......

Тихо...тш-тш-тс...спокійно, не плач, заспокойся, все буде добре, я обіцяю, все пройде, пройде, я тобі обіцяю...головне віра в це. Трішечки часу, не сумуй, все пройде...це не варто твоїх сліз і мук... згадай його посмішку, згадай голос... цього ніколи тобі не забути, це те що надихало тебе на життя, це солодкий сироп, який солодив твоє існування, те що давало наснаги на мрії, твої рожеві мрії... казковий час, казкові спогади...
Ти ж знаєш мрія стала реальністю, кохання нахлинуло на тебе, поглинуло у море того рожевого та солодкого сиропу...ти знаєш що означає кохати. Багато хто може тобі позаздрити, адже мало хто віддавався цьому почуттю, мало хто міг відчинити двері і впустити його у себе, при цьому не думаючи, а що буде далі. Мрія вічності та надійності окутала тебе як немовля....так тепло та ніжно...як було добре та затишно...як було добре жити, саме тоді було життя, а не існування... ЖИТТЯ...
Ну тихесенько, не ридай, згадай перший поцілунок, перший дотик, усмішки та руки....як було прекрасно ходити взявшись за руки...пам’ятаєш? навіть не сумніваюсь... це завжди привертало твою увагу, тоді кожна пташка співала для тебе, кожна квітка, дарувала лише тобі свою незвичну красу, кожна роса могла втамувати лише твою спрагу, кожен промінчик сонця грів лиш тебе, нікого більше...як було чудово...як було прекрасно та нестримно гаряче!!!! Його пасма волосся, з яким постійно грався вітер, він завжди так незграбно забирав його з чола, і повертав руку, не могло бути інакше, адже він також був не байдужий... Нічні прогулянки, зорі, що осяювало вашу дорогу життя...
Ну не сумуй, пам’ятай що це приносило тобі лише радість та пристрасть...і нічого іншого....ні болі ні гіркоти навколишнього життя...це дар що був подарований тобі...невже ти будеш сумувати, що це було...я ж тебе знаю, ти так не зробиш....не будеш сумувати за минулим... Благаю не ний, не сльозись, не будь байдужим до минулого...благаю потерпи, ця біль пройде, повинна залишитись лише радість...благаю заспокойся, благаю, благаю, благаю...а давай помолимося і попросимо Господа допомоги, щоб трішки втамувати біль....я завжди так роблю коли мені боляче, допомагає, справді стає легше.....
НЕ РЕВИ кажу тобі, заспокойся....ось так, легше, час допомагає. Ще трішки і взагалі біль не буде відчуватись....ще трішечки....трішечки...тс-тс-тс...сердечко я тобі обіцяю, ми вилікуємось, я знайду ліки...ну що ти почало знову нити...тс-тс-тс не сумуй, ти того не варте...ми того не варті...ось так стає легше....спокій, нарешті спокій.......
                                                 Лиш рани більше потрошить.....