"...Уявіть ви їдите в маршрутці і навколо вас люди, кожен їде у у своїх справах, хтось дивиться в вікно, хтось на людей, кожен думає про своє....колись задумувались про що саме? 
......Мені 22 роки. Я щаслива від того що живу, я звикла до думки що світ прекрасний, і не тому що так усі говорять, а тому що так має бути. Єдина втрата у моєму житті - це людина, яку я кинула по-дурості. Я просто спочатку грала з почуттями, потім пояснила йому  що не кохаю, і коли він пішов, зрозуміла що вже нікому не потрібна, і ніхто (тобто він) вже більше бігати за мною не буде. Втомився....Жоден наступний мій спутник не витримувався біля мене  більше місяця, тай хто мене витримає, коли як не ревіла, то кидалась на людей....Звістка про те що він щасливий просто вразила в серце, я зрозуміла що втратилась будь яка надія на наше кохання...Я захотіла також бути щасливою, зтерла з лиця усю свою тугу, нацепила посмішку і знайшла хлопця який дійсно був чудовою людиною... Все для мене, усе заради мене, я переконувала себе що все буде добре, ми будемо щасливі, ми будемо разом завжди, ми...я просто не витримала цієї фальші, мені стало спочатку його шкода, а потім я зрозуміла що хай знайде собі іншу, та хто зможе ним дорожити...І знову залишилась одна, але я зрозуміла, що кохати по настанові не можна, що використовувати когось в таких цілях також... я чекаю на своє кохання, продовжую пошуки, і зараз одягнувши нову сукню їду на зустріч з новим знайомим, що буде не знаю, знаю лише, що краще буду шукати, ніж опинюсь в одному подружньому ліжку з тим, кого не люблю, або він мене не кохатиме...
...Ну що повитріщались? ніколи не бачили БОМЖа? да я БОМЖ (без постійного місця життя) так саме життя, бо жити в мене є де....А життя....Мені соромно і я відвертаю очі, дивлюсь у вікно я вже не можу дивитись на ці призирливі очі перехожих. Я волію зникнути з життя, з світу, я втомився шукати допомоги в людей яким все одно. Я втомився повторювати собі що це не я винний в тому що так сталось, бо інші не питаю, а просто роблять висновки. Я отримав вищу освіту, поїхав працювати, одружився народився син. Рутина життя мене не кидала з крайності в крайність, тихе мирне життя в Радянському союзі. Дім, робота, магазин, дім - все як у всіх....Згодом ми вирішили розійтись з дружиною, набридли всі ці сварки, виясняння стосунків і так далі. Вона з сином поїхала в інше місто до мами я залишився на старому місці. Рік перебудови.... і старшна звістка прийшла до мене, син хворий на рак. Я ще ніколи не відчував цієї болі, болі, яка зїдає. Я кинувся на пошуки грошей, адже у той час, лише одна людина мала право на життя, МІЙ СИН...Гроші знайшов, взяв кредит під заставу квартири, я знав що все буде добре, хотів вірити....помер, після слів що він втомився, навіки пішов у небуття....Дружина переїхала до мене, захворіла. Звичайно кредит я не виплатив, продали мою квартиру, відали залишок грошей, який вистачило на бараки, де зараз я проживаю. Нічого немає, все пішло на лікування дитини. Мені потрібні гроші, щоб підтримувати дружину, світла немає, водою користуємось раз на тиждень, немає чим платити, за лікування, їмо що попало ...Ось так, а тепер судіть мене...."(с)
далі буде....

ось коли небудь хтось замислювасвя щоб зробив в останній день свого життя?

я напвено б точно була в шоці, бо нічого на жаль на думку не спало....

сказати людям те про що насправді про них думаєш....можна, але б тоді було соромно, що до цього мовчала...

точно був юи світанок з дорогою кавою, аромат якої б просто полонив повітря, точно були б і поцілунки ну далі 

і сльози були б....шкода було б...все таки є що втрачати...

Обидно, досадно, но ладно, ладно, ладно......

як вам такий принцип, по моєму нічё так...

не катить пиши свій

я хочу бути тобою....

я зможу стати невичерною та загадковою....

я зможу радіти просто так і дарувати лише ніжність та посмішку...

я хочу наповинитись тобою...

відчути усе тепло і радість життя....усвідомити що таке вічність і де починається життя....

я мрію бути пяною тобою....

забути про час і людей....

забути що хтось чекає і я щось не так роблю....

світитись з середини і осяювати інших....

я знаю що я зможу бо я благаю тебе прийди і забери мене в свій полон. я відкриюсь, я розтаю...головне прийди і розтопи те що покрилось кригою...мені холодно я замерзаю. прийди....мені холодно.....поки не пізно....

