поцілунок довжиною 100 км, або про кохання на відстанні.....

вот ви скажіть, як такого не може бути якщо це кохання? зараз стільки всіляких контактів - веб камер, асьок, та телефонів - стільки засобів спілкування.... аби бажання було і довіра....якщо людина зраджує, то це не від відстанні залежить а від людини...усі дорослі, і в один прекрасний момент коли буде нагода, можна просто зїхатись, невже заради кохання не можна покинути все заради всього? та просто кожен боїться цих пришелепкуватих кілометрів, відсутності поцілунків та фізичного задоволення ( я нічого проти проти сексу немаю) просто коли ти зациклений лише на цьому...то яке тут може бути кохання? хочеться тепла та повного відчуття присутності коханої людини, це зрозуміло, але скажіть, якщо у вас є така людина, але вона тимчасово на відстані....то невже ви промінеяєте її заради стосунків на одну ніч? лише не кохання буває на відстані, а кохання це те що завжди з нами...кохають без взаємності, та так сильно, що інколи диву даєшся....кохати без взаємності набагато гірше ніж коли вас розділяє 10 годин їзди потягом...подумайте про це....