я вирішила... ніби-то...
- 30.06.13, 01:17
Коли знаєш, що треба це робити, але якась частинка просить залишити все як є... Треба стояти на своєму... скільки ж можна прогинатися... з усім рано чи пізно треба прощатися... мені дуже важко... я зазвичай уникаю будь яких серйозних рішень... але от воно, мабуть, доросле життя... хз... просто мозок вже не варить, а сльозні залози пусті, бо в мені випала понад нормова кількість опадів... мені важко... зрозумій... прийми це... бо я більше не витримаю...
я покинула свого хлопця. у нас були стосунки побудовані на фундаменті самотності, холодної зими і бажання бути комусь потрібним... йому треба була кухарка, прибиральниця, секс-іграшка... а мені хто-небуть, хто колись мене полюбить, стане моїм чоловіком і від кого я народжу дітей... він не красень, та і я не мерлін монро))) незграбний, смішний, самозакоханий і видєлкуватий. а я любила його слухати. була зима і хотілося тепла.
я знайшла з ним тепло. він знайшов затишок зі мною. він звик. вважав, що так буде завжди. на мене уваги звертав мало, лише, коли прокидалися інстинкти... ніяких прогулянок. ніяких романтичних поседеньок. одні танки, самольоти, бугурти і т.д.
про ціль наших стосунків нічого не говорилося. слова любові теж не прозвучали. я не відчувала, що потрібна йому, як друга половинка.
і після одного інцеденту, в якому він зовсім обнаглів. (я розумію, що до хорошого звикають швидко, та чому завжди залазять на голову і звішують ноги?!!!) я його покинула.
я приїхала, зібрала речі, довго плакала і все-таки сказала, що ми розходимося.
та він як був спокійним таким і залишився. обнімав мене, цілував. продовжує мені дзвонити. кожного разу говорить як він хоче, щоб ми були разом і як йому погано.
грубо йому відповісти, що я не можу більше з ним спілкуватися я не можу, бо я і так сук@, яка покинула його, але мені до біса боляче, коли він говорить про наше хороше минуле.
що робити? просить, щоб приїхала, бо скучив він. починає давити на болюче, що тільки зі мною задумувся про сім'ю... хоча коли ми зустрічалися, то сім'я була у нього десь на 15 місці, і про нашу спільну сім'ю, як таку ніколи і не йшлося...
5
Коментарі
LeoLine
130.06.13, 02:40
+ хоч сумно, банально і хз.....
ось http://blog.i.ua/user/280116/
там є чимало про любов і кохання.. може щось і стане Тобі у пригоді..
Гість: fedik777
230.06.13, 06:23
розмагниться....
*b eer2*
kalejdoskop
330.06.13, 09:31
ПоВіТрУлЯ)))
430.06.13, 14:54Відповідь на 2 від Гість: fedik777
це я зроблю у четвер)
ПоВіТрУлЯ)))
530.06.13, 14:55Відповідь на 3 від kalejdoskop
я чогось впевнена, що ну нічого не зміниться, якщо ми знову будем разом...
kalejdoskop
630.06.13, 19:45Відповідь на 5 від ПоВіТрУлЯ)))
_Оборотень_
730.06.13, 23:43
привіт, знаю це звучить банально, але всетаки скажу - забудь його як поганий сон, ти молода вродлива дівчина котра обпеклася, в житі таке трапляється досить часто,прийде час і ти зустрінеш того з ким проведеш усе своє життя у мирі, радості й любові, усе буде в тебе гаразд, повір усебе
якщож, щось, ти знаєш де мене знайти
ПоВіТрУлЯ)))
81.07.13, 14:05Відповідь на 7 від _Оборотень_