Стрілка бігає по колу, миті тануть наче свічі. Я читав, що в одну річку, ще ніхто не входив двічі. Нас таких, які ми зараз вже не буде за хвилину. Це останній шанс, кохана. Народи мені дитину Приспів: Народи мені дитину. Хочеш доньку, хочеш сина. Я тобі, моя єдина, горя-зла не заподію. Подивись у мої очі. Вони теплі та відверті. Подаруй мені надію, що життя сильніше смерті. Ми прокинемося вранці. В цьому ліжку, цьому домі. Але ми у тому завтра, будем зовсім незнайомі. Я не знаю, що знайду там – райський сад чи ніж у спину? Зупини цю мить назавжди. Народи мені дитину Приспів Стрілка бігає по колу, миті тануть наче свічі. Я читав, що в одну річку, ще ніхто не входив двічі. Нас таких, які ми зараз вже не буде за хвилину. Це останній шанс, кохана. Народи мені дитину

Гарна пісенька, головне щось новеньке і українське

напевно багато хто мріє з жінок про такі слова, навіть залізна леді, коли почує серцебиття власного чудо просто тає, знаю я таку, яка була проти дітей, лише робота і бла-бла-бла....але зараз на сьомом, та що там на 8-мому небі від радості, хай буде все добре :)

Вирішивши піти назавжди до нових надій та мрій, йди але ніколи не обертайся, тому що оглянувшись, ти завжди побачиш те, що заставить тебе залишитись (с)

сьогодні прокинулась зранку, напялила наушники і в університет....приїхала, а де пара не знаю, зошит в подруги з розкладом, і немає де подивитись....ну думаю буду взнавати, останні 15 коп на смс подрузі яка спала, і вякої мій зошит, а вона не відписала, сенс не в тому що я хотіла на пару, але в той момент відчула самотність, бо написала такий же текст ще двом ( були безкоштовні ммс) і адж через 15 хв відповіли, що пари першої не буде, і я зря хрєн скільки перлась через місто, і рішила додому їхати досипати.....але ж можна було попередити що пари не буде...:( настрій був спорчений і сон тож...
ось така я сьодні не везуча....

як важко третю ніч підряд не спати...вчора їздила в Вінницю, просто захотілось, сіли в автобус і поїхали, прогулялись і додому...гарний день, гарне місто, але дім є дім...є в мене мрія, хочу зникнути, вчора так сталось, але мене шукали....навіщо питається, якщо знову сварка і сльози... і той шарік драцкий, нах його купила, думала приємно зробити, а як завжди получилось....
вже 4 дні  десь в асю не заходила :( я дуже вибачаюсь пред однією чудовою людиною, буду скоро, протос зараз в мене такий тсан, що не хочу настрій псувати ще комусь....
Лучік сонечка, я скоро буду!

- Здравствуйте, я по объявлению. Это вы отдаёте сердце в хорошие руки?
- Я.
- Б/у?
- Да. Оно любило три года одного человека.
- Ну-у! Три года эксплуатации - это довольно большой срок! Почему отдаёте?
- Его прошлый владелец обращался с сердцем не по назначению. Он его ломал, резал, играл с ним, вонзал в него острые предметы... Сердце болело, кровоточило, но по-прежнему выполняло свою основную функцию: любило его... И однажды тот, кому оно принадлежало, разбил его...
- Как разбил?! А вы в ремонте были? Что вам сказали?
- Восстановлению не подлежит...
- Зачем же вы подали объявление? Неужели вы думаете, что кому-то нужно ваше разбитое сердце?
- Я верю, что есть на свете человек, который сможет склеить его из осколков. Верю, что он не пожалеет на это любви и времени. Верю, что он сможет дать ему вторую жизнь...
- Я... я готов попытаться. Это, конечно, будет трудно, но результат того стоит. Вы можете дать мне какие-нибудь гарантии? Если я смогу его восстановить, смогу оживить ваше сердце... сколько ещё оно сможет любить?
- Пока оно бьётся...
- В объявлении вы указали, что отдадите сердце только при одном условии...
- Да. Я должна быть уверена, что вы не станете причинять ему боль.
- К сожалению, я не могу видеть будущего. Не могу с уверенностью обещать вам, что оно больше не будет страдать... Всё, что я могу на сегодняшний день, это дать вам в замен своё сердце...
- Я согласна!
- Меня тоже устраивают все условия контракта.
- Значит, встретимся завтра?! Для обмена?
- Да. До свидания, любовь моя.
- До завтра, любимый...