така собі історія про вазон

Жив собі на світі вазон. Гарний такий, з лапатим листям. Не квітучий правда, але гарний. Сонечко світило на нього. Батьки поливали водою і давали добрива для душі. Хоч іноді було важко, адже підвіконня, на якому жив вазон, холодне, і часто йому був некомфорт. Але вазон хоч і був дуже емоційним, але намагався радувати всіх навкруги і пробував бути позитивним. Але іноді йому було дуже самотньо на своєму підвіконні.
Одного разу до вазона підповз червяк. Ох йооо, в цьому вазоні ще не було червяків! Я перший, я маю його завоювати! А вазон подивився вниз на червяка і подумав - ось воно! Я більше не буду тут один! Червяк сказав вазону - я люблю тебе! Але я буду любити тебе ще більше, якщо ти трохи поміняєшся, а то мені незручно біля тебе жити. І вазон сказав гаразд! Якщо ти мене любиш я все зроблю! І вазон мінявся. Вже не було в нього гарного лапатого листя - воно пожовтіло і повисло вниз. Більше не тягнувся він до сонця - червяк сказав, що сонце - зле. Вода, якою поливали вазон, заважала червяку і він заборонив вазону пити воду. Добрива нервували червяка, адже з добривами листя вазона знову починали зеленіти. Добрива теж були під забороною.
Я люблю тебе - шепотів вазон червяку, посміхався і був щасливий, тому що хтось був поряд. Вазон не бачив свого жовтого обвислого листя, сухої землі, вазон не бачив. що без сонця він перестав рости.
Вазон сказав червяку - я буду любити тебе, як би мені не було боляче, тільки будь зі мною.
Але червяк побачив, що вазон став зовсім змарнілим, і земля суха, і в горщику незручно рухатись, і тягнути вже з вазону немає що... і подумав - хм! нащо мені це нещастя! Піду собі новий вазон знайду. І сказав червяк вазону - я нічого не відчуваю до тебе. Ти ніхто мені.
І поповз геть.
І тоді вазон побачив себе збоку. Краплинки води закапали з його листя. Навіщо тоді це усе? Навіщо опале листя, жовте, а не зелене, навіщо відмовлявся від сонця, навіщо не пив воду і добрива, навіщо не потрібен?
Вазон подивився вгору. Напився проміння. Земля навколо вже не була суха. Жовте листя вазон скинув без жалю. І випустив паростки нового, зеленого.
Через деякий час червяк захотів повернутись. Ніде більше він не знайшов такого вазону. Але вазон більше не любив його. Вазон не подивився вниз на червяка і не пустив його у свій горщик.
Вазон зрозумів - щастя не в тому, щоб поряд був хоч хтось. Щастя - це коли поряд є рівний тобі. Такий що буде любити сонце і воду так як і ти. І не буде змінювати тебе так, як йому зручно.