштовує"(с)

ну хочу я його, я постійно про це думаю, і навіть напево сама зроблю перший крок.... хоча може і не нада...

мені набридло про нього думати! хочу більшого.....!!!!!!!

життя така цікава річ, що просто не мож натішитись ним...настільки захоплює та втягує ця гра, що просто не помічаєш і не думаєш що все може раптом зупинитись...мить...і гра закінчена назавжди, немає переможців чи переможених є лише безодня.... пустота та віра  в те що у інших вона триватиме вічність...а що таке вічність???? не більше і не менше чим наше! життя...ось і сидіть думайте, коли все стане байдуже....

Незамінних немає...є незабутні!

що потрібно зробити, щоб стати незабутнім для Вас?

в мене просто виникло питання, яка зрада є гіршою?:фізична (переспав і забув, вернувся до вас (ну інколи лишається)), чи душевна (коли біля тебе людина яку ти любиш, але вона кохає іншу, ні не зраджує, а просто кохає і постійно думає, уявляє, просто гуляє, без сексу та поцілунків - розмови та душевна гармонія)

чи їх порівнюювати навіть не можна???

знаєте що найгірше, це те що ти в одну прекрасну мить розумієш що тобі дуже необхідне те, що колись ти просто викинула і від цього відмовилась остаточно.....

і що тепер робити?????

інколи крок вперед - це результат хорошого копняка ззаду... (с) сказано одним умним чуваком....

тільки головне правильн напрямок вбрати, щоб не остатись з больовими відчуттям ив задньому місці...

ех мене б хтось підштовхнув кудись, бо вперше не зна чого хочу...

шкода що не можна просто-просто виправляти помилки минулого, простим так....колись не хочу, зараз хочу....а час то пройшов, і ніхто нічого вже не гарантує...... а може спробувати?

 у мене просто чудовий настрій, чого і вам бажаю... прост отак, на зло тим, у кого вже осінь на обличі, посміхайтесь....;)

а фільм класний, я просто досі заворожена ним, я б також так такнцювала якби уміла!) хто б емне навчив)))

і музика піднімає настрій, ще й як!!!! кажуть я наївна, ну хай....це не заважає жити)

Не метушись!Просто живи своїм життям і не приміряй чуже!Розумієш,кожен має прожити СВОЄ життя!(Ірен Роздобудько)).

часто спішимо, щось доганяємо, а в результаті пропускаємо щось таке неосяжне та необхідне... чи може навпаки не пропускаємо.

хтось спішить, хтось ні....  в мене подруга ще не вирішивши коли весілля, вже планує вечірку... не потрібно спішити , потрібно все вчасно встигати....і вміти пробачати тих, для кого ви вже не існуєте...немає сенсу тримати образу на пусте місце

ну люблю я щедрих людей, людей які не трусяться над кожною копійочкою, коли готові заплати за мене.....та лише готовність мене вже до людини налаштовує позитивно, ніколи в житті я не дозволю чужому хлопцю, якого знаю лише малий час платити за себе, це можу і сама, і не буде у відчуття що він жлоб, якщо він запропонує, але я відмовлюсь і сама заплачу....а коли демонстративно сам за себе, питає де дешевше, і не ходить у туалети де потрібно платити гроші, насторожує мене таке... тому що ніхто на чужі гроші не претендує, але потім буде проблема....я в цьому впевнена