прочитала статтю про подвійне громадянство і задумалась про те, чи я б голосувала (якби раптом мене питали) про його затвердження в нашій країні. взагалі то перша думка, що проти. (все таки одна держава, одна національність, одне громадянство), однак подумати реально, а чому б ні. чому б нашим громадянам, які виїхали за кордон дійсно не полегшити життя. в багатьох країнах ж введено подвійне громадянство. з досвіду подруги - проживаючи в Росії, маючи лиш вид на...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Фільм про те, як важко втрачати тих кого любиш. Як важко відкритись людям. І про те, що варто жити далі. Чудова гра Адама Сендлера не в комедії, а в ролі людини, яка не змогла самостійно пережити свою біду. Гарний фільм та неочікуваний Адам. Він просто дуже дуже дуже їх любив і за ними сумував....

ось їдучи сьогодні на роботу та чуючи розмову двох старших жіночок про релігію, Бога та їхню віру в нього задумалась:- чому частіше всього люди до релігії приходять в старості? на мою думку одне з двох:- або проживши стільки років, людина розуміє і приходить до того, що духовність це також важливо як і інші спектри нашої особистості;- або ж просто стає страшно, і всі стараються замолювати гріхи перед невідомим.. (а раптом після смерті є продовження)[Приєднана картинка]

розповідь про двох хлопчиків, один з міста 6 років, інший з смт (селеще міського типу) - 7 років. (не придумана)Хрестини одного чудового, довгочеканого, але не очікуваного хлопчика. Сидять за столом гості, в тому числі два хлопчика Н. та С. Перед ними стоїть пачка запельсинового соку:Н: С, дивись там стоїть (показує в сторону) пачка соку з ябків (яблука).С: Шо?Н: Ну дивись, на столі є ще пачка соку з ябків!С: Шо-шо?Н: ну блін, вот сок орендж, а там епл... ясно?С: аааааа, епл ...)все таки...

Читати далі...

от мені цікаво, як ви ставитесь до корпоративів ваших чоловіків (жінок), я в тому сенсі, чи відвідуєте ви їх , чи ні? особисто я, не розумію такого відпочинку, і не розумію людей, які приводять на робочий корпоратив свої других половинок... мені чоловік запропонував приєднатись до їх робочої компанії, каже що багато хто прийде з дружинами і чоловіками... можливо в силу мого характеру, що мені важко знаходитись в чужому колективі, тому я з радістю відмовилась.єдиний випадок - коли робота...

Читати далі...

ось настають часи, коли необхідно готовити та отримувати безліч подарунків. хотілось би дізнатись про подарунки, які ви отримували:1) найоригінальніший2) найнепотрібніший3) найприємнішийрозкажу про свої три:1) у нас з подругами була традиція на пятнадцятиліття дарувати одна одній оригінальні та цікаві подарунчки-сюрпризи. власне традиція почалась з мене, адже я як сама старша завжди розпочинала дорослішання. так ось на мої 15 років мені презинтували 1 кг шоколаду, 5 кг фруктів та 105 надувних...

Читати далі...

не люблю песимістів. просто ненавиджу їх постійні скарги на життя, їх незодоволення усім і усіма.. всі не такі як треба, все не таке. Господи, як же ж ви живите в цьому світі???? невже це так необхідно постійно жалітись усім, що життя паскудне, а як не паскудне, то значить ти просто цього не зрозумів?!!!!! мало того, що своє життя з багном місять, так лізять в чуже, незабуваючи вказати на всі недоліки його існування. хочте жити зі своїми похмурим життям в парі то живіть, і не мішайте іншим...

а ви нагадуєте вашим боржникам про їхні борги вам?взагалі в борг давати не люблю, але сам факт того що мені може бути шкода грошей, мене просто добиває... хай їх не так багато, але якщо є то треба ділитись...навіть ділитись в борг.не розумію як можна взяти і не віддати...

хороше:- вересень - улюблена пора, завжди любила йти в школу, далі в коледж і університет - тепло, цікаво, море людей і мало ще навчання... шкода що все минулось.. а ще б я жила з такою погодою весь рік...- навчилась (нарешті) робити суші - модно чи не модно їх їсти це не важливо, головне мені смачно - вчусь шити, просто живу мрією що колись собі щось дуже гарне і просте пошию власноруч...погане:- переповнені автобуси (вже) ... - мало часу на все..- рідко бачусь з чоловіком...і грандіозне...

Читати далі...

а ви читаєте?наразі я не признаю електронні книги, і тим більше аудіо книги. мені здається, що гортати в руках книжку, і з цікавістю перегортати сторінки, вчитуючись, переживаючи, радіючи за головних героїв (інколи і плакати можу =)) - це і є суть читання. хороша книжка - це хороший проведений час. порадьте щось сучасно-життєве... бо не знаю, що далі читати. можна (бажано) з українських авторів, і з закордоних, але не дуже зарозумних. дякую наперед =